Постанова
Іменем України
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 712/2378/16-ц
провадження № 61-11177св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа -ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 лютого 2019 року у складі судді Пироженко В. Д. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 15 травня 2019 року у складі колегії суддів: Храпка В. Д., Вініченка Б. Б., Бондаренка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що з 24 квітня 1999 року вона з ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2015 року було розірвано.
За час шлюбу у них народилась дочка - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, прізвище якої на час розгляду справи змінено на ОСОБА_4 .
За час перебування у шлюбі сторонами було набуте спільне майно.
02 червня 1997 року ОСОБА_2 отримав за договором дарування 11/20 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд у АДРЕСА_1 . Зазначала, що вказаний будинок (далі - житловий будинок "А-1") за час шлюбу було суттєво покращено, був зроблений повний ремонт. Крім того, на цій же земельній ділянці був побудований новий двоповерховий житловий будинок (далі - житловий будинок "Ж-2"), який у кінці 2012 року був введений до експлуатації.
Вказані вище домоволодіння за час шлюбу були повністю мебльовані та укомплектовані побутовою технікою.
Також, за час шлюбу спільно була набута у власність земельна ділянка площею 314,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: 7110136700-06-049-0030 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), право власності на яку оформлено за відповідачем 22 жовтня 2008 року.
У 2013 році нею особисто придбано автомобіль Hyundai Accent, номерний знак НОМЕР_1 .
У 2014 року нею особисто придбано автомобіль Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_2, за кошти, отриманні у позику 25 грудня 2013 року від ОСОБА_6 у сумі 350 000 грн з встановленим графіком погашення до 25 грудня 2016 року.
Вказувала, що зазначені автомобілі придбані нею за власні кошти, тому вони поділу не підлягають та мають бути залишені за нею.
При поділі спільного майна подружжя просила врахувати інтереси дитини, яка на час подання позову була неповнолітньою, проживала з нею та перебувала на повному її утриманні.
Згоди щодо поділу вказаного майна між сторонами не досягнуто, що є підставою для його поділу у судовому порядку.
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати за нею право власності на 60 % майна, яке знаходиться та набуте для користування у житловому будинку "Ж-2" та житловому будинку "А-1" за адресою: АДРЕСА_1, а саме: вбудована кухня, вартістю 30 000 грн; котел "Фореллі" вартістю 8 500 грн; витяжка вартістю 1 800 грн.; посудомийна машина BOSH SPV 53M10EU вартістю 3 900 грн; холодильник вартістю 8 000 грн; гідромасажні бокси 2 шт. вартістю 24 000 грн; унітаз 2 шт. вартістю 1 800,00 грн; умивальник з тумбою 2 шт. вартістю 4 600 грн; вбудовані шафи 4 шт. вартістю 30 000 грн; ліжко дубове 2 шт. вартістю 17 000 грн; тумбочки прикроватні дубові 3 шт. вартістю 3 000 грн; письмові столи 2 шт. вартістю 5 000 грн.; пральна машина LG 12A8HDS вартістю 4 900 грн.; гідромасажна ванна вартістю 15 000 грн.; плазмовий телевізор LG 55LA662V вартістю 16 400 грн; плазмовий телевізор LG 32LA660V вартістю 6 200 грн; плазмові телевізори LG вартістю 20 000 грн; розкладний диван (екошкіра) вартістю 8 500 грн.; кондиціонери C&H 3 шт. вартістю 45 000 грн.; штори 3 комплекти вартістю 30 000 грн.; електрична духовка Hotpoint-Ariston FK 1039Е20 вартістю 5 200 грн;
- визнати за нею право власності на 60 % житлового будинку "Ж-2" та житлового будинку "А-1" за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_2 право власності на 40 % цього майна;
- визнати за нею право власності на 60 % земельної ділянки, площею 314,3 кв. м, розташованої за цією ж адресою, кадастровий номер - 7110136700:06:049:0030;
- визнати за нею право власності на автомобіль Mitsubishi Pajero, номерний знак НОМЕР_3 та автомобіль Hyundai Accent, номерний знак НОМЕР_1 .
Визнати спільною сумісною власністю подружжя сторін недобудований будинок (будівельні матеріали), розташований на земельній ділянці з кадастровим номером - 7124989000:02:003:0149 у АДРЕСА_2 ;
- визнати за нею право власності на 60% недобудованого будинку (будівельні матеріали), розташований на земельній ділянці з кадастровим номером - 7124989000:02:003:0149 у АДРЕСА_2 та визнати за ОСОБА_2 право власності на 40 % вказаного недобудованого будинку (будівельні матеріали);
- визнати автомобіль Daewoo Lanos 1998, номерний знак НОМЕР_4 спільним майном подружжя, залишити його у користуванні ОСОБА_2, а частину вартості автомобіля стягнути на її користь.
