1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


11 грудня 2019 року

м. Київ


справа № 519/25/17


провадження № 61-16067 св 19


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Кривцової Г. В.,


учасники справи:

позивач - Южненська міська рада Одеської області,

відповідачі: публічне акціонерне товариство "Одеський припортовий завод", ОСОБА_1, яка діє у свої інтересах та інтересах дітей: ОСОБА_2, і малолітньої - ОСОБА_3,

третя особа - служба у справах дітей Южненської міської ради Одеської області,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Южненської міської ради Одеської області

на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 квітня 2018 року у складі судді Доброва П. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 10 липня 2019 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І., Черевка П. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2012 року Южненська міська рада Одеської області звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (далі - ПАТ "Одеський припортовий завод"), ОСОБА_1, яка діє у свої інтересах та інтересах дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, третя особа - служба у справах дітей Южненської міської ради Одеської області, про визнання ордера недійсним та виселення без надання іншого жилого приміщення.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до рішення Южненської міської ради Одеської області від 14 квітня 2011 року № 91-V1 "Про надання згоди на прийняття до комунальної власності Южненської міської територіальної громади гуртожитків, які у процесі приватизації ВАТ "Одеський припортовий завод" не увійшли до статутного фонду Одеського припортового заводу та знаходяться на балансі товариства і затвердження Програми передачі гуртожитків у власність Южненської міської територіальної громади й реалізації житлових прав мешканців гуртожитків на 2011-2014 роки", 15 травня 2011 року був переданий до комунальної власності Южненської міської територіальної громади гуртожиток, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ордера від 14 травня 2009 року № 107, який видано на підставі протоколу засідання адміністрації та профкому ВАТ "Одеський припортовий завод" від 26 березня 2009 року № 44, ОСОБА_1 та її двом донькам: ОСОБА_2, ОСОБА_4, надана жила площа на період роботи у товаристві, а саме квартира АДРЕСА_2, без права проживання, до 31 жовтня 2009 року.

Вищезазначений ордер не надавав ОСОБА_1 юридичних підстав для вселення у спірне житлове приміщення, оскільки він був дійсний протягом 30 днів і видавався для тимчасової реєстрації останньої та її дітей, термін якої закінчився 31 грудня 2009 року. Проте ОСОБА_1 відмовляється у добровільному порядку звільнити спірне житлове приміщення, чим порушено права міської ради.

З урахуванням викладеного Южненська міська рада Одеської областіпросила суд визнати ордер від 14 травня 2009 року № 107, виданий ВАТ "Одеський припортовий завод" на ім`я ОСОБА_1, недійсним, виселити ОСОБА_1 та її дітей: ОСОБА_2, ОСОБА_4, зі спірної квартири без надання іншого жилого приміщення.

У грудні 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із зустрічним позовом про визнання права на проживання та користування квартирою.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 01 грудня 2014 року зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Южного міського суду Одеської області від 01 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2015 року, позов Южненської міської ради Одеської області задоволено частково. Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення. У задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_5 задоволено. Рішення Южного міського суду Одеської області від 01 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 09 березня 2017 року у задоволені клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Барановської З. І. відмовлено. Заявлений самовідвід суддею Барановською З. І. задоволено. Цивільну справу № 519/25/17 передано до Комінтернівського районного суду Одеської області.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 квітня 2018 року у задоволенні позову Южненської міської ради Одеської області відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 14 травня 2009 року ОСОБА_1 видано ордер № 107 на право отримання з членам її сім`ї: ОСОБА_6 та ОСОБА_2, житлового приміщення у малосімейному відомчому гуртожитку, а саме квартири АДРЕСА_2 . Позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено, що на момент видачі ОСОБА_1 зазначеного ордеру у спірній квартирі хтось проживав. Листом комунального підприємства "Міський житлово-комунальний центр" від 30 листопада 2013 року було повідомлено міського голову м. Южне Одеської області, що станом на 19 липня 2012 року у квартирі АДРЕСА_2 ніхто не проживав. Згідно з службовою запискою коменданта гуртожитку від 22 серпня 2013 року було виявлено факт проживання у вказаній квартирі ОСОБА_1 з двома дітьми, що підтверджується відповідним актом.

Станом на дату видачі вищевказаного ордеру та по теперішній час за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 нерухомості на праві приватної власності не зареєстровано. Таким чином, ордер від 14 травня 2009 року № 107 було видано ОСОБА_1 за спільним рішенням адміністрації підприємства і відповідного профспілкового комітету ВАТ "Одеський припортовий завод" на вільну жилу площу, іншого житла вона немає. Отже, ордер відповідає положенням законодавства, підстав для визнання його недійсним не встановлено.

Ураховуючи викладене, факт самоправного зайняття ОСОБА_1 та членами її сім`ї вищевказаної квартири позивачем не доведено.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 10 липня 2019 року апеляційна скарга Южненської міської ради Одеської області залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ордер від 14 травня 2009 року № 107 було видано ОСОБА_1 за спільним рішенням адміністрації підприємства та відповідного профспілкового комітету ВАТ "Одеський припортовий завод" на вільну жилу площу, іншого житла остання не має, вказані обставини свідчать про те, що ордер видано відповідно до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470, Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради міністрів Української РСР від 03 червня 1986 року № 208.

На час оформлення спірного ордеру ні в ньому, ні в його корінці не було відміток стосовно того, що він видавався тільки з метою реєстрації ОСОБА_1 та членів її родини у квартирі АДРЕСА_2 без права проживання. Ні в ордері, ні у корінці не було встановлено граничного строку його дії. Із заробітної плати ОСОБА_1 з квітня 2005 року по серпень 2011 року, у тому числі з травня 2009 року по липень 2011 року, вираховувалась сума оплати за койко-місце у гуртожитку ВАТ "Одеський припортовий завод" за трьох осіб.

Таким чином, ОСОБА_1 та її родина на законних підставах набули права проживання у спірному житловому приміщенні.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі Южненська міська рада Одеської області просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов міської ради задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що на час видачі ОСОБА_1 ордеру спірна квартира була зайнята іншими особами. Крім того, спірний ордер було видано останній не для вселення, а для її разом з членами сім`ї тимчасової реєстрації, чим порушено положення ЖК УРСР. ОСОБА_1 на квартирній черзі, на черзі для отримання жилої площі у відомчого гуртожитку за місцем роботи не перебувала. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 з членами сім`ї підлягає виселенню з квартири, оскільки самоправно зайняли жилу площу у гуртожитку.


................
Перейти до повного тексту