Постанова
Іменем України
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 753/4952/14-ц
провадження № 61-30408св18
Верховний суд у складі колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М. (суддя-доповідач),
суддів:Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач -публічне акціонерне товариство "Фінанс Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю "РКК",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_3, на рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 липня 2014 року в складі колегії суддів: Желепи О. В., Кабанченко О. А., Іванченко М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2014 року публічне акціонерне товариство "Фінанс Банк" (далі - ПАТ "Фінанс Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "РКК" (далі - ТОВ "РКК") про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 31 травня 2013 року між ПАТ "Фінанс Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1305-Ф, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 6 500 000,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом,виходячи з 26 % річних, строком до 20 травня 2016 року.
У забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_1 між ПАТ "Фінанс Банк" та ТОВ "РКК" укладено договір іпотеки, посвідчений 31 травня
2013 року приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Верповською О. В. у реєстрі № 5153, відповідно до умов якого було надано виробничий комплекс, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 .
У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань утворилася заборгованість у розмірі 6 518 533,40 грн, з яких: борг за кредитом - 5 551 536,57 грн, 618 553,81 грн - сплата відсотків за користування кредитними коштами, 55 363,27 грн - нараховані відсотки, 16 263,41 - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 276 816,34 грн - пеня за несвоєчасну сплату кредиту.
Посилаючись на зазначене, ПАТ "Фінанс Банк" просило суд стягнути на свою користь із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 31 травня 2013 року № 1305-Ф у розмірі 6 518 533,40 грн та звернути стягнення на предмет іпотеки - виробничий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 3 863,5 кв. м. шляхом проведення публічних торгів за початковою ціною визначеною на час продажу.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 червня 2014 року позовні вимоги ПАТ "Фінанс Банк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Фінанс Банк" заборгованість за кредитним договором від 31 травня 2013 року № 1305-Ф у розмірі
6 518 533,410 грн.
У задоволенні позовних вимог ПАТ "Фінанс Банк" до ОСОБА_1,
ТОВ "РКК" про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банку.
З метою уникнення подвійного виду стягнення за одним і тим же кредитним договором, суд першої інстанції вважав за необхідне задовольнити позовні вимоги у частині стягнення заборгованості в грошовій формі та відмовити в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки подальше його виконання буде здійснено шляхом звернення стягнення на той же предмет іпотеки.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 22 липня 2014 року ( дата зазначена з урахуванням описки у році) заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 червня 2014 року у частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1305-Ф від 31 травня 2013 року станом на 11 березня
2014 року у розмірі 6 518 533, 40 грн звернуто стягнення на виробничий комплекс (літера А), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, площею 3 863, 5 кв м. (номер земельної ділянки 88: 147: 0054), та належить ТОВ "РКК" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18 квітня 2013 року, на користь
ПАТ "Фінанс Банк" шляхом проведення прилюдних торгів із початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації, яка буде встановлена на підставі відповідної оцінки на час проведення продажу.
У решті заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від
10 червня 2014 року залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, апеляційний суд вважав помилковим висновок районного суду про подвійне стягнення. Право кредитора вимагати виконання обов`язку від боржників у разі їх солідарного обов`язку передбачено статтею 543 ЦК України, у зв`язку з чим позовні вимоги банку до ТОВ "РКК" як майнового поручителя є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2015 року ОСОБА_2, як особа яка не брала участі у справі, звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, яка підписана представником ОСОБА_3, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 липня 2014 року та залишити в силі заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 червня 2014 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 квітня 2015 року відкрито касаційне провадження та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Справу № 753/4952/14-ц передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, вирішив питання про права та законні інтереси належного власника майна- ОСОБА_2, який не брав участі у справі, а саме: звернув стягнення на майно, яке належить йому на праві власності та, яке незаконно вибуло з його власності і володіння.
Апеляційний суд повно та всебічно не дослідив обставини справи та проігнорував той факт, що спірне нерухоме майно належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі рішення Шевченківського районного суду від 12 грудня 2008 року у справі запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна", Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації.
Незаконними власниками майна тимчасово стали ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ТОВ "РКК", що підтверджується встановленими обставинами у справі № 761/5858/13-ц за позовом ОСОБА_8 до ТОВ "РКК", ПАТ "Фінанс Банк", треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_7, ОСОБА_6, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, у якій рішенням Шевченківського районного суду від 28 серпня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня 2015 року, витребувано у ТОВ "РКК" на користь ОСОБА_2 спірне нерухоме майно.
Таким чином, договір іпотеки, предметом якого є виробничий комплекс (літера А), що знаходиться за адресою
АДРЕСА_2 , укладений між ПАТ "Фінанси Банк" та ТОВ "РКК", є нікчемним.
Суд апеляційної інстанції на зазначене належної уваги не звернув та всупереч вимогам закону вирішив питання про права та законні інтереси ОСОБА_2, не залучивши його до участі у справі.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У травні 2015 року ПАТ "Фінанси Банк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, підписане представником ОСОБА_9, у якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 та залишити в силі рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 липня 2014 року.
Заперечення мотивоване безпідставністю доводів скарги щодо нікчемності договору іпотеки, оскільки нікчемність правочину у таких випадках законом не передбачена. Посилання ОСОБА_2 на судові рішення, якими витребувано спірне майно на його користь, не заслуговують на увагу, оскільки Шевченківським районним судом м. Києва відкрито провадження про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року по справі №2610/17340/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шпитковська С. В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалової С. А., про визнання правочинів недійсними, на яке посилається як на підставу доводів касаційної скарги ОСОБА_2 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 31 травня 2013 року між ПАТ "Фінанси Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 6 500 000 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом, виходячи із 26 % річних, строком до 20 травня
2016 року.
У забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 між ПАТ "Фінанси Банк" та ТОВ "РКК" укладено договір іпотеки, посвідчений 31 травня 2013 року приватним нотаріусом КМНО Верповською О. В, в реєстрі № 5153, відповідно до умов якого ТОВ "РКК" передав в іпотеку банку виробничий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 .