1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

17 грудня 2019 року

місто Київ

справа № 210/5206/16-ц

провадження № 61-39725св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідач - Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 березня 2018 року у складі судді Вікторович Н. Ю. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2018 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивачів

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у листопаді 2016 року звернулися до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"

(далі - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг") про встановлення факту порушення прав інтелектуальної власності та відшкодування майнової шкоди.

Позивачі обґрунтовували заявлені вимоги тим, що 01 лютого 2010 року вони, як винахідники, подали заяви до Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" про видачу патентів в Україні на корисну модель ІНФОРМАЦІЯ_4. 10 березня 2010 року вони отримали Патент на корисну модель № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 та Патент на корисну модель № НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідно до яких вони є власниками корисних моделей № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в газеті "АрселорМіттал Кривий Ріг" (№ НОМЕР_3), яку офіційно видає ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", надрукована стаття під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_2", в якій зазначено, що: "Повысить качество железорудного концентрата, производимого на РОФ № 2, позволит установка тонкого грохочения... К слову, обогатители РОФ № 2 очень благодарны за помощь по внедрению новой технологии специалистам НПП "Горняк" ОСОБА_2 и ОСОБА_1 ". Із цієї статті їм стало відомо, що відповідач незаконно використовує метод тонкого грохочення, що ними запатентований, та вони, в свою чергу, не укладали ліцензійні договори з відповідачем, які б надавали йому право користування цим методом. Вважали, що відповідач на секції № 10 РЗФ № 2 ГЗК незаконно використовував корисну модель "технологія тонкого грохочення" без укладання ліцензійного договору з власниками Патенту, чим спричинив їм матеріальні (майнові) збитки. За висновком експерта від 07 грудня 2015 року № 70/38-783 у сфері інтелектуальної власності у виробничому процесі зі збагачення залізної руди на секції № 10 рудозбагачувальної фабрики РЗФ № 2 гірничого департаменту відповідача використана кожна ознака корисної моделі, що включена до незалежного пункту формули за патентом № НОМЕР_2, та ознака, що еквівалентна ознаці, "що піддають тонкому просіюванню на сито з розміром вічка від 0,05x0,05 до 0,07x0,07мм".

Відповідно до висновку експертизи у сфері інтелектуальної власності від 29 липня 2016 року № 70/38-17 розмір матеріальної шкоди, яка заподіяна позивачам, як власникам Патенту України на корисну модель № НОМЕР_2, внаслідок використання корисної моделі у виробничому процесі на РЗФ № 2 гірничого департаменту відповідачем складає 185 383 743, 66 грн. Крім того, експертизою від 29 липня 2016 року встановлено, що, використовуючи з жовтня 2012 року до грудня 2013 року у виробничому процесі зі збагачення залізної руди на секції № 10 РЗФ № 2 гірничого департаменту відповідача корисну модель за патентом № НОМЕР_2, відповідачем отримано прибуток у розмірі 135 343 499, 80 дол. США. Виходячи із середньої стандартної ставки роялті у металургійній промисловості (6, 5 %), винагорода позивачам, як власникам патенту № НОМЕР_2, мала складати 8 797 327, 49 дол. США. В еквіваленті до національної валюти України позивачі просили стягнути на їх користь відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, заподіяної ним, як власникам патенту на корисну модель № НОМЕР_2, внаслідок використання корисної моделі у виробничому процесі на РЗФ № 2 гірничого департаменту відповідача у розмірі 185 383 743, 66 грн.

