ПОСТАНОВА
Іменем України
18 грудня 2019 року
Київ
справа №805/2007/17-а
адміністративне провадження №К/9901/20086/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року (суддя Смагар С.В.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року (судді: Гаврищук Т.Г. (головуючий), Блохін А.А., Сухарьок М.Г.)
у справі № 805/2007/17-а
за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу""
до Головного управління ДФС у Донецькій області
про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2017 року Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу"" (далі - КП "Компанія "Вода Донбасу"") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області, контролюючий орган) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 13 лютого 2017 року № Ю-11-23 на суму 576 868,38 грн.
Позов обґрунтовано тим, що на час проведення антитерористичної операції суб`єкти господарювання, які знаходяться на території її проведення, звільняються від обов`язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції. Враховуючи те, що сума заборгованості виникла за період, коли позивач знаходився на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території, де проводилась антитерористична операція, позивач вважає, що був звільнений від обов`язку сплати єдиного внеску, а тому спірна вимога, на його думку, прийнята відповідачем протиправно.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 29 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року, позов задовольнив: скасував вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 13 лютого 2017 року № Ю-11-23 на суму 576 868,38 грн.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Донецькій області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову КП "Компанія "Вода Донбасу"".
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували вимоги Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким було виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", чим скасовано пункт 9-4 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Крім того, скаржник зауважив, що у період з 05 листопада 2014 року до 18 грудня 2015 року не було затвердженого переліку населених пунктів, на яких здійснювалася антитерористична операція.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Донецькій області.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення з огляду на необґрунтованість наведених відповідачем доводів, а судові рішення - без змін.
12 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що КП "Компанія "Вода Донбасу"" в особі Центральних ремонтно-механічних майстерень КП "Компанія "Вода Донбасу"" з 01 січня 2016 року знаходиться на обліку в Покровській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.
13 лютого 2017 року ГУ ДФС у Донецькій області відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" склало вимогу № Ю-11-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 4 919 798,12 грн, зокрема недоїмка - 4 699 636,18 грн, штраф - 30 035,88 грн. та пеня - 190 126,06 грн.
Згідно із зазначеною вимогою позивач має заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 4 919 798,12 грн, яка виникла станом на 31 січня 2017 року та частково включає в себе суми, раніше зазначені у попередніх вимогах:
- від 06 листопада 2015 року № Ю-129-23, скасована постановою Донецького окружного адміністративного суду 30 березня 2016 року у справі № 805/250/16-а, рішення набрало законної сили;
- від 02 лютого 2016 року № Ю -11-23, скасована постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 липня 2016 року у справі № 805/1588/16-а, рішення набрало законної сили;
- від 01 березня 2016 року № Ю-11-23, скасована постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі № 805/1677/16-а, рішення набрало законної сили;
- від 07 квітня 2016 року № Ю-11-23, скасована постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року у справі № 805/1845/16-а, рішення набрало законної сили;
- від 06 травня 2016 року № Ю-11-23, скасована постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року у справі № 805/2831/16-а, рішення набрало законної сили;
- від 08 липня 2016 року № Ю-11-23, скасована постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі № 805/3796/16-а, рішення набрало законної сили;
- від 03 серпня 2016 року № Ю-11-23, скасована постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року у справі № 805/4377/16-а, рішення набрало законної сили;
- від 05 вересня 2016 року № Ю-11-23, скасована постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року у справі № 805/4705/16-а, рішення набрало законної сили;
- від 06 жовтня 2016 року № Ю-11-23, скасована постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року у справі № 805/1189/17-а, рішення набрало законної сили.
Крім того, станом на дату складання спірної вимоги у судовому порядку оскаржуються вимоги від 07 листопада 2016 року № Ю-11-23 у справі № 805/1188/17-а та від 07 грудня 2016 року № Ю-11-23 у справі № 805/1345/17-а.
Враховуючи зазначене, позивач просив скасувати вимогу від 13 лютого 2017 року №Ю-11-23 в частині, а саме в розмірі 576 868,38 грн, яка складається з недоїмки за листопад-грудень 2016 року - 359 706,44 грн, штрафу - 30 035,88 грн та пені - 190 126,06 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9 Закону № 2464-VI).
За положеннями частини першої статті 25 Закону № 2464-VІ рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону № 2464-VІ орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон №1669-VII; набрав чинності з 15 жовтня 2014 року) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.