Постанова
Іменем України
16 грудня 2019 року
місто Київ
справа № 750/1063/17
провадження № 61-7538св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Орган опіки та піклування Деснянської районної у м. Чернігові ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного Чернігівської області від 07 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Страшного М. М., Бечка Є. М., Євстафіїва О. К.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у січні 2017 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у подальшому уточненим, просив встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши йому у користування житлову кімнату, площею 12, 7 кв. м, та вбудовану шафу, площею 1, 9 кв. м. У користування відповідачу позивач просив виділити житлову кімнату, площею 17, 00 кв. м, разом з балконом. Інші приміщення квартири: кухню, площею 5, 9 кв. м, санвузол, площею 2, 9 кв. м, та коридор, площею 7, 1 кв. м, залишити у спільному користуванні співвласників.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири, згідно з рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 червня 2015 року кожному належить по 1/2 частині. Оскільки співвласники не можуть дійти домовленості щодо користування квартирою, то позивач звернувся до суду з позовом про встановлення порядку користування квартирою.
Стислий виклад заперечень відповідача
ОСОБА_2 заявила, що вона не згодна з запропонованим позивачем порядком користування квартирою, адже не бажає, щоб їй було виділено більшу кімнату, площею 17, 00 кв. м, оскільки це призведе до збільшення витрат на утримання її частки.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 липня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що відповідач заперечує проти надання їй у користування більшої за розміром кімнати, адже вона має право на користування частиною квартири, житловою площею 14, 85 кв. м, а такого розміру кімната у квартирі відсутня. Сторонами не доведено, що технічні характеристики квартири відповідають тим, що зазначені у технічному паспорті станом на 30 листопада 2010 року, станом на момент розгляду справи, сторони не заперечують, що після придбання квартири у 2010 році у ній здійснено ремонт та перепланування, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 липня 2017 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено. Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 . Виділено ОСОБА_1 у користування житлову кімнату, площею 12, 7 кв. м, та вбудовану шафу, площею 1, 9 кв. м. Виділено ОСОБА_2 у користування житлову кімнату, площею 17, 0 кв. м, та балкон, площею 1, 6 кв. м. Залишено у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кухню, площею 5, 9 кв. м, санвузол, площею 2, 9 кв. м, коридор, площею 7, 1 кв. м.
Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовувалось тим, що обраний позивачем порядок користування житлом не порушує прав та інтересів сторін, не змінює розмір часток співвласників у праві власності на спільне майно та враховує баланс інтересів кожного із співвласників. За висновками апеляційного суду спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд виділяє в користування сторонам спору в натурі частки, адекватні розміру їх часток у праві власності на спільне майно. При цьому допускається можливість відійти у незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв`язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розмір часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобами поштового зв`язку у листопаді 2017 року, ОСОБА_2 просила скасувати рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2017 року та залишити в силі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 липня 2017 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що апеляційний суд, ухвалюючи рішення у справі, не обґрунтував, з відомостей якого з технічних паспортів він виходив, ураховуючи наявність у матеріалах справи трьох різних технічних паспортів на квартиру, а також не обґрунтував відхилення інших технічних паспортів як доказів у справі. Заявник вважає, що розгляд справи апеляційний суд здійснив із неповним з`ясуванням обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, в основу рішення покладено неналежні та недопустимі докази.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_1 просив касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Позивач вважає рішення суду апеляційної інстанції законним та обґрунтованим.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 грудня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 11 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Матеріали касаційного провадження передано до Верховного Суду у лютому 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив висновок, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам законності та обґрунтованості, визначеним статтею 213 ЦПК України 2004 року, а отже касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 750/11573/14 від 17 лютого 2015 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
У шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 750/43386/14 від 30 червня 2015 року визнано право власності за ОСОБА_2 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Визнано право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва від 12 серпня 2015 року за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Позивач та відповідач зазначили, що квартирою АДРЕСА_1, вони не користуються, так як позивач проживає у м. Городня Чернігівської області, а відповідач з дітьми у м. Києві.
Згідно з технічним паспортом станом на 30 листопада 2010 року спірна квартира складається з: кімнати площею 12, 7 кв. м, кімнати площею 17, 0 кв. м, кухні площею 5, 9 кв. м, санвузла площею 2, 9 кв. м, коридору площею 7, 1 кв. м, вбудованої шафи площею 1, 9 кв. м та балкону площею 1, 6 кв. м. Кімнати в квартирі є ізольованими.