Постанова
Іменем України
27 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 235/4711/15-ц
провадження № 61-22367св18
Верховний суд у складі колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М. (суддя-доповідач),
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", яка підписана представником Савицькою Світланою Сергіївною, на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2016 року у складі судді Стоілової Т. В, на рішення Апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2017 року в складі колегії суддів: Курило В. П., Космачевської Т. В., Санікової О. С., та на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2017 року в складі колегії суддів: Курило В. П., Космачевської Т. В., Санікової О. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
22 червня 2016 року публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 14 квітня 2008 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 148А/08-7. Згідно з п.п. 1.1., 1.2., 1.3.. 1.4. Кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 87 112,50 грн для купівлі автотранспортного засобу, з встановленням процентної ставки за користування кредитом у розмірі 15 % річних та з терміном повернення кредиту та процентів за ним не пізніше 10 квітня 2015 року відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною Кредитного договору.
У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання за кредитним договором, утворилася заборгованість, яка станом на 24 квітня 2015 року становить 50 562,49 грн. з яких 10283, 87 грн кредит, 27723, 85 грн - відсотки, 4303, 49 грн - комісія, 8251,22 грн - плата за пропуск платежів.
Посилаючись на зазначене, ПАТ "ВіЕйБі Банк" просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором №148А/08-7 від 14 квітня 2008 року в розмірі 50 562,43 грн та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2016 року в задоволенні позовних вимог ПАТ "ВіЕйБі Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 виконав свої грошові зобов`язання перед банком і заборгованість за кредитним договором № 148А/08-7 від 14 квітня 2008 року станом на 24 квітня 2015 року відсутня, а зазначена в позовній заяві заборгованість утворилася внаслідок одностороннього підвищення відсоткової ставки за кредитним договором із 15 % до 25% ПАТ "ВіЕйБі Банк", що встановлено рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 12 червня 2012 року, яке набрало законної сили 25 червня 2012 року, та відповідно до цього рішення підвищення відсоткової ставки за кредитним договором суперечило умовам договору та закону.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2017 року рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2016 року в частині позову про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 10 283,87 грн скасовано. Закрито провадження у справі за позовом ПАТ "ВіЕйБі Банк" до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 10 283,87 грн.
Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог, апеляційний суд на підставі положення частини першої статті 205 ЦПК України виходив з того, що питання про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі
10 283,87 грн вже було предметом розгляду суду першої інстанції під час вирішення судом 12 червня 2012 року попередньої цивільної справи за позовом ПАТ "ВіЕйБі Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 50562, 43 грн, Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2017 року рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від
11 лютого 2016 року в частині спору про стягнення заборгованості за відсотками, комісії за розрахункове обслуговування, плати за пропуск платежів скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ПАТ "ВіЕйБі Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками, комісії за розрахункове обслуговування, плати за пропуск платежів відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом за період із 23 лютого
2012 року до 24 квітня 2015 року, комісії за розрахункове обслуговування, плати за пропуск платежів не ґрунтуються на законі, а тому в їх задоволені слід відмовити саме з цих причин, а не з причин повернення відповідачем банку кредитних коштів у повному обсязі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10 квітня 2017 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2, у якій просить скасувати рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2016 року, рішення Апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2017 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального прав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 червня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Справу № 235/4711/15-ц передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно не дослідили обставини, що мають значення для справи, та не надали належної правової оцінки доказам, зокрема, розрахунку заборгованості за кредитним договором, укладеним між сторонами.
Висновок суду першої інстанції про те, що банк в односторонньому порядку підвищив процентну ставку є безпідставним та не відповідає дійсності, оскільки листом від 03 листопада 2008 року № 17/7-203 банк направив проект додаткової угоди про підвищення процентної ставки на підписанняОСОБА_1 .
Крім того, закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту, апеляційним судом порушені норми процесуального права, оскільки закриття провадження в справі належить до повноважень суду першої інстанції.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У серпні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, у якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги ПАТ "ВіЕйБі Банк".
Заперечення мотивоване безпідставністю доводів скарги, а також тим, що банк вже чотири рази звертався до суду з ідентичними позовними заявами, дві з яких залишено без розгляду у зв`язку з неявкою представників ПАТ "ВіЕйБі Банк".
Крім того, банк не надав належних і допустимих доказів на підтвердження факту наявності заборгованості у ОСОБА_1 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 14 квітня 2008 року між ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (правонаступником якого є ПАТ "ВіЕйБі Банк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 148А/08-7, відповідно до п.п.1.1., 1.2., 1.3., 1.4. якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 87 112,50 грн на придбання автотранспортного засобу Hyndai Avante, із встановленням процентної ставки за користування кредитом в розмірі 15 % річних та з терміном повернення кредиту та процентів за ним не пізніше
10 квітня 2015 року. Відповідно до п. 2.3. за надання кредиту позичальник сплачує банку комісію 1% від суми кредиту, що становить 871,13 грн.
На забезпечення виконання зобов`язання між сторонами було укладено договір застави вищевказаного автомобіля від 14 квітня 2008 року.
Главою 4 кредитного договору передбачена відповідальність сторін, а саме: за використання кредитних коштів не за цільовим призначенням позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 25 відсотків від суми використаних не за призначенням кредитних коштів. Якщо повне або часткове невиконання Стороною умов цього Договору спричинило іншій Стороні збитки, винна Сторона відшкодовує їх протягом п`яти робочих днів з моменту одержання письмової вимоги від Сторони, якій такі збитки завдано. Відшкодування заподіяних збитків не звільняє винну Сторону від виконання зобов`язань, за яких вони передбачені. За кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених п.п. 3.3 (крім підпунктів 3.3.2. та 3.3.3), цього Договору, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 5 (п`ять) відсотків від суми кредитних коштів, зазначеної в п. 1.1. цього Договору. За несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, та за несвоєчасну повну чи часткову сплату плати за обслуговування Кредиту, Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від суми невиконаних зобов`язань, строк сплати яких настав. Неустойка підлягає сплаті за письмовою вимогою Банку в національній валюті України відповідно до офіційного курсу встановленого НБУ на день сплати Позичальником неустойки.
Кредитні кошти були використані відповідачем за цільовим призначенням, тобто для придбання автомобіля.
Із графіка руху коштів за кредитним договором встановлено, що за період із 14 квітня 2008 року до 10 квітня 2015 року позивач сплатив тіло кредиту 87 112,50 грн, відсотки за користування кредитом у розмірі 46 767,33 грн, за обслуговування кредитної заборгованості - 9 512,69 грн.
Згідно із розрахунком наданого банком на підтвердження позовних вимог заборгованості за кредитним договором № 148А/08-7 ОСОБА_1 складає 10 283,87 грн, відсотки - 27 723,85 грн, комісія - 4 303,49 грн, плата за пропуск платежів - 8 251,22 грн, при цьому в розрахунку зазначено, що відсоткова ставка згідно з договором становить 25 %.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 12 червня 2012 року, яке набрало законної сили 25 червня 2012 року, відмовлено ПАТ "ВіЕйБі Банк" у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 148А/08-7, із тих підстав, що банк в односторонньому порядку підвищив процентну ставку за кредитним договором, про що не повідомив ОСОБА_1 (боржника), а він не мав змоги і не бажав сплачувати за підвищеною ставкою, оскільки це суперечило умовам договору та вимогам закону.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.