ПОСТАНОВА
Іменем України
18 грудня 2019 року
Київ
справа №461/202/17
адміністративне провадження №К/9901/45538/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду м. Львова від 24 лютого 2017 року (ухвалена в складі: головуючого - судді Зубачик Н.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді- Курильця А.Р., суддів: Кушнерика М.П., Мікули О.І.) по справі №461/202/17 за позовом ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа: КП "Адміністративно-технічне управління" Львівської міської ради про скасування постанови та закриття провадження у справі, -
в с т а н о в и в:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Галицького районного суду м. Львова з адміністративним позовом до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (далі - відповідач), третя особа: Комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" Департаменту містобудування Львівської міської ради, в якому просила: визнати протиправною постанову від 15.12.2016 адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 257 про визнання позивача винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КпАП України.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки її притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 20.1.21"Правил благоустрою м. Львова", затверджених ухвалою міської ради від 21.04.2011 № 376, а саме^ за відсутність урн для сміття на об`єктах, вказаних у п.4.2.9 цих Правил. Однак, відповідно до протоколу № 4-112 б про адміністративне правопорушення від 02.11.2016 зафіксовано інше правопорушення, а саме: порушення п. 20.1.28.2 Правила благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою міської ради від 21.04.2011 року № 376 за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 45, за те, що МАФ не відповідає затвердженому паспорту (на фасаді розміщено рекламні плакати не передбачені паспортом).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 24 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не може містити посилання на норму, яка передбачає відповідальність за правопорушення, що не вчинялось особою і не зазначене в протоколі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 19 травня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 461/202/17, витребувано матеріали справи.
23.03.2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Згідно підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В., справу передано судді-доповідачу.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16.07.2019 за № 999/0/78-19 у зв`язку з обранням судді Гриціва М.І. до Великої Палати Верховного Суду, що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Шарапа В.М., Стеценко С.Г., справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 17.12.2019 справа прийнята до провадження та призначена до розгляду в порядку попередньому судовому засіданні.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року в зв`язку з відпусткою судді Шарапи В.М., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи на підставі службової записки судді-доповідача Тацій Л.В. від 17 грудня 2019 року здійснено заміну судді Шарапи В.М. та визначено такий склад суду: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стрелець Т.Г., Стеценко С.Г.
Учасники справи письмових клопотань не заявляли та не інформували про наявність будь-яких нових обставин, які варто врахувати Верховному Суду під час касаційного перегляду справи, з урахуванням часу, що пройшов з моменту ухвалення оскаржуваних рішень.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами встановлено, що 15 грудня 2016 року адміністративна комісія Галицької районної адміністрації м. Львова на підставі протоколу № 4-112 б від 02.11.2016 винесла постанову № 257, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КпАП України та застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.
В постанові № 257 від 15.12.2016 зазначено, що позивачка здійснила адміністративне порушення за адресою: АДРЕСА_1, яке полягає у тому, що тимчасова споруда-МАФ не відповідає затвердженому паспорту (на фасаді розміщено рекламні плакати не передбачені паспортом), чим порушила п.20.1.21 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011, відповідно до якого передбачено відповідальність за відсутність урн для сміття на об`єктах, вказаних у п.4.2.9 цих Правил.
Не погоджуючись з таким рішенням, посилаючись на те що воно порушує її права, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають, а викладені у касаційній скарзі вимоги скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тож суди мали перевірити, чи прийнята постанова адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 257 від 15.12.2016, зокрема, в межах повноважень, на законних підставах та з дотриманням встановленої процедури на засадах розумності, добросовісності та пропорційності.
Відповідно до частини першої статті 218 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 149-152.
За змістом статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.