У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3, про визнання правочинів удаваними та поділ майна подружжя.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 пред`явила майнові претензії виключно на майно, яке належить та зареєстроване за ним, однак повністю проігнорувала майно зареєстроване на неї, яке також є об`єктом сумісної власності подружжя та підлягає поділу.
Вказував, що за час шлюбу з ОСОБА_1 за спільні кошти був придбаний будинок у АДРЕСА_3 . У вказаному будинку ним проводились будівельні роботи, купувались будівельні матеріали та побутове майно. Кошти на вказаний будинок ОСОБА_1 отримала за рахунок продажу автомобіля Mitsubishi Outlander, який перебував у її власності та який у 2014 році був нею проданий без його згоди на те.
Договір купівлі-продажу від 19 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_7 (попереднім власником будинку у АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_3 (мати ОСОБА_1 ) та договір дарування від 25 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вважає удаваними правочинами, для приховання іншого правочину (договору купівлі-продажу), з метою придбання нею житлового будинку за час шлюбу за кошти, що були спільною сумісною власністю подружжя.
Крім того, за час шлюбу у 2013-2014 роках, ОСОБА_1 було набуто та зареєстровано на своє ім`я заявлені нею автомобілі: Mitsubishi Pajero та Hyundai Accent. Вважав вказане майно об`єктами спільної сумісної власності подружжя, які підлягають поділу.
Зазначав, що 21/100 частин торгівельного комплексу за адресою: АДРЕСА_4, які перебувають у власності ОСОБА_1 з 02 лютого 2016 року на підставі договору дарування № 542, на справді придбані за спільні кошти подружжя, тому вказане майно є об`єктом спільного майна подружжя та має бути відповідно поділене. Вказаний договір дарування також вважав удаваним.
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 просив суд:
- визнати договір купівлі-продажу від 19 грудня 2014 року жилого будинку на АДРЕСА_3, укладений між ОСОБА_7 і ОСОБА_3 та договір дарування цього жилого будинку від 25 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 удаваними правочинами;
- визнати житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 спільною сумісною власністю подружжя, залишивши його ОСОБА_1, а вартість у розмірі 1 138 000 грн врахувати при розгляді первісного позову;
- визнати договір дарування 21/100 частки торгівельного комплексу за адресою: АДРЕСА_4 удаваним правочином, а його вартість у розмірі 2 400 000 грн врахувати при розгляді первісного позову; визнати кошти у розмірі 351 750 грн об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а кошти врахувати при розгляді первісного позову; - визнати автомобіль Mitsubishi Outlander об`єктом спільної сумісно власності подружжя, а його вартість у розмірі 306 200 грн врахувати при розгляді первісного позову;
- визнати майно, що було набуте за час шлюбу при облаштуванні жилого будинку "Ж-2" на суму 51 769 грн об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, залишивши його ОСОБА_1, а його вартість врахувати при розгляді первісного позову;
- визнати майно, що було набуте подружжям при облаштуванні будинку на АДРЕСА_3 на загальну суму 317 285 грн спільною сумісною власністю подружжя, залишивши його ОСОБА_1, а його вартість врахувати при розгляді первісного позову;
- визнати майно, що було набуте подружжям за час шлюбу і використане для ремонту і облаштування жилого будинку на АДРЕСА_3 на загальну суму 32 503 грн спільною сумісною власністю подружжя, залишивши його ОСОБА_1, а його вартість врахувати при розгляді первісного позову.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 квітня 2016 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок під літ. "Ж-2", розташований по АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку під літ. "Ж-2" по АДРЕСА_1 .
Визнано спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно, а саме: котел "Фореллі" вартістю 8 500 грн, посудомийну машину "BOSH SPV 53М10EU" вартістю 3 900 грн, холодильник - 8 000 грн, два гідромасажні бокси вартістю 24 000 грн, пральну машину LG 12А8НDS вартістю 4 900 грн, плазмовий телевізор LD55LA662V вартістю 16 400 грн, плазмовий телевізор LD32LA660V вартістю 6 200 грн, розкладний диван вартістю 8 500 грн, електричну духовку Hotpoint-Ariston FK 1039Е20 вартістю 5 200 грн, всього на загальну суму 90 600 грн та визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину майна на загальну суму 45 300 грн.
Визнано спільним майном подружжя автомобіль Daewoo Lanos 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4, вартістю 65 840 грн, залишивши автомобіль у користуванні ОСОБА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину вартості автомобіля Daewoo Lanos 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4, у розмірі 32 920 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобіль марки Mitsubishi Pajero 2.5 TD 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, автомобіль марки Hyundai Accent 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, залишивши автомобілі у користуванні ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість 1/2 частини автомобілів марки Mitsubishi Pajero 2.5 TD 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, та марки Hyundai Accent 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, у загальній сумі 450 325 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки 11/20 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд у АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 585 кв. м, житловий цегляний будинок, житлова площа 44,2 кв. м, надвірні споруди "Б" - житловий будинок, "В, Г" - вбиральні, "Д" - сарай, "Е" - сарай, № 1-4, 6 -огорожа, № 5 водоколонка, І, П - замощення, отримані ОСОБА_2 до шлюбу у дар не є спільним майном подружжя, а є його особистою приватною власністю, тому поділу не підлягає. При цьому, ОСОБА_1 не надано суду доказів істотного збільшення вартості вказаного житлового будинку.