Стислий виклад заперечень відповідача

ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" проти заявлених позовних вимог заперечувало у повному обсязі, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. На переконання відповідача, відсутні підстави вважати встановленим факт використання у виробничому процесі зі збагачення залізної руди на РЗФ № 2 ГД ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" кожної ознаки корисної моделі, що включена до незалежного пункту формули за патентом № НОМЕР_2. Відповідач вважав висновки експерта, на які посилалися позивачі, необґрунтованими та такими, що суперечать іншим матеріалам справи.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що належних та допустимих доказів на підтвердження факту реалізації відповідачем готової продукції, виготовленої з використанням запатентованого способу тонкого грохочення, позивачами суду не надано. Позивачі у судовому засіданні не довели та не підтвердили належними та допустимими доказами у справі, що відповідач у спірний період зберігав, продавав, пропонував для продажу, в тому числі через мережу Інтернет, використовував продукт, виготовлений із застосуванням запатентованої позивачами корисної моделі тонкого грохочення, а саме товарний концентрат із підвищеним до 68 % та вище вмістом заліза.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, додатково зазначив, що ним відхилені доводи апеляційної скарги про те, що порушення прав позивачів на інтелектуальну власність міститься у самому запровадженні технології тонкого грохочення відповідачем, саме процесу без визначення результату - економічного ефекту у вигляді продукції (товарного концентрату з чітко визначеними якісними показниками вмісту заліза) як обов`язкової умови процесу, оскільки, як зазначено у самому описі до патенту на корисну модель № НОМЕР_2, власниками якого є позивачі і про порушення чиїх прав інтелектуальної власності поданий позов, завданням цієї корисної моделі є вдосконалення збагачення залізорудної сировини, представленої магнетитовими кварцитами, за рахунок того, що за допомогою технологічних циклів тонкого просіювання на ситах з регламентованим розміром вічків виділяють вузькофракційний склад з підвищеним вмістом корисного компонента, і у результаті магнітної сепарації залізорудного продукту одержують залізорудний концентрат з високим вмістом корисного компонента. Технічним результатом від використання цього способу є досягнення приросту вмісту заліза в товарному концентраті на 3-3, 5 % з мінімальним підвищенням собівартості продукції від використання сит.

Апеляційний суд також відхилив доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправомірно досліджував, чи було досягнуто відповідного технічного результату при впровадженні на підприємстві відповідача технології тонкого грохочення, тому що розмір збитків позивачів розраховано саме з вартості отриманого товарного концентрату на цьому підприємстві.

Доводи позивачів, про те, що їм нібито стало відомо про незаконне використання запатентованої ними корисної моделі лише у 2014 році із замітки у газеті, не відповідають дійсності. Ці твердження були спростовані в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції як самим позивачем ОСОБА_1, який пояснив, що є засновником ТОВ "НВП Гірник", мав доступ та контролював впровадження технології тонкого грохочення на 10 секції РЗФ № 2 гірничого департаменту відповідача за договором від 12 лютого 2010 року № 727, так і тим, що позивач ОСОБА_2 працював головним збагачувальником на ТОВ "НВП Гірник" і був підписантом акта пусконалагоджувальних робіт як заключного етапу за цим договором з боку ТОВ "НВП Гірник" у 2013 році. Позивачі не змогли пояснити, чому в договорі не було зазначено, що за умовами договору на підприємстві відповідача буде впроваджуватися запатентована ними корисна модель. Укладаючи та виконуючи договір №727, позивачі цілком і повністю розуміли, що на оплатній основі (ціна договору 3 511 464, 00 грн) розпорядилися своїми правами інтелектуальної власності, адже вони самі стверджують, що на підприємстві позивача ними запроваджено на договірних умовах схему тонкого грохочення, саме таку, яка відповідала запатентованій схемі № НОМЕР_2.

Апеляційний суд, дослідивши доводи та аргументи кожної із сторін, дійшов висновку, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду першої інстанції, за висновками апеляційного суду, обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами та показаннями свідків.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у липні 2018 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2018 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Узагальнені доводи осіб, які подали касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявники зазначають, що досліджені в судовому засіданні докази в повній мірі підтверджують наявність обставин, за яких настає відповідальність за порушення права інтелектуальної власності у вигляді відшкодування шкоди, завданої суб`єктові відповідного права. Заявники вважають, що судами неправильно застосовано положення частин першої, другої та шостої статті 6, абзаців 5 та 6 частини другої, частин сьомої та восьмої статті 28, статті 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", а також підпункту 2.3.2 Правил складання і подання заявки на винахід та на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 22 січня 2001 року № 22 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2001 року за № 173/5364 (далі - Правила). Заявники зазначають, що під час розгляду справи підлягав встановленню факт застосування процесу (способу) збагачення залізних руд, що є об`єктом дії належного їм патенту, без обов`язкового врахування якісних показників отриманої продукції.

Порушення норм процесуального права, допущені судами першої та апеляційної інстанцій, за твердженнями заявників, полягають у тому, що суди дійшли помилкових висновків про неналежність та недопустимість доказів, наданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду першої інстанції. Вважають здійснену оцінку доказів судами першої та апеляційної інстанцій необ`єктивною.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" просило касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Відповідач вважає касаційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, оскаржувані судові рішення законними та обґрунтованими. На переконання відповідача, наявні у матеріалах справи докази підтверджують той факт, що ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" не застосовувався метод тонкого грохочення на секції № 10, оскільки відсутній заявлений технічний результат - підвищення вмісту заліза в кінцевому товарному концентраті від 2 % до 3, 5 %. Позивачами не доведено використання їхнього патенту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" у заявлений ними у позові період.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, за якою судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 10 березня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Державним департаментом інтелектуальної власності виданий деклараційний патент № НОМЕР_2 на корисну модель "ІНФОРМАЦІЯ_3", відповідні відомості опубліковано 10 березня 2010 року в бюлетені № 5 за 2010 рік у виданні "Промислова власність".

Відповідно до опису до патенту на корисну модель спосіб збагачення залізної руди включає такі стадії рудопідготовки: стадійне дроблення, здрібнювання руди, а також її магнітну сепарацію з наступним одержанням магніто-сприйнятливого залізовмісного продукту і хвостів збагачення, який відрізняється тим, що як вихідну руду застосовують магнетитові кварцити, а залізовмісний продукт, отриманий в результаті магнітної сепарації, піддають здрібнюванню з наступною класифікацією в гідроциклоні, у результаті якої піски гідроциклона направляють на повторне здрібнювання, а злив гідроциклона - на першу стадію магнітної сепарації, в результаті якої одержують хвости збагачення і магніто-сприйнятливий залізовмісний продукт, що направляють на другу стадію магнітної сепарації, в результаті якої одержують хвости збагачення і магніто-сприйнятливий залізовмісний продукт, що піддають тонкому просіюванню на ситах з розміром вічка від 0,05х0,05 до 0,07х0,07мм, при цьому підрешітний продукт тонкого просіювання направляють на третю стадію магнітної сепарації, у результаті якої одержують залізовмісний продукт і хвости збагачення, а надрешітний продукт тонкого просіювання піддають здрібнюванню разом з магніто-сприйнятливим залізовмісним продуктом, отриманим у результаті попередньої магнітної сепарації.

Завданням корисної моделі за деклараційним патентом № НОМЕР_2 є вдосконалення збагачення залізорудної сировини, представленої магнетитовими кварцитами, за рахунок того, що за допомогою технологічних циклів тонкого просіювання на ситах з регламентованим розміром вічків виділяють вузькофракційний склад з підвищеним вмістом корисного компонента і у результаті магнітної сепарації залізорудного продукту одержують залізорудний концентрат з високим вмістом корисного компонента.

Технічним результатом від використання цього способу є досягнення приросту вмісту заліза в товарному концентраті на 3-3, 5 % з мінімальним підвищення собівартості продукції від використання сит.

