Постанова
Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 309/3403/15-ц
провадження № 61-15773св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на заочне рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 29 березня 2016 року у складі судді Сідея Я. Я. та рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 18 липня 2016 року у складі колегії суддів: Кеміня М. П., Готри Т. Ю., Ігнатюка Б. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 04 серпня 2008 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 20.225/169, за умовами якого ОСОБА_1 надано у борг 20 349,00 доларів США на строк до 04 серпня 2013 року.
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 04 серпня 2008 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_2 укладений договір поруки, згідно з яким поручитель зобов`язався відповідати перед банком за неналежне виконання позичальником умов зазначеного вище кредитного договору.
18 листопада 2008 року Хустський районний суд Закарпатської області видав судовий наказ № 2н-563/2008, відповідно до якого з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто заборгованість у розмірі 118 421,56 грн.
У зв`язку із неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору у період з 29 жовтня 2008 року до 05 червня 2015 року утворилася кредитна заборгованість у розмірі 2 121 572,79 грн, яка складається із заборгованості за процентами - 16 295,18 доларів США, що в еквіваленті 353 835,17 грн, та пені за прострочення основного зобов`язання, процентів і комісії у період з 05 серпня 2014 року до 05 серпня 2015 року у розмірі 1 767 737,62 грн.
На підставі викладеного ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" просило суд стягнути солідарно з боржника та поручителя кредитну заборгованість у розмірі 2 121 572,79 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 29 березня 2016 року позов ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором від 04 серпня 2008 року № 20.225/169 у розмірі 2 121 572,79 грн, з яких сума простроченої заборгованості за процентами - 353 835, 17 грн, пеня за прострочення заборгованості за основним зобов`язанням, процентів і комісії - 1 767 737,62 грн, та 3 654,00 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 наявні кредитні правовідносини, які боржник належним чином не виконує, у зв`язку із чим утворилася кредитна заборгованість, які підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь банку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 18 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Заочне рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 29 березня 2016 року змінено.
Зменшено розмір стягнутої пені з 1 767 737,62 грн до 200 000,00 грн та визначено, що загальний розмір кредитної заборгованості становить 553 835,17 грн.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. У цій справі розмір нарахованих банком процентів становить 353 835,17 грн. Пеня ж нарахована банком у розмірі 1 767 737,62 грн, що значно перевищує розмір збитків, а тому апеляційний суд зменшив її розмір до 200 000,00 грн, що відповідає засадам добросовісності, справедливості та розумності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У серпні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові банку в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що, звертаючись у листопаді 2008 року до суду із заявою про видачу судового наказу про дострокове стягнення кредитної заборгованості, банк змінив строк виконання основного зобов`язання за кредитним договором від 04 серпня 2008 року. ПАТ КБ "Банк "Фінанси та Кредит" не мало права звертатися у вересні 2015 року із позовом до боржника та поручителя про стягнення процентів та пені за кредитним договором, укладеним між сторонами 04 серпня 2008 року, оскільки кредитні правовідносинами між сторонами припинилися. Банк не мав права після 28 листопада 2008 року нараховувати проценти за користування кредитними коштами та пеню за прострочення сплати заборгованості за основним зобов`язанням, процентам і комісії. Крім цього, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що порука за цим зобов`язанням відповідно до статті 559 ЦК України припинилася.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У листопаді 2016 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" подало до суду відзив, у якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Хустського районного суду Закарпатської області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Черняк Ю. В.
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04 серпня 2008 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 20.225/169, за умовами якого ОСОБА_1 надано у борг 20 349,00 доларів США на строк до 04 серпня 2013 року.
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 04 серпня 2008 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_2 укладений договір поруки, згідно з яким поручитель зобов`язався відповідати перед банком за неналежне виконання позичальником умов зазначеного вище кредитного договору.
18 листопада 2008 року Хустський районний суд Закарпатської області видав судовий наказ № 2н-563/2008, відповідно до якого з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стягнуто заборгованість у розмірі 118 421,56 грн.
У зв`язку із неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору за період з 29 жовтня 2008 року до 05 червня 2015 року утворилася кредитна заборгованість у розмірі 2 121 572,79 грн, яка складається із заборгованості за процентами - 16 295,18 доларів США, що в еквіваленті 353 835,17 грн, та пені за прострочення основного зобов`язання, процентів і комісії за період з 05 серпня 2014 року до 05 серпня 2015 року у розмірі 1 767 737,62 грн.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.