Оскільки спірна земельна ділянка на АДРЕСА_2 органом самоврядування передана ОСОБА_2 у приватну власність, спірний, незавершений будівництвом житловий будинок на ній не введено до експлуатації, тому дане майно не є спільною сумісною власністю подружжя і поділу не підлягає.
Встановивши, що житловий будинок, який розташований у АДРЕСА_1 та зображений на технічній документації літ. "Ж-2" побудований та введений до експлуатації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за час шлюбу, а саме у 2012 році, суд дійшов висновку, що він підлягає поділу між сторонами у рівних частках, а саме по 1/2 частині. При цьому, суд розцінив критично доводи ОСОБА_1 щодо врахування при поділлі майна подружжя інтересів дитини, оскільки на час ухвалення рішення, дочка сторін є повнолітньою, а інших обставин, які б давали суду підстави відійти при поділі майна подружжя від рівності їх часток, суду не надано.
Вимоги ОСОБА_2 щодо удаваності правочинів суд вважав недоведеними.
Також, встановивши, що автомобілі Mitsubishi Pajero та Hyundai Accent придбанні у шлюбі, а ОСОБА_1 обґрунтовано не підтверджено, що дане майно придбане за її особисті кошти, тому вони є спільним майном подружжя та підлягають поділу. При цьому, суд врахував, що вказані автомобілі перебувають у постійному користуванні ОСОБА_1, тому суд вважав за доцільне залишити їх в подальшому користуванні та володінні ОСОБА_1, стягнувши з неї на користь ОСОБА_2 50 %, оскільки ОСОБА_1 не заперечував щодо залишення даних автомобілів у її користуванні.
До подібних висновків суд дійшов і щодо автомобіля Daewoo Lanos та, прийнявши до уваги, що вказаний автомобіль перебуває у користуванні ОСОБА_2, суд вважав вірним і у подальшому залишити даний автомобіль за ним, стягнувши з нього на користь ОСОБА_1 50 % його вартості.
Крім того, суд вказав, що у судовому засіданні не здобуті належні та допустимі докази щодо вимог ОСОБА_2 про визнання 21/100 чистин торгівельного комплексу за адресою: АДРЕСА_4 об`єктом спільної сумісної власності подружжя, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 15 травня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 лютого 2019 року скасовано.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 29/100 часток домоволодіння по АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 53/100 часток домоволодіння по АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 119,4 кв. м земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 194,8 кв. м земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 і ОСОБА_1 по 1/2 ідеальній частці майна, а саме: котел "Фореллі", посудомийну машину "BOSH SPV 53М10EU", пральну машину LG 12А8НDS, плазмовий телевізор LD55LA662V, плазмовий телевізор LD32LA660V, електричну духовку Hotpoint-Ariston FK 1039Е20, 2 письмових столи, гідромасажний бокс, залишивши майно у їх спільній частковій власності.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що при вирішенні спору в частині визнання спірного житлового будинку на АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя районним судом не враховано, що майно, що належало одному з подружжя на праві особистої приватної власності у порядку статті 57 СК України, повністю та автоматично не перетворюється у спільну сумісну власність. Спільна сумісна власність виникає лише у порядку, визначеному статтею 62 СК України, тобто право спільної сумісної власності виникає на частку майна, яка істотно збільшилась внаслідок умов, передбачених цим законом, з урахуванням частини, яка належала одному із подружжя на праві особистої приватної власності. Суд вважав, що ОСОБА_1 не надала суду достовірних доказів, що внаслідок спільних затрат подружжя істотно збільшилась вартість жилого будинку "А-1". А той факт що жилий будинок "Ж-2" сторони побудували за час шлюбу вони визнали у судовому засіданні, тому, відповідно до розрахунку часток співвласників домоволодіння АДРЕСА_1, проведеного Черкаським обласним бюро технічної інвентаризації від 19 листопада 2015 року, яке сторонами не оспорюється, 50 % жилого будинку "Ж-2" становить 29/100, частка ОСОБА_2 становить 53/100 часток від всього домоволодіння. Тому за ОСОБА_1 необхідно визнати право власності на 29/100 часток, а за ОСОБА_2 на 53/100 часток вказаного домоволодіння.
