ПОСТАНОВА
Іменем України
18 грудня 2019 року
Київ
справа №158/286/17
адміністративне провадження №К/9901/30906/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
на постанову Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 березня 2017 року (суддя Пономарьова О.М.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року (судді: Запотічний І.І. (головуючий), Довга О.І., Затолочний В.С.)
у справі № 158/286/17
за позовом ОСОБА_1
до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, контролюючий орган) про визнання протиправною та скасування постанови від 10 січня 2017 року про накладення стягнення за частиною першою статті 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) у виді штрафу в розмірі 1700 грн, посилаючись на необґрунтоване притягнення його до адміністративної відповідальності внаслідок однобічного і неповного з`ясування обставин справи про адміністративне правопорушення, без належного повідомлення про розгляд справи та розгляд за його відсутності.
Ківерцівський районний суд Волинської області постановою від 01 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідач пропустив визначений статтею 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене частиною першою статті 163-15 КУпАП, а також не був уповноважений, згідно зі статтею 234-2 КУпАП, розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків. Крім того відповідачем не надано доказів щодо належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та розгляд справи за його участю.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Луцька ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 Зокрема скаржник зазначив, що несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів на підставі фіскальних чеків відноситься до триваючого правопорушення, строк накладення стягнення за яке слід відраховувати з дати складання та підписання акта перевірки. На думку контролюючого органу, він мав повноваження розглядати справи, пов`язані з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків. Позивач належним чином повідомлявся про розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Луцької ОДПІ.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу позивач вважає рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими, тому в задоволенні касаційної скарги просив відмовити.
01 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 21 грудня 2016 року працівниками Головного управління ДФС у Волинській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці - кафе "Барвінок", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить підприємству Райспоживспілки "Заготконтора", директором якого є позивач у справі ОСОБА_1 .
Згідно з актом перевірки контролюючим органом виявлено незабезпечення своєчасного оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій, чим порушено вимоги пунктів 1.2, 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Правлінням Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.
Так, готівкова виручка в сумі 742 грн, отримана 31 грудня 2014 року від продажу товарів, відповідно до фіскального звітного чека № 0653, роздрукованого на РРО 01 січня 2015 року о 05 год. 00 хв., у книзі обліку розрахункових операцій від 25 вересня 2014 року № 33000079382р/1 оприбуткована 01 січня 2015 року разом з виручкою за 01 січня 2015 року. Цього ж числа згідно з квитанцією прибуткового касового ордеру від 01 січня 2015 року загальна сума виручка здана в касу підприємства.
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем 21 грудня 2016 року складено відносно ОСОБА_1 протокол серії АА № 411916 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 163-15 КУпАП.
10 січня 2017 року Луцька ОДПІ прийняла постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 163-15 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.