Між ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та ТОВ "НВП Гірник" (підрядник) 12 лютого 2010 року укладено договір № 727 на виконання технічного переоснащення технологічної модернізованої секції № 10 РЗФ № 2 ГЗКа із застосуванням тонкого грохочення. За умовами договору № 727 підрядник зобов`язався: виконати технічне переоснащення із застосуванням тонкого грохочення на технологічній модернізованій секції № 10 РЗФ № 2 ГЗКа з вмістом заліза в концентраті 66 % із доведенням якості концентрату за вмістом заліза

до 68-68, 5 %; розробити технологічні рекомендації на виконання технічного переоснащення; розробити технічне завдання на виконання проекту "Застосування тонкого грохочення в технологічній модернізованій секції № 10 РЗФ №2 ГЗКа"; розробити та погодити проект з відповідними службами замовника.

Судом першої інстанції в судових засіданнях, у тому числі з показань свідків, умов договору № 727 та додатків до нього, що також не заперечувалося позивачами, встановлено, що метою впровадження обладнання тонкого грохочення за зазначеним договором є додаткова обробка товарного концентрату, який виготовляється на секції № 10 РЗФ № 2 гірничого департаменту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", технічним результатом якої мало би бути підвищення вмісту заліза в готовому продукті на 2-2, 5 %, тобто з початкових показників по секції в 66 % до 68-68, 5 %.

Також встановлено, що на РЗФ № 2 гірничого департаменту ПАТ "АрселорМіттал Кривий" розташовані та функціонують декілька секцій з виготовлення товарного концентрату, зокрема секції №№ 9, 10, 11, 12, 13, 14. Робота секцій дає змогу отримати готовий продукт - товарний концентрат з вмістом заліза 65-66 %. Додаткове обладнання тонкого грохочення встановлено фахівцями ТОВ "НВП Гірник" окремо від секції № 10 та не є її невід`ємною технологічною частиною, так як секція № 10 може функціонувати окремо від цього обладнання тонкого грохочення та виробляти товарний концентрат у звичайному технологічному режимі з вмістом заліза від 65 до 66 %, на рівні з іншими аналогічними секціями №№ 9, 11, 12, 13, 14, розташованими в РЗФ № 2 гірничого департаменту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Судом першої інстанції досліджено надані відповідачем технологічні показники секцій №№ 9, 10, 11, 12, 13, 14 РЗФ № 2 гірничого департаменту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" з 01 січня 2012 року до 31 грудня 2013 року. Згідно з даними КІС АСДК ГД, а також журналами хімічного аналізу експресів збагачення ІЦ-9 по фабриках РЗФ № 1 та РЗФ № 2 ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" за період з 29 грудня 2012 року до 18 грудня 2013 року, в яких міститься інформація про результати проведення лабораторних хімічних аналізів показників якості товарного концентрату по кожній секції окремо за кожні 2 години 40 хвилин, в тому числі і по секції № 10 РЗФ-2 гірничого департаменту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", показники вмісту заліза в концентраті, виробленому на секції № 10 РЗФ № 2 в період з 01 січня 2012 року до 31 грудня 2013 року не мають суттєвих відхилень від якісних показників на інших секціях РЗФ № 1, РЗФ № 2 та складають в середньому, 65, 80 %, показників з вмістом заліза 68 % та вище судом не встановлено.

За умовами договору № 727 та додатка № 1 до нього, Акта з виконання технологічних пусконалагоджувальних робіт. Етап 6. Заключний пусконалагоджувальні роботи та досліди в період з 20 грудня 2012 року до 15 січня 2013 року на установці тонкого грохочення проводилися не відповідачем, а підрядником ТОВ "НВП Гірник" на договірних засадах. При цьому ОСОБА_2, який обіймав посаду головного збагачувальника ТОВ "НВП Гірник", був особою, відповідальною за виконання робіт за договором № 727, та особисто брав участь у пусконалагоджувальних роботах та дослідах, як доказ чого ним підписано "Акт з виконання технологічних пусконалагоджувальних робіт. Етап 6. Заключний" з боку підрядника.

