Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 398/3931/17
провадження № 61-45252св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Новопразька селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, Олександрійська районна державна адміністрація Кіровоградської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Кіровоградської області, у складі колегії суддів: Письменного О. А., Дьомич Л. М., Чельник О. І., від 11 вересня 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Новопразька селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області та Олександрійська районна державна адміністрація Кіровоградської області, про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 05 грудня 2011 року між ним та Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області був укладений строком на п`ять років договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 7,8536 га, кадастровий номер 3520355400:02:000:9233, яка розташована на території Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. Вказаний договір зареєстровано в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 05 березня 2012 року за № 352030004002194. Строк дії договору закінчився 05 березня 2017 року. До закінчення строку дії договору він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням від 28 грудня 2016 року про поновлення договору оренди землі від 05 грудня 2011 року шляхом укладання додаткової угоди, додавши до вказаного листа проект відповідної додаткової угоди. 21 лютого 2017 року та 20 березня 2017 року він звертався до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з аналогічними листами- повідомленнями, проте відповідач додаткову угоду не підписав. Разом з тим, він продовжує користуватися спірною земельною ділянкою та не має заборгованості по сплаті орендної плати, а відповідач у встановлений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" строк не повідомив його про заперечення у поновленні вказаного договору.
Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, визнати укладеною між ним та Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 05 грудня 2011 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2018 року позов задоволено. Визнано укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та громадянином ОСОБА_1 додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 05 грудня 2011 року, зареєстрованого 05 березня 2012 року в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05 березня 2012 року № 352030004002194, у запропонованій позивачем редакції.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, щоорендар виконав передбачені договором і частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язки, а саме: належно виконував умови договору, до закінчення строку дії договору і у відповідності до пункту 7 договору повідомив орендодавця про намір поновити договір, двічі погоджував з орендодавцем істотні умови договору, продовжує користуватися земельною ділянкою (об`єктом оренди) на визначених договором умовах. Водночас, відповідач, приймаючи рішення щодо заперечення в поновленні договору оренди землі з підстав пропуску строку, взагалі проігнорував наявність листа-повідомлення позивача від 29 грудня 2016 року, який був отриманий відповідачем, що підтверджується наявністю штрих-коду на листі-повідомленні.
Суд першої інстанції вважав, що лист відповідача від 03 квітня 2017 року про відмову в поновленні договору оренди не є запереченням відповідача проти поновлення договору оренди відповідно до частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки він обґрунтований недосягненням сторонами згоди щодо істотних умов договору та наявністю листа від 28 лютого 2016 року, однак відповідачем не було здійснено жодних дій щодо узгодження умов договору, що підтверджується тим, що лист-повідомлення позивача від 29 грудня 2016 року залишено без відповіді, лист-повідомлення позивача від 21 лютого 2017 року відповідач з незрозумілих причин вважав першим зверненням позивача, лист-повідомлення позивача від 20 березня 2017 року не був розглянутий по суті з посиланням на вже прийняте рішення від 28 лютого 2017 року.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач безпідставно зволікає з укладенням додаткової угоди до договору оренди землі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області задоволено. Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідач в межах місячного строку з дня закінчення дії договору оренди, а саме 03 квітня 2017 року повідомив позивача про небажання продовжувати його дію і при цьому надіслав акт повернення земельної ділянки, що інакше як запереченням щодо поновлення договору вважати не можна. За наявності заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки цей договір не може вважатись поновленим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасуватипостанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2018 року і залишити в силі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи спір районний суд обґрунтовано виходив із того, що лист відповідача від 03 квітня 2017 року про відмову у поновленні договору оренди не є запереченнями відповідача проти поновлення договору відповідно до частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки він був обґрунтований недосягненням сторонами згоди щодо істотних умов договору та наявністю листа від 28 лютого 2016 року, однак відповідачем не було здійснено жодних дій щодо узгодження умов договору, що підтверджується тим, що лист-повідомлення позивача від 29 грудня 2016 року залишено без відповіді, лист повідомлення від 21 лютого 2017 року відповідач безпідставно вважав першим зверненням позивача, лист-повідомлення позивача від 20 березня 2017 року не був розглянутий по суті з посиланням на вже прийняте рішення від 28 лютого 2017 року. Жодна відповідь головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яка додана до матеріалів справи, не містить підтвердження про те, чи дійсно вона надсилалася позивачу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Новопразька селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області та Олександрійська районна державна адміністрація Кіровоградської області, про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області посилається на те, що оскаржене рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги не спростовують правильного по суті судового рішення. Оскільки ОСОБА_1 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру запропонував змінити істотні умови договору, з якими відповідач не погодився, слід дійти висновку про відсутність порушень частин першої-п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" зі сторони відповідача.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05 грудня 2011 року між Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ОСОБА_1 укладено строком на 5 років договір оренди землі, відповідно до якого позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новопразької селищної ради, загальною площею 7,8536 га, кадастровий номер 3520355400:02:000:9233. Вказаний договір зареєстровано в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі Кіровоградської області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 05 березня 2012 року за № 352030004002194 (т. 1 а. с. 10-12).
Строк дії договору закінчився 05 березня 2017 року.
Згідно листа-повідомлення від 28 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з наміром продовжити дію вказаного договору оренди землі строком на 7 років (т. 1 а. с. 17).
Також 21 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з письмовим повідомленням про намір поновити договір на новий строк на тих самих умовах, додавши до нього проект додаткової угоди (т. 1, а. с. 89-92).
20 березня 2017 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом аналогічного змісту (т. 1 а. с. 93).
Згідно листів-повідомлень Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 28 лютого 2017 року та від 03 квітня 2017 року ОСОБА_1 було повідомлено щодо відмови в поновленні договору оренди землі (т. 1 а. с. 84-85, 86).
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.