Постанова
Іменем України
12 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 187/743/16-ц
провадження № 61-5332 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Кривцової Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області
від 15 травня 2018 року у складі судді Караула О. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом
до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування
за законом.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3 . У серпні 2012 року він прийняв спадщину.
Згідно заповідального розпорядження заповіту подружжя ОСОБА_3
та ОСОБА_4, належний подружжю житловий будинок з господарчими будівлями заповідався у рівних долях ОСОБА_5 та ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5, тобто майже на два роки раніше ніж відкрилась спадщина за заповітом подружжя.
Вказував, що 08 жовтня 2014 року він звернувся до Петриківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом
на 1/2 частину житлового будинку з господарчими будівлями
по АДРЕСА_1, яка була неохоплена заповітом подружжя,
у зв`язку зі смертю спадкоємця ОСОБА_5, однак отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та відсутністю в законодавстві можливості подвійного оформлення спадщини.
Вважав, що частку, яка була заповідана ОСОБА_5, слід вважати такою, що не охоплена заповітом, атому право на спадкування цієї частки одержують спадкоємці за законом. Будучи сином ОСОБА_3, спадкоємцем першої черги, відповідно до статті 1261 ЦК України він має право на неохоплену заповітом частину спадщини.
Також посилався на правову позицію Верховного Суду України, викладену
упостанові від 22 червня 2016 року у справі № 6-2946цс15.
З урахуванням наведеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив суд позов задовольнити та визнати за ним право власності
у порядку спадкування за законом на 1/2 частину житлового будинку з господарчими будівлями, який розташований за адресою:
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області
від 15 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки на момент відкриття спадщини ОСОБА_5 помер, а інших спадкоємців за заповітом подружжя, крім ОСОБА_2, не існує, у тому числі, підпризначених (стаття 1244 ЦК України), частка у спадщині, яка належала ОСОБА_5, переходить до ОСОБА_2 .
Судом також враховано преюдиційний характер рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2013 року у справі № 0431/12/018, яке залишено без змін після апеляційного
та касаційного переглядів.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області
від 15 травня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи
та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що питання визнання за позивачем права власності на прибудови вирішено у рішенні Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2017 року (справа
№ 187/1177/15-ц), яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено,
і яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2018 року.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, суд посилався напрецедентну практикоюЄвропейського суду з прав людини, згідно з якою, судове рішення, що набрали законної сили, не може ставитися під сумнів під час розгляду іншої справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішенняскасувати
та ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 06 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 187/743/16-ц із Петриківського районного суду Дніпропетровської області та надано строк для подання відзиву
на касаційну скаргу.
У травні 2019 року справа передана до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій прийшли до помилкового висновку, що предмет та підстави позовів ОСОБА_1
у справі № 0431/1688/12 та в указаній справі співпадають, оскільки
в останній інша матеріально-правова вимога, а посилання судів на преюдиційний характер судових рішень у справах № 0431/12/018
та № 187/1175/15-цє недоцільним.
Заявник вважає, що частку, яка була заповідана ОСОБА_5, і який помер до відкриття спадщини, слід вважати такою, що не охоплена заповітом, а тому право на спадкування цієї частки одержують спадкоємці за законом.
Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 заявляє клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною пʼятою статті 403 ЦПК України, оскільки справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Клопотання мотивоване тим, що указана справа містить виключну правову проблему щодо захисту права спадкоємців першої черги на отримання спадщини у разі смерті спадкоємців за заповітом до відкриття спадщини,
а також щодо правильного тлумачення принципу юридичної визначеності.
Відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції, не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.