ПОСТАНОВА
Іменем України
18 грудня 2019 року
Київ
справа №820/17795/14
адміністративне провадження №К/9901/5596/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Західної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів Харківській області
на постанову Харківського апеляційного адмністратиного суду від 10 березня 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя - Сіренко О.І., судді - Любич Л.В., Спаскіна О.А.)
у справі №820/17795/14
за позовом Приватного підприємства "Інтемитсервіс"
до Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
22 жовтня 2014 року Приватне підприємство "Інтемитсервіс" (далі - ПП "Інтемитсервіс", позивач, платник, Підприємство) звернулось до Харківського окружного адміністартивного суду з позовом до Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Західна ОДПІ м. Харкова) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 10 червня 2014 року №0000222271.
В об`ґрунтування позовних вимог Підприємство зазначило, що обов`язок підприємства - резидента здійснювати перерахування до бюджету курсової різниці жодною нормою законодавства не передбачено, що виключає можливість застосування до позивача будь-яких санкцій.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенін позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення контролюючого органу.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2015 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2014 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2014 року №0000222271 щодо визначення грошового зобов`язання у сумі 41 901, 27 грн за невиконання обов`язку по перерахуванню до Державного бюджету України позитивної курсової різниці, яка виникла при продажу валюти на міжбанківському валютному ринку України. В цій частині ухвалено нову постанову про задоволення позову. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зазначив про відстність правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення статей 3, 5 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Не погодившись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначив, що перевіркою встановлено неперерахування позивачем позитивної курсової різниці ПП "Інтемитсервіс" до Державного бюджету України, що є порушенням ст. 5 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 квітня 2015 року відкрито касаційне .
Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.
18 січня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, Західною об`єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі наказу від 08.05.2014 №1032 та п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 75, п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Інтемитсервіс" з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному контракту від 01.03.2011 №01/03/11, який укладено з CLONE PROPERTIES INC. (Панама) за період з 29.10.2012 по 08.05.2014, по імпортному контракту від 18.10.2012 № 18/10/12, який укладено з CLONE PROPERTIES INC. (Панама) за період з 18.10.2012 по 08.05.2014.
За результатами перевірки складено акт №1788/20-33-22-06-08/36817563 від 26.05.2014 (далі - Акт перевірки).
Як вбачається з акту, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог:
- ст.2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон №185/94-ВР) в частині несвоєчасного повернення на територію України попередньої оплати по імпортному контракту №01/03/11 від 01.03.2011 у розмірі 753 453, 40 дол. США та несвоєчасного повернення на територію Україну попередньої оплати по імпортному контракту №18/10/12 від 18.10.2012 у розмірі 44 600 дол. США, що у відпоідності до ст. 4 Закону №185/94-ВР є підставою для нарахуванню пенюі за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості;
- ст.5 Закону №185/94-ВР;
- ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р.№15-93 (далі - Декрет) та п.1 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за межами України" (далі - Указ) зі змінами, п.3 Наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 №207 "Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами", зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11.01.1996 р. за №18/1043 в частині не декларування валютних цінностей станом на 01.04.2013 та 01.07.2013 (далі - Наказ) Відповідно до п.2.7 Постанови НБУ №49 від 08.02.2000 невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.