ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/49/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І.М., і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Шевчик О.Ю.,
учасників справи:
позивач - приватне акціонерне товариство "Компанія "Райз",
представник позивача - не з`явився,
відповідач - приватний виконавець Крайчинський Сергій Станіславович,
представник відповідача - не з`явився,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",
представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Пистогова С.В, адвокат (за довіреністю від 28.08.2019 № 0001000/2063719),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з додатковою відповідальністю "Житлобуд-2",
представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явився,
розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз"
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2019 (суддя Петренко Н.Е.) та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2019 (судді: Широбокова Л.П.-головуючий, Подобєд І.М., Орєшкіна Е.В.)
за позовом приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (далі - Компанія)
до приватного виконавця Крайчинського Сергія Станіславовича (далі - Виконавець)
про зобов`язання вчинити певні дії,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Банк),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з додатковою відповідальністю "Житлобуд-2".
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
У зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. у відпустці склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.12.2019, який наявний в матеріалах справи.
Короткий зміст позовних вимог
Компанія звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Виконавця про звільнення з-під арешту майна, що належить на праві власності Компанії накладеного Виконавцем.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в забезпечення виконання кредитних договорів, які були укладені з Банком, компанія передала в заставу (іпотеку) нерухоме майно, на яке Виконавцем накладено арешт в рамках виконавчого провадження № 56838418, № 56838755. При цьому Виконавцем не було враховано положення частин шостої та сьомої статті 3 Закону України "Про іпотеку" та статті 51 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до яких звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог виключно стягувача-заставодержателя.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2019, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2019, закрито провадження у справі. Повернуто Компанії з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Ухвала та постанова судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що відносини між позивачем та відповідачем не носять господарського характеру і є приватно-правовими, а тому позивачеві, з метою захисту своїх прав, необхідно звернутися "до цивільного судочинства".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Компанія звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що судові рішення не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства, просить скасувати оскаржувані постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Стягнути з відповідача на користь Компанії понесені судові витрати.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Скаржник вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах. Указав на те, що накладене приватним виконавцем обтяження виникло на підставі господарських правовідносин між банком і позивачем. Неправильними вважає посилання судів попередніх інстанцій на те, що делеговані приватним виконавцям повноваження із здійснення діяльності з примусового виконання рішень не є господарською діяльністю і останній не може вважатися суб`єктом господарювання. Посилається на положення підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" і вказує, що ці норми ототожнюють правовий статус фізичної особи - підприємця зі статусом самозайнятої особи. Вважає спір приватноправовим.
Позиція інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу до суду не надходили.
Рух справи
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду ухвалою від 24.09.2019 справу № 904/49/19 разом з касаційною скаргою Товариства та доданими до неї документами передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки доводи касаційної скарги Товариства зводились до оскарження судових рішень з підстав порушення судами правил суб`єктної юрисдикції.
Великою Палатою Верховного Суду ухвалою від 21.10.2019 справу № 904/49/19 за касаційною скаргою Товариства на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2019 повернула відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що правова позиція щодо юрисдикціності спору у правовідносинах, подібних до правовідносин у цій справі, вже висловлена у постанові від 02.10.2019 справа № 904/51/19, а тому відповідно до приписів частини шостої статті 303 ГПК України справа повертається відповідній колегії для розгляду.
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду ухвалою від 14.11.2019 розгляд касаційної скарги Товариства призначено на 17.12.2019.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
23.02.2006 між Банком та закритим акціонерним товариством науково-виробничим підприємством "Райз-Агро" та 23.03.2006 між Банком та дочірнім підприємством "Райз-Агросервіс" було укладено генеральні угоди №15106N3 та №15106N6, на підставі яких Банк взяв на себе зобов`язання з фінансування позичальників. На забезпечення виконання зобов`язання за вказаними угодами в період 2006 - 2016 між Банком та закритим акціонерним товариством "Компанія "Райз" було укладено низку іпотечних договорів щодо передачі в заставу (іпотеку) нерухомого майна, належного Товариству на праві власності, а також щодо накладення 24.07.2018 приватним виконавцем Крайчинським С.С. арешту на все рухоме і нерухоме майно в рамках виконавчого провадження №56838755.
Товариство зазначало, що звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання державним виконавцем за виконавчим документом для задоволення вимог стягувача, який не є іпотекодержателем, є порушенням передбаченого частиною шостою статті 3 Закону України "Про іпотеку" пріоритету права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки (право, що виникло або виникне в майбутньому).