Постанова
Іменем України
(додаткова)
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 464/9098/16-ц
провадження № 61-29275св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Львівський міський центр зайнятості,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву Львівського міського центру зайнятості про ухвалення додаткового рішення.
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У грудні 2016 року Львівський міський центр зайнятості звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, в якій просив позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь 8 915, 90 грн.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 26 травня 2017 року у задоволенні позову Львівського міського центру зайнятості відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 03 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Львівського міського центру зайнятості відхилено, а рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26 травня 2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 27 лютого 2019 року касаційну скаргу Львівського міського центру зайнятостізадоволено. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 03 жовтня 2017 року скасовано. Позовні вимоги Львівського міського центру зайнятості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівського міського центру зайнятості суму отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 8 915, 90 грн.
До Верховного Суду від Львівського міського центру зайнятості надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить вирішити питання відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.