Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 750/5776/16-ц
провадження № 61-6077св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк Богуслав",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 вересня 2016 року у складі судді Коверзнева В. О. та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Губар В. С., Позігуна М. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Банк Богуслав" (далі - ПАТ "Банк Богуслав") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання правовідносин за договором поруки припиненими.
Позовна заява мотивована тим, що 30 травня 2012 року між ПАТ "Банк Богуслав" та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 19/02-КР-31/2012, за умовами якого ОСОБА_2 отримала у борг 900 000,00 грн зі сплатою фіксованої процентної ставки з 30 травня 2012 року до 29 травня 2013 року (включно) - 20,5 % річних та з 30 травня 2013 року до 29 травня 2017 року - 25 % річних, на строк до 29 травня 2017 року.
30 травня 2012 року між ПАТ "Банк Богуслав" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладений договір поруки № 19/02-ПР-06/2012, згідно з яким ОСОБА_1 зобов`язався перед банком відповідати за неналежне виконання позичальником умов кредитного договору від 30 травня 2012 року № 19/02-КР-31/2012.
Пунктом 6.2 договору поруки встановлено, що порука припиняється належним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за договором.
У період з 23 липня 2012 року до 25 квітня 2014 року були укладені договори № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 про внесення змін до кредитного договору від 30 травня 2012 року № 19/02-КР-31/2012, згідно з яким змінено графік повернення кредиту, строки сплати процентів, періоди, розмірі та строки сплати фіксованої процентної ставки, збільшено суму кредиту на 500 000,00 грн., внаслідок чого загальна сума кредиту зросла до 1 400 000,00 грн.
У зв`язку із внесенням змін до кредитного договору від 30 травня 2012 року № 19/02-КР-31/2012 додатковими угодами до договору поруки також вносилися зміни до договору поруки № 19/02-ПР-06/2012, укладеного 30 травня 2012 року.
07 липня 2014 року ПАТ "Банк Богуслав" направив ОСОБА_2 вимогу-повідомлення про сплату простроченої заборгованості, у якому зазначено, що станом на 05 травня 2014 року у позичальника перед банком виникла загальна сума простроченої до сплати заборгованості за кредитним договором у розмірі 94 407,52 грн. Цю заборгованість банк просив повернути у строк не пізніше 60 днів з моменту отримання цього повідомлення.
У період з 22 вересня 2014 року до 22 березня 2015 року позивач не пред`явив до поручителя вимоги щодо сплати простроченої заборгованості за кредитним договором та договором поруки.
Оскільки строк виконання основного зобов`язання за кредитним договором сплинув 22 вересня 2014 року, строк дії поруки умовами договору поруки не передбачено, банк протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором вимоги до поручителя не пред`явив, то 22 березня 2015 року порука відповідача припинилася.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 вересня 2016 року у позові ПАТ "Банк Богуслав" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимога-повідомлення від 07 липня 2014 року не є за своєю суттю такою, яка вказує на необхідність дострокового повернення кредиту, а лише містить пропозицію сплатити прострочену суму заборгованості. За таких обставин 22 вересня 2014 року у позичальника не виник обов`язок дострокового повернення всієї суми кредиту, а тому відлік шестимісячного строку пред`явлення вимог до поручителя також не почався. Зазначені обставини вказують на відсутність підстав визнавати поруку припиненою.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2016 року апеляційні скарги ПАТ "Банк Богуслав" та ОСОБА_3 відхилено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції правильно визначено характер спірних правовідносин та застосовано норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, а тому ухвалено законне та обґрунтоване рішення, яке не підлягає скасуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У листопаді 2016 року ПАТ "Банк Богуслав" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення яким задовольнити позов банку у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що 22 липня 2014 року вимогу-повідомлення про сплату простроченої суми заборгованості було вручено особисто боржнику, а тому з 22 вересня 2014 року у банка виникло право вимоги дострокового повернення всієї суми кредиту, строк виплати якої ще не настав. Проте суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що з 22 вересня 2014 року відлік шестимісячного строку пред`явлення вимог до поручителя не почався, у зв`язку із чим передчасно відмовили у позові про визнання поруки припиненою. Крім цього, у провадженні Чернігівського районного суду Чернігівської області перебувала цивільна справа № 748/3600/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Банк Богуслав", ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Затварницька І. П., про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, під час розгляду якої досліджувалася вимога-повідомлення від 07 липня 2014 року та підтверджено виникнення у банку права дострокової вимоги до позичальника щодо повернення всієї суми заборгованості. 