Суд першої інстанції, дослідивши статтю з газети ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" від ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_3 "ІНФОРМАЦІЯ_2", зробив висновок, що вона не може вважатися допустимим доказом у справі у розумінні статті 78 ЦПК України на підтвердження заявлених у позові обставин використання відповідачем у період з 01 жовтня 2012 року до 31 грудня 2013 року корисної моделі за патентом № НОМЕР_2 та виготовлення за її допомогою готового продукту. У той же час у матеріалах справи міститься газета ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" від 17 лютого 2017 року № 5, в якій опубліковано спростування статті за 2014 рік.

Судом першої інстанції досліджено висновок головного судового експерта сектору досліджень у сфері інтелектуальної власності відділу досліджень у сфері інформаційних технологій Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Жирко В. В. від 07 грудня 2015 року № 70/38-783, який складено відповідно до постанови слідчого від 07 жовтня 2015 року про призначення судової експертизи, на підставі матеріалів кримінального провадження від 29 травня 2015 року № 12015040710001400.

Згідно із зазначеним висновком у виробничому процесі зі збагачення залізної руди на секції № 10 РЗФ №2 гірничого департаменту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" використана кожна ознака корисної моделі, що включена до незалежного пункту формули за патентом № НОМЕР_2, та ознака, еквівалента ознаці "що піддають тонкому просіюванню на ситах з розміром вічка від 0,05х0,05 до 0,07х0,07мм".

Наведений висновок експертизи відхилений судом першої інстанції, оскільки він підготовлений відповідно до постанови слідчого в межах кримінального провадження, а не на підставі ухвали суду чи на замовлення учасника справи.

За замовленням позивача у справі отримано висновок експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 28 лютого 2018 року № 31/13.3/13.9/42. Відповідно до його змісту судовий експерт проводив дослідження на підставі копій матеріалів кримінального провадження від 29 травня 2015 року № 12015040710001400, натомість матеріали цивільної справи № 210/5206/16-ц експертом взагалі не досліджувалися та не аналізувалися. У зв`язку з цим експертом під час підготовки висновку не були враховані заперечення та пояснення відповідача, показання свідків, надані у судових засіданнях, письмові докази, зокрема, журнали хімічного аналізу експресів збагачення за період з 29 грудня 2012 року до 18 грудня 2013 року, технологічні показники секції №№ 9-13 РЗФ-2 гірничого департаменту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" з 01 січня 2012 року до 31 грудня 2013 року згідно з даними КІС АСДК ГД та інші докази, долучені до матеріалів цивільної справи та які відсутні в матеріалах кримінального провадження.

Судами встановлено, що експертне дослідження проведено без дослідження якісних показників готового продукту (товарного концентрату) по секції № 10 РЗФ № 2 гірничого департаменту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", без перевірки досягнення технічного результату за деклараційним патентом № НОМЕР_2 та без безпосереднього огляду матеріального об`єкта - секції № 10 РЗФ № 2 гірничого департаменту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та обладнання тонкого грохочення, а лише на підставі матеріалів, які подані однією стороною, саме позивачем.

Відповідно до висновку від 28 лютого 2018 року на вирішення судової експертизи поставлено питання: "Чи використовується (або використовувались) у процесі по збагаченню залізної руди на рудозбагачувальній фабриці (РЗФ) № 2 гірничого департаменту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", розташованого по вул. Орджонікідзе, 1 в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, кожна ознака корисної моделі, що включена до незалежного пункту формули за патентом № НОМЕР_2, або ознака, еквівалентна їй, якщо так, то який період часу?".

Дослідивши надану інформацію, експерт встановив, що у виробничому процесі зі збагачення залізної руди на рудозбагачувальній фабриці (РЗФ) № 2 гірничого департаменту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", розташованого на вул. Орджонікідзе, 1 в Дзержинському районі м Кривого Рогу, використана кожна ознака корисної моделі, що включена до незалежного пункту формули за патентом № НОМЕР_2.


................
Перейти до повного тексту