ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2019 року
Київ
справа №819/262/17
адміністративне провадження №К/9901/39520/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Трубецької М. В.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача Мудрака Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року (суддя: Хадакевич Н.І.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року (судді: Запотічний І.І., Довга О.І., Матковська З.М.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання незаконною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі - відповідач, ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області) про скасування постанови від 05 січня 2017 року про закінчення виконавчого провадження № ВП 52794155 та зобов`язання відповідача повторно розглянути виконавчий лист від 27 жовтня 2016 року № 816/523/16, виданий Тернопільським окружним адміністративним судом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята передчасно, оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області не виконано рішення суду у повному обсязі, яким зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно, відповідно до вимог частини сьомої статті 118 Земельного Кодексу України, розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2015 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для виділення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 1,994 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Чернихівецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 05 січня 2017 року № ВП 52794155.
Суди вказували, що постанова про закінчення виконавчого провадження прийнята передчасно через невиконання Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області рішення суду у повному обсязі.
При цьому зазначили, що рішенням суду зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2015 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для виділення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 1,994 га для ведення особистого селянського господарства. Натомість Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області надано дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею лише 0,2000 га.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (юридична особа, яка не брала участі у справі), посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року та постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Скаржник зазначив, що оскаржувані рішення безпосередньо впливають на його права та обов`язки, оскільки останній являться боржником у виконавчому провадженні. Однак, на думку касатора, суд першої інстанції протиправно не залучив його до участі у справі у якості третьої особи, чим позбавив можливості приймати участь у справі та користуватися процесуальними правами учасника справи, що у підсумку призвело до неповного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказав, що рішенням суду не вказана орієнтована площа земельної ділянки. За нормами ЗК України лише на підставі дозволу на розроблення землевпорядної документації формується земельна ділянка як об`єкт, і лише в процесі його формування визначається серед іншого, конкретна, а не орієнтована її площа.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило. У судовому засіданні позивачка та її представник заперечували проти задоволення касаційної скарги, просили рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г., відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року.
За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: суддя-доповідач Загороднюк А.Г., суддів Єресько Л.О., Соколов В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року прийнято адміністративну справу до провадження та призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року у справі № 819/523/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, третьої особи без заявлення самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Чернихівецька сільська рада Збарського району Тернопільської області про визнання рішення незаконним та зобов`язання вчинити певні дії:
- визнано протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області щодо відмови у наданні дозволу ОСОБА_1 по заяві від 22 вересня 2015 року на розробку проекту землеустрою для виділення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 1, 994 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Черниховецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області, викладене у листі від 17 березня 2016 року №28-19-0.51-5897/2-16;
- зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно, відповідно до вимог частини сьомої статті 118 ЗК України розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2015 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для виділення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 1, 994 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Черниховецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області.
27 жовтня 2016 року на виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року видано виконавчий лист № 819/523/16 про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно, відповідно до вимог частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, розглянути заяву позивачки від 22 вересня 2015 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для виділення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 1,994 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Чернихівецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області.
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 02 листопада 2016 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП№ 52794155 з виконання виконавчого листа № 819/523/16 від 27 жовтня 2016 року.
Листом №29-19-0.1-17611/2-16 від 06 грудня 2016 року Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повідомило відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про виконання рішення суду.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 05 січня 2017 року, на підставі повідомлення боржника № 29-19-0.1-17611/2-16 від 06 грудня 2016 року, закінчено виконавче провадження, у зв`язку з фактичним повним виконанням виконавчого листа, виданого на виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року у справі №819/523/16.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404 - VIII врегульовано, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до пункту 1, підпункту 1 пункту 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 18 вказаного Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункт 1,16 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження")
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню,- протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.