ПОСТАНОВА
Іменем України
18 грудня 2019 року
Київ
справа №826/17806/15
адміністративне провадження №К/9901/16248/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2016 (колегія суддів у складі: Кузьменка В.А., Арсірія Р.О., Огурцова О.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 (колегія суддів у складі: Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С., Бєлової Л.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державна казначейська служба України, про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприведення постанови від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" з 26.10.2014 по 31.12.2014 включно, відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції з 26.10.2014), у відповідність до частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції станом на 01.01.2015, та у відповідність до частини першої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції станом на 28.03.2015 в період часу з 28.03.2015 по 02.09.2015;
- зобов`язати Кабінет Міністрів України привести у відповідність постанову від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" з 26.10.2014 по 31.12.2014 включно, відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції з 26.10.2014), у відповідність до частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції станом на 01.01.2015, та у відповідність до частини першої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції станом на 28.03.2015 в період часу з 28.03.2015 по 02.09.2015;
- зобов`язати Кабінет Міністрів України привести у відповідність до Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" постанову Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 644 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України";
- визнати неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві щодо ненарахування та невиплати позивачу заробітної плати за період з 26.10.2014 по 31.12.2014 включно, відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції з 26.10.2014) та за період з 29.03.2015, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд");
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві здійснити перерахунок заробітної плати за період з 26.10.2014 по 31.12.2014 включно відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26.10.2014) та за період з 29.03.2015 по теперішній час включно, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") та виплатити її в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення, надбавка за вислугу років, відпускні, матеріальна допомога на оздоровлення, тощо).
Позивач вважає, що Кабінет Міністрів України допускає протиправну бездіяльність щодо не приведення постанови "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 09.03.2006 № 268 у відповідність до частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" в редакції Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII та частини першої статті 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (в редакції від 29.03.2015); Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві неправомірно ненарахувало та не виплатило заробітну плату за період з 26.10.2014 у відповідності до частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" в редакції Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII та частини першої статті 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (в редакції від 29.03.2015).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 19.10.2016 позов задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо не приведення постанови від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" у відповідність із Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.12.2016 рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснювався лише в межах апеляційного оскарження, тобто в частині задоволених позовних вимог.
Судові рішення мотивовані тим, що невиконання з боку Кабінету Міністрів України покладених на нього обов`язків щодо приведення у тримісячний строк його нормативно-правових актів у відповідність із вищевказаними законами, призвело до неможливості Державної судової адміністрації України та Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві виплатити позивачу заробітну плату в межах видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників та у розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Кабінет Міністрів України подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що неприйняття змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" по конкретним проектам актів, що надійшли від розробників через те, що вони мають зауваження, не може бути визнано бездіяльністю. Питання щодо внесення змін до зазначеної постанови належить до відання Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку та Нацдержслужбі, то відповідно до параграфу 37 Регламенту Кабінету Міністрів України даний проект мав бути погоджений із ними.
Крім того, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги доводи відповідача, які свідчать про відсутність протиправної бездіяльності, а також того, що Урядом були вчиненні всі дії в межах визначних Законом про Кабінет Міністрів України та Конституцією України повноважень та у визначеному законодавством України, а також Регламентом Кабінету Міністрів України порядку.
Також скаржник зазначає, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Отже, скаржник вважає, що постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" до внесення до неї змін постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 644 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" не суперечила та повністю відповідала чинному законодавству України.
Позиція інших учасників справи
Державна судова адміністрація України та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві відзивів на касаційну скаргу Кабінету Міністрів України не надали.
Третя особа заяву про приєднання до касаційної скарги Кабінету Міністрів України або відзиву на неї не надала.
Рух касаційної скарги
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27.02.2017 відкрив касаційне провадження за скаргою Кабінету Міністрів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016.
05.02.2018 вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2018 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Шарапа В.М., судді Бевзенко В.М., Данилевич Н.А. для розгляду судової справи № 826/17806/15.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30.05.2019 № 533/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 826/17806/15, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач Мельник-Томенко Ж.М., судді Жук А.В., Мартинюк Н.М. для розгляду судової справи № 826/17806/15.
Ухвалою Верховного Суду від 17.12.2019 справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 з 23.09.2002 працює у Святошинському районному суді міста Києва на посаді помічника судді, що підтверджується довідкою Святошинського районного суду міста Києва від 19.08.2015 № 34.
Відповідно до довідки Святошинського районного суду міста Києва від 18.11.2015 № 56 посадовий оклад позивача станом на 18.11.2015 становив 2756,00 грн.
Вважаючи, що Кабінет Міністрів України допускає протиправну бездіяльність щодо неприведення Постанови "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 09.03.2006 № 268 у відповідність до частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" в редакції Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII та частини першої статті 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (в редакції від 29.03.2015), а Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві відповідно неправомірно ненарахував та не виплатив їй заробітну плату за період з 26.10.2014 у відповідності до частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" в редакції Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII та частини першої статті 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (в редакції від 29.03.2015), ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснювався лише в межах апеляційного оскарження, тобто в частині задоволених позовних вимог.
Отже, підставою для звернення до суду із даною касаційною скаргою стала незгода Кабінету Міністрів України із висновками судів попередніх інстанцій виключно в частині задоволення позовних вимог. Таким чином предметом дослідження суду касаційної інстанції у даній справі є наявність/відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо не приведення постанови від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" у відповідність із Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом.
Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
26.10.2014 набрав чинності Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", яким частину першу статті 144 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" доповнено абзацом другим такого змісту: "При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців".