ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 грудня 2019 року
Київ
справа №808/3975/13-а
адміністративне провадження №К/9901/7233/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південьдизельмаш"
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року (головуючий суддя - Сацький Р.В.)
та на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя - Олефіренко Н.А., судді - Суховаров А.В., Ясенова Т.В.)
у справі №808/3975/13-а
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південьдизельмаш"
до Токмацької об`єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби
про скасування наказів та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2013 року Відкрите акціонерне товариство "Південьдизельмаш" (далі - Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Токмацької об`єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - Токмацької ОДПІ), в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати накази Токмацької ОДПІ від 28.01.2013 №90 та від 04.02.2013 №108;
- скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Токмацької ОДПІ від 12 березня 2013 року №0000012204 (форма "В4") про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 628 935 грн;
- скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Токмацької ОДПІ від 12 березня 2013 року №0000012203 (форма "Р") про донарахування податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів за основним платежем в сумі 420 333 грн, за штрафними санкціями в сумі 84 233 грн;
- скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Токмацької ОДПІ від 12 березня 2013 року №0000012202 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 457 043 грн, за штрафними санкціями у сумі 82 246 грн;
- скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Токмацької ОДПІ від 12 березня 2013 року №0000181702/551/17216 (форма "Р") про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи найманих працівників за основним платежем в сумі 5 774 грн 51 коп., за штрафними санкціями в сумі 1 443 грн 63 коп.
В обґрунтування позовних вимог Товариство посилається на протиправність наказів контролюючого органу №90 від 28.01.2013 та №108 від 04.02.2013, оскільки контролюючим органом було порушено порядок організації та проведення перевірки, зазначає про протиправність нарахування Товариству штрафних санкцій з огляду на те, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.05.2010 порушено справу про банкрутство, а ухвалою Господарського суду Запорізької області припинено процедуру розпорядження майном та відкрито ліквідаційну процедуру Товариства.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що мораторій зупиняє виконання зобов`язань щодо сплати податків та зборів, термін виконання яких настав до введення мораторію, натомість на зобов`язання щодо сплати податків і зборів, які виникли після введення в дію мораторію, дія мораторію не поширюється.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що контролюючим органом порушений порядок організації та проведення перевірки, що призвело до штучного завищення податкових зобов`язань платника податку, а також протиправність нарахування штрафних санкцій Товариству, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2015 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства.
09 червня 2015 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Товариство зазначає про обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
23 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, листом від 25.12.2012 №2947/10/22-013 Токмацька ОДПІ повідомила ліквідатора Полторацьку О.В. про необхідність надання всіх наявних документів бухгалтерського та податкового обліку за період: 2010 року по 2012 рік для проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Зазначений лист отриманий Полторацькою О.В. 15.01.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
На підставі направлень від 29.01.2013 №8, №9, №310, №11, згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, пп. 78.1.7, п. 78.1, ст. 78 ПК України та відповідно до наказу від 28.01.2013 №90, посадовими особами відповідача у період з 29.01.2013 по 06.02.2013 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2010 по 28.01.2013.
29 січня 2013 року Полторацька О.В. ознайомлена з направленнями та отримала під розписку копію наказу. Контролюючим органом складено акт від 31.01.2013 №2/22 про ненадання ВАТ "Південдизельмаш" документів для перевірки, згідно з яким платником не надано жодних документів за період: 2010-2011 роки. Копію наказу про продовження перевірки №108 від 04.02.2013 вручено уповноваженій особі Кошель О .П. 04.02.2013.
За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 13.02.2013 №169/22/00210986 (далі- Акт перевірки).
Як вбачається з акту, контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством вимог:
- п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.5.1, п. 5.5 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 №283/97-ВР, п.п. 135.1 п. 135.2 ст. 135, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 457 043 грн в т.ч.: 1 квартал 2010 року - 32 722 грн, II квартал 2010 року - 69 800 грн, III квартал 2010 року - 116 576 грн, IV кв. 2010 року - 90 193 грн, І квартал 2011року - 92 880 грн, II квартал 2011року - 7 873 грн, III кв. 2011 року - 7 130 грн, IV квартал 2011 року - 20 183 грн, І квартал 2012 року - 14 023грн, II квартал 2012 року - 3 246 грн, III квартал 2012 року - 2 417 грн;
- п.4.1 ст.4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, п. 185.1 ст. 185, ст. 186, ст. 187. ст. 188, ст. 189, п. 198.6 ст. 198, п. 44.6 ст. 44, ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 420 333 грн, в тому числі лютий 2010 року на суму 25 889 грн, березень 2010 року - 20 134 грн, квітень 2010 року - 22 164 грн, травень 2010 року - 22 279 грн, червень 2010 року - 18 599 грн, липень 2010 року - 15 975 грн, серпень 2010 року - 22 702 грн, вересень 2010 року - 17 492 грн, жовтень 2010 року - 32 622 грн, листопад 2010 року - 34 596 грн, грудень 2010 року - 35 250 грн, за січень 2011 року - 29 549 грн, лютий 2011 року - 1 897 грн, березень 2011 року - 46 155 грн, квітень 2011 року - 1 923 грн, травень 2011 року - 1 942 грн, червень 2011 року - 1 953 грн, липень 2011 року - 1 959 грн, серпень 2011 року - 2 056 грн, вересень 2011 року - 2 184 грн, жовтень 2011 року - 7 223 грн, листопад 2011 оку. - 8 353 грн, січень 2012 року - 11 240 грн, лютий 2012 року - 21 907 грн, березень 2012 року - 3 241 грн, квітень 2012 р - 1 178 грн, травень 2012 року - 39 грн, червень 2012 року - 373 грн, липень 2012 року - 338 грн, серпень 2012 року - 554 грн, вересень 2012 року - 3 433 грн, жовтень 2012 року - 5 134 грн;
- п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, ст. 186, ст. 187. ст. 188, ст. 189, п. 198.6 ст. 198, п. 44.6 ст. 44, ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення по податку на додану вартість на загальну суму 628 935 грн, в т.ч.: лютий 2010 року на суму 4 141 грн, березень 2010 року - 1 194 грн, квітень 2010 року - 282 грн, червень 2010 року - 1 935 грн, жовтень 2010 року - 1 634 грн, листопад 2010 року - 552 грн, грудень 2010 року - 3 295 грн, лютий 2011 року - 31 233 грн, квітень 2011 року - 41 750 грн, травень 2011 року - 28 579 грн, червень 2011 року - 24 880 грн, липень 2011 року - 28 869 грн, серпень 2011 року - 28 791 грн, вересень 2011 року - 30 832 грн, жовтень 2011 року - 36 879 грн, листопад 2011 року - 40 122 грн, березень 2012 року - 29 245 грн, квітень 2012 року - 44 930 грн, травень 2012 року - 32 162 грн, червень 2012 року - 39 970 грн, липень 2012 року - 31 161 грн, серпень 2012 року - 25 288 грн, вересень 2012 року - 26 401 грн, жовтень 2012 року - 42 661 грн, листопад 2012 року - 34 427 грн, грудень 2012 року - 17 722 грн;
- пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.п. 176.2 "а" п. 176.2 ст. 176, Податкового кодексу України, по яких встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності та повноти сплати суми податку з доходів фізичних осіб до бюджету на загальну суму - 5 774, 51 грн, у тому числі: податкова заборгованість по податку з доходів фізичних осіб - 5 774,51 грн.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.03.2013:
- №0000012202, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 539 289 грн, з яких за основним платежем - 457 043 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 82 246 грн;
- №0000012203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 504 566 грн, з яких за основним платежем - 420 333 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 84 233 грн;
- №0000012204, яким зменшено позивачу розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за період з лютого 2010 року по грудень 2010 року на суму 628 935 грн;
- №0000181702/551/17216, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку з доходів найманих працівників на загальну суму 7 218 грн 14 коп., з яких за основним платежем - 5 774 грн 51 коп., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 443 грн 63 коп.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають в зв`язку з наступним.
Відповідно до п. 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Згідно з п. 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 статті 71 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Підпунктом 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
З огляду на зміст положень статей 78, 81 ПК України платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відтак, враховуючи наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування наказів Токмацької ОДПІ від 28.01.2013 №90 та від 04.02.2013 №108, оскільки позивач, допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження наказу про проведення виїзної перевірки, скасування якого за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав Товариства, оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень від 12.03.2013 №0000012202, №0000012203, №0000012204, №0000181702/551/17216.