ПОСТАНОВА
Іменем України
18 грудня 2019 року
Київ
справа №463/6244/14-а
адміністративне провадження №К/9901/2972/19
№К/9901/6122/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Уксиббанк" та Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Шевчук С.М. (головуючого), Кухтея Р.В., Носа С.П. у справі №463/6244/14-а за позовом ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4, Приватне акціонерне товариство "Уксиббанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Коллект" про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватне акціонерне товариство "Уксиббанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Коллект" про визнання протиправним та скасування розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 11.04.2006 №601 "Про дозвіл поружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на укладення договору застави квартири АДРЕСА_1, де зареєстровані малолітні ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ".
2. Постановою Личаківського районного суду м.Львів від 02.10.2015 у задоволенні позову відмовлено.
2.1. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2016 постанову суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017).
2.2. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2016 скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
2.3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 11.04.2006 №601 "Про дозвіл поружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на укладення договору застави квартири АДРЕСА_1, де зареєстровані малолітні ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ".
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 09 червня 1996 року, виданого Виконавчим комітетом Львівської міської ради Крилік Ілана Валеріївна, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, дана квартира належить їм на праві спільної сумісної власності.
3.2. Згідно довідки з місця проживання про склад сім`ї і прописку від 01.12.2011 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_3, також в даній квартирі зареєстровані малолітні ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 .
3.3. Відповідно до витягу з протоколу №11 засідання опікунської ради від 06.04.2006 на засіданні розглядалась заява ОСОБА_2 та ОСОБА_10 про дозвіл на укладення договору застави квартири АДРЕСА_1, де зареєстровані малолітні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку з погашенням боргу за договором про відступлення права вимоги предметом якого є квартира АДРЕСА_2 .
3.4. На засіданні опікунської ради вирішено: дозволити подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укласти договір застави квартири АДРЕСА_1, де зареєстровані малолітні ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
3.5. Згідно розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 11.04.2006 року №601 надано дозвіл подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_10 на укладення договору застави квартири АДРЕСА_1, де зареєстровані малолітні діти: ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
3.6. Не погоджуючись з вказаним розпорядженням ОСОБА_1 11.10.2012 звернулась до суду з позовом (з урахуванням заяви від 17.01.2013) до відповідача Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування такого розпорядження.
4. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваним розпорядженням Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради не було порушено право малолітніх дітей на житло, оскільки діти не були власниками квартири. Крім того, договір застави не є договором відчуження в даному випадку житла, а лише забезпечує виконання зобов`язань позичальниками. Судом взято до уваги копію наявної у матеріалах справи заяви позивача та її чоловіка, відповідно до якої названі особи не заперечували проти надання дозволу на заставу квартири АДРЕСА_1, в якій зареєстровані їх малолітні діти. Судом враховано також, що в оскаржуваному розпорядженні зазначені всі малолітні діти, в тому числі і діти позивача, відтак відповідачем було враховано інтереси усіх малолітніх дітей зареєстрованих у вказаній вище квартирі.
4.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов суд апеляційної інстанції вказав, що в будь-якому випадку звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення її мешканців (з правом надання іншого житла або без реалізації такого права), вплине на наявність у малолітньої дитини права на проживання у визначеному помешканні (об`єкті іпотеки) та підтримання дитиною соціальних зв`язків з навколишнім середовищем, що утворилося внаслідок проживання у такому помешканні (такого як відвідування садочків, гуртків, яких при переселенні дитини в соціально віддалене житло може не бути). Отож, внаслідок передачі житлового приміщення в іпотеку така передача впливає на права малолітніх осіб. Тому, оскаржуване розпорядження відповідача не відповідає критеріям добросовісності, розсудливості, пропорційності, дотримання необхідного балансу між будь-якими наслідками для прав, свобод та інтересів малолітніх дітей на досягнення яких спрямоване це рішення з урахуванням права батьків малолітніх дітей гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_4 на участь в процесі прийняття рішення, яке може стосуватися інтересів їх дітей у випадку реалізації іпотекодержателем або новим власником положень Закону України "Про іпотеку" та статті 109 ЖК УРСР.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Приватне акціонерне товариство "Уксиббанк" звернулося до суду із касаційною скаргою, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.
6. Касаційна скарга аргументована неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права, зокрема, приписів статті 177 Сімейного кодексу України, статті 17 Закону України "Про охорону дитинства", статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей". Вказує на відсутність порушень закону при постановленні відповідачем вказаного розпорядження. Зазначає про припинення статуту "дитина" на час вирішення справи по суті, а відтак - відсутності порушення законних прав та інтересів ОСОБА_6 (1996 р.н.) та ОСОБА_7 (2000 р.н.).
6.1. Не погодилась із рішенням апеляційного суду і Личаківська районна адміністрація та також посилаючись на порушення судом вищезазначених норм матеріального права, просить судове рішення апеляційного суду скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.
7. Учасники справи правом подачі відзиву на вказані касаційні скарги не скористались.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
8. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
9. Колегія суддів, перевіряючи вказане рішення суб`єкта владних повноважень на час його прийняття, на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, вважає за доцільне зазначити про таке.
10. Як встановлено судами попередніх інстанцій, із змісту оскаржуваного розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 11.04.2006 року №601 вбачається, що підставою для надання дозволу подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_10 на укладення договору застави (квартири АДРЕСА_1, де зареєстровані малолітні діти: ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ) є заява подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_10 ; пропозиція опікунської ради, викладена у протоколі №11 від 06.04.2006; положення ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей" від 2 червня 2005 року №2623-IV.
11. Так, статтею 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей" визначено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.
12. Відповідно до підпункту 4 пункту "а" частини першої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки і піклування.
13. Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад (пункт 1.3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 року №34/166/131/88).
14. Пунктом 1.6. названих вище Правил опіки та піклування, передбачено, що органи опіки та піклування вирішують питання щодо збереження за неповнолітніми житла, а також щодо забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які закінчили навчально-виховні заклади і не мають житла.
15. Відтак, до повноважень відповідача належить вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки і піклування, визначених ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей" щодо охорони і захисту прав та інтересів дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна та вирішення питання щодо збереження за неповнолітніми житла.