ПОСТАНОВА
Іменем України
10 грудня 2019 року
Київ
справа №809/1055/16
адміністративне провадження №К/9901/3330/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Андрієнко Н.А.,
позивача - ОСОБА_1, представника позивача - Дем`яніва І.М., представника Міністра оборони України Полторака Степана Тимофійовича - Токмакова О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги ОСОБА_1 та його представника Дем`яніва Ігоря Михайловича
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