ПОСТАНОВА
Іменем України
18 грудня 2019 року
Київ
справа №804/8930/15
адміністративне провадження №К/9901/10741/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року (суддя Прокопчук Т.С.)
у справі № 804/8930/15
за позовом Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2015 року Державне підприємство "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську, контролюючий орган), в якому просило:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки позивача з питань своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за серпень 2014 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 07 квітня 2015 року № 0000234001;
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 07 жовтня 2015 року адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську від 07 квітня 2015 року №0000234001. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного від 11 січня 2016 року апеляційна скарга СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року повернута, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги, а саме несплатою судового збору.
29 лютого 2016 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 березня 2016 року визнав неповажними зазначені в апеляційній скарзі СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та залишив апеляційну скаргу без руху, надавши строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для такого поновлення, а також документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на суму 5359,20 грн.
04 травня 2016 року від відповідача на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого додано оригінал квитанції про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Розглянувши клопотання контролюючого органу, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19 травня 2016 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську.
Вказана ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що жодних поважних підстав для поновлення пропущеного строку (чотири місяці) апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року з наданням відповідних доказів, ніж ті, які вже були вказані в апеляційній скарзі та визнані судом неповажними, СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську у клопотанні, яке надійшло до суду 04 травня 2016 року, не зазначила.
Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив скасувати вищезазначену ухвалу суду апеляційної інстанції і передати справу для продовження розгляду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
На обґрунтування касаційної скарги контролюючий орган зазначив, що при первинному зверненні з апеляційною скаргою не мав можливості своєчасно сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю фінансування, що при повторному зверненні з апеляційною скаргою слід вважати поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки сплата судового збору здійснюється згідно із затвердженим кошторисом та після надходження коштів на його рахунок.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу позивач вважає ухвалу суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою, тому в задоволенні касаційної скарги просив відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За змістом частини другої статті 186 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Частиною четвертою статті 189 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Отже, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 186 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відтак, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставою для його поновлення є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську, враховуючи наступне.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.