Постанова
Іменем України
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 381/748/16-ц
провадження № 61-35616св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідачі: ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2017 року у складі судді Ковалевської Л. М. та постанову Апеляційного суду Київської області від 02 квітня 2018 рокуу складі колегії суддів: Мережко М. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 10 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" (далі - ВАТ "Універсал Банк"), яке змінило назву на ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 009-2914\840-0274, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 45 000 доларів США під 11,95 % річних з кінцевим терміном повернення до 10 жовтня 2037 року. У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вказаним договором станом на 28 січня 2016 року в неї утворилася заборгованість перед банком у розмірі 25 317,14 доларів США, з яких: 1 148,29 доларів США - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 23 055,53 доларів США - сума дострокового стягнення тіла кредиту, 883,22 доларів США - заборгованість за процентами, 230,10 доларів США - заборгованість за підвищеними процентами. З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором 10 жовтня 2007 року між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 009-2914/840-0274-Р, за яким поручитель зобов`язався перед банком нести солідарну відповідальність за виконання позичальником у повному обсязі зобов`язань за кредитним договором щодо сплати кредиту, процентів і неустойки. Враховуючи викладене, ПАТ "Універсал Банк" просило стягнути солідарно з відповідачів на свою користь вказану заборгованість та понесені судові витрати.
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Універсал Банк" про захист порушеного права споживача фінансових послуг та визнання кредитного договору недійсним, посилаючись на те, що перед укладенням кредитного договору банк не надав їй у письмовій формі об`єктивної, повної та достовірної інформації про умови кредитування та про орієнтовну сукупну вартість кредиту, приховав фактичне значення подорожчання кредиту, не попередив, що валютні ризики під час виконання зобов`язань несе споживач. Умови кредитного договору є неконкретними та несправедливими відносно неї як споживача фінансових послуг та такими, що не відповідають вимогам статей 11, 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів", містять обтяжливі та непропорційні перешкоди для здійснення споживачем своїх прав.Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати недійсним кредитний договір від 10 жовтня 2007 року № 009-2914\840-0274.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2017 року в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов залишено без розгляду.
Відмовляючи в задоволенні первісного позову, місцевий суд виходив з того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження розміру кредитної заборгованості. Згідно з висновком судової економічної експертизи від 11 вересня 2017 року № 83-09/17 передбачений графіком розмір платежів відповідає умовам кредитного договору, однак відсутнє документальне підтвердження своєчасного зарахування банком коштів, сплачених позичальником на погашення тіла кредиту та процентів, а також щодо правильності визначеної заборгованості як в загальній сумі, так і за кожним видом платежів. На підставі заяви ОСОБА_1 суд залишив поданий нею зустрічний позов без розгляду.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 02 квітня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Універсал Банк" задоволено частково. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ "Універсал Банк" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором від 10 жовтня 2007 року № 009-2914\840-0274 в розмірі 2 261,61 доларів США, з яких: 1 148,29 доларів США - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 883,22 доларів США - за процентами, 230,10 доларів США - за підвищеними процентами. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судова економічна експертиза не містить категоричного висновку про відсутність в позичальника заборгованості за кредитним договором. Наданим банком розрахунком підтверджується, що заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1 148,29 доларів США виникла у лютому 2015 року, а за процентами в сумі 230,10 доларів США і 883,22 доларів США - у січні та жовтні 2015 року відповідно. ОСОБА_1 не спростувала належним чином відсутність зазначеної заборгованості. Поряд з цим позовні вимоги в частині дострокового стягнення тіла кредиту в розмірі 23 055,53 доларів США не підлягають задоволенню, оскільки в розрахунку заборгованості відсутня вказана сума, тобто її існування банком не доведено.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У червні 2018 року ПАТ "Універсал Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 02 квітня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно стягнув з відповідачів лише прострочену заборгованість за тілом кредиту та процентами. З січня 2015 року ОСОБА_1 перестала сплачувати щомісячні платежі, у зв`язку з чим ПАТ "Універсал Банк" направило їй вимогу про повне дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором. Оскільки позичальник не виконала зазначену вимогу, то в банку виникло право для застосування примусових заходів захисту в судовому порядку. Наявний в матеріалах справи розрахунок, який апеляційний суд належним чином не дослідив, містить усі складові заборгованості, в тому числі суму дострокового стягнення тіла кредиту в розмірі 23 055,53 доларів США.
У липні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали відзив на касаційну скаргу, в якому просили відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що наведені у скарзі доводи були предметом дослідження й оцінки судами попередніх інстанцій, які перевірили їх та спростували відповідними висновками. В порушення умов договору та вимог чинного законодавства банк в односторонньому порядку збільшив розмір процентної ставки з 11,95 % до 13,63 %.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 19 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Фастівського міськрайонного суду Київської області.
06 липня 2018 року справа № 381/748/16-ц надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 21 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
За змістом касаційної скарги судові рішення судів попередніх інстанцій в частині залишення зустрічного позову без розгляду не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядаються.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 367, частини першої статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції у повній мірі не відповідає.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Судами встановлено, що 10 жовтня 2007 року між ВАТ "Універсал Банк", яке змінило назву на ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 009-2914\840-0274, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 45 000 доларів США під 11,95 % річних з кінцевим терміном повернення до 10 жовтня 2037 року.
Занаданим банком розрахунком станом на 28 січня 2016 року в ОСОБА_1 утворилася заборгованість у розмірі 25 317,14 доларів США, з яких: 1 148,29 доларів США - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 23 055,53 доларів США - сума дострокового стягнення тіла кредиту, 883,22 доларів США - заборгованість за процентами, 230,10 доларів США - заборгованість за підвищеними процентами.