09 грудня 2015 року банк в позасудовому порядку реалізував своє право іпотекодержателя і відповідно до статті 38 Закону України "Про іпотеку" здійснив продаж предмета іпотеки. Суди не врахували, що згідно із частиною першою статті 559 ЦК України порука припинилася з припиненням забезпеченого нею зобов`язанням. 09 грудня 2015 року банк звернув стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, шляхом продажу предмета іпотеки. Виручені від продажу грошові кошти були направлені на погашення кредитної заборгованості, а тому дія кредитного договору від 30 травня 2012 року № 19/02-КР-31/2012 припинена.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом подати відзив на касаційну скаргу.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Деснянського районного суду м. Чернігова.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У лютому 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 травня 2012 року між ПАТ "Банк Богуслав" та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 19/02?КР?31/2012, за умовами якого ОСОБА_2 отримала у борг 900 000,00 грн зі сплатою фіксованої процентної ставки з 30 травня 2012 року до 29 травня 2013 року (включно) - 20,5 % річних та з 30 травня 2013 року до 29 травня 2017 року - 25 % річних, на строк до 29 травня 2017 року.
30 травня 2012 року між ПАТ "Банк Богуслав" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладений договір поруки № 19/02-ПР-06/2012, згідно з яким ОСОБА_1 зобов`язався перед банком відповідати за неналежне виконання позичальником умов кредитного договору від 30 травня 2012 року № 19/02-КР-31/2012.
Пунктом 6.2 договору поруки встановлено, що порука припиняється належним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за договором.
В період з 23 липня 2012 року до 25 квітня 2014 року були укладені договори № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 про внесення змін до кредитного договору від 30 травня 2012 року № 19/02-КР-31/2012, згідно з яким змінено графік повернення кредиту, строки сплати процентів, періоди, розмірі та строки сплати фіксованої процентної ставки, збільшено суму кредиту на 500 000,00 грн, у зв`язку із чим загальна сума кредиту зросла до 1 400 000,00 грн.
30 травня 2012 року між ПАТ "Банк Богуслав" та ОСОБА_2 укладений договір іпотеки, згідно з яким в іпотеку передано земельну ділянку площею 0,1032 га, кадастровий номер 7425589500:02:000:0404, що знаходиться у с. Клочків Чернігівського району та житловий будинок "літ. А-2" з надвірними будівлями, загальною площею 301,6 кв. м., розташований за адресою АДРЕСА_1 .
У зв`язку із внесенням змін до кредитного договору від 30 травня 2012 року № 19/02-КР-31/2012 додатковими угодами до договору поруки також вносилися зміни до договору поруки № 19/02-ПР-06/2012, укладеного 30 травня 2012 року.
07 липня 2014 року ПАТ "Банк Богуслав" направив ОСОБА_2 вимогу-повідомлення про сплату простроченої заборгованості, у якому станом на 05 травня 2014 року у позичальника перед банком виникла загальна сума простроченої до сплати заборгованості за кредитним договором у розмірі 94 407,52 грн, яку банк просив повернути у строк не пізніше 60 днів з моменту отримання цього повідомлення.
09 грудня 2015 року між ПАТ "Банк Богуслав" та ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, за умовами якого ОСОБА_3 набув право власності на цей житловий будинок.
Також за договором купівлі-продажу земельної ділянки, укладеним 09 грудня 2015 року між банком та ОСОБА_3, останній набув право власності на земельну ділянку площею 0,1032 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку будівель та споруд, розташовану на АДРЕСА_1, кадастровий номер 7425589500:02:000:0404.
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 31 травня 2016 року у справі № 748/3600/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Банк Богуслав", ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, у позові ОСОБА_2 відмовлено у зв`язку із тим, що посилання позивача на неотримання нею належного повідомлення про намір банку здійснити продаж будинку, на неузгодження ціни продажу та її заниження, не є відповідно до статтей 203, 215 ЦК України підставою для визнання оскаржуваних правочинів недійсними.