При цьому, вирішуючи питання про поділ земельної ділянки, на якій розташований вказаний будинок, апеляційний суд виходив з положення частини четвертій статті 120 ЗК України, відповідно до якого особа, яка набула право власності на частину будівлі чи споруди, стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.
Щодо рухомого майна, яке знаходиться у будинку "Ж-2", то суд вказав, що сторони визнали його існування, а обставини, які визнані учасниками справи, не підлягають доказуванню (частина перша статті 82 ЦПК України), тому це майно слід визнати спільним сумісним майном подружжя сторін та поділити його у рівних частинах, залишивши його у їх спільній частковій власності.
Суд відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_2 щодо автомобіля Mitsubishi Outlander, оскільки він був проданий за час шлюбу, а за положенням частини другої статті 65 СК України вважається, що при укладенні договору одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. При цьому, ОСОБА_2 не подавав до суду позов про визнання договору, за яким вказаний автомобіль було відчужено, недійсним.
При цьому, питання щодо інших автомобілів судом не розглядалися, оскільки, як ОСОБА_1 щодо автомобіля Daewoo Lanos, так і ОСОБА_2 щодо автомобілів: Mitsubishi Pajero та Hyundai Accent вимог в остаточних редакціях своїх позовних заяв не заявляли.
Вимоги ОСОБА_2 щодо удаваності правочинів суд вважав недоведеними. Як і вимоги про визнання взятих у позику ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 351 752 грн спільним майном подружжя, оскільки ці кошти були повернуті нею вже після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно не розглянув його вимог про поділ автомобілів: Mitsubishi Pajero та Hyundai Accent, посилаючись на незаявлення відповідних позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 у своєму позові заявляла відповідні вимоги, тому заявляти такі самі вимоги у зустрічному позові, на його думку, не було необхідним.
Вирішуючи питання про компенсацію вартості проданого ОСОБА_1 автомобіля Mitsubishi Outlander, апеляційний суд неправильно дослідив докази у справі про те, що такий продаж відбувся без його згоди. Суд не надав належної правової оцінки довіреності, в якій не було відповідної згоди, неправильно врахувавши покази свідків.
Вказує, що домоволодіння по АДРЕСА_1 було поділено неправильно обома судами попередніх інстанцій, не враховано, що він просив залишити будинок "Ж-2" у його власності, компенсувавши частку ОСОБА_1 за рахунок іншого спільного сумісного майна, а саме вказаних автомобілів.
Cудами не було враховано, що сторони визнають неподільність вказаного будинку, а ОСОБА_1 визнавала, що він їй не потрібен, а вона бажає виключно грошової компенсації за нього.
Суди неправильно вирішили питання щодо визнання грошових коштів у розмірі 351 752 грн спільним майном подружжя. Вважає, що ці кошти були приховані ОСОБА_1 задовго до розлучення, тому є спільними.
При вирішенні позовних вимог про удаваність спірних правочинів та, відповідно, поділу будинку на АДРЕСА_3, суди не перевірили обставин того, чи мали ОСОБА_3 та ОСОБА_11 фінансову можливість придбання будинку для позивача - ОСОБА_1 .
Зазначає, що судами неправильно взяті до уваги спільні рухомі речі, їх ціна та існування. Суди, у цій частині, на його думку, неправильно оцінили надані докази.
Доводи особи, яка подалавідзив на касаційну скаргу
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що доводи скарги ОСОБА_2 є безпідставними. Вважає, що апеляційний суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи та ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Тому, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення апеляційного суду - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції. Зупинено дію оскаржуваної постанови апеляційного суду до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 24 квітня 1999 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2015 року, що набрало законної сили 30 листопада 2015 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася дочка - ОСОБА_4, прізвище якої на час розгляду справи змінено на ОСОБА_4 .
02 червня 1997 року ОСОБА_2 отримав за договором дарування 11/20 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд у АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці площею 585 кв. м, житловий цегляний будинок, житлова площа 44,2 кв. м, надвірні споруди "Б" - житловий будинок, "В, Г" - вбиральні, "Д" - сарай, "Е" - сарай, № 1-4, 6 -огорожа, № 5 водоколонка, І, П - замощення.
На вказаній території був побудований новий двоповерховий житловий будинок "Ж-2", який у кінці 2012 року був введений до експлуатації, право власності на який оформлено за ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 22 листопада 2012 року САЕ 454144 та витягом про державну реєстрацію прав від 05 грудня 2012 року.
Сторони визнали у судовому засіданні, що жилий будинок "Ж-2" побудований за час шлюбу за спільні кошти.
19 листопада 2015 року бюро технічної інвентаризації проведено розрахунок часток між співвласниками домоволодіння на АДРЕСА_1 і відповідно до правовстановлюючих документів частки ОСОБА_12 і ОСОБА_13 складають по 9/100, а ОСОБА_2 - 41/50 частки з урахуванням жилого будинку "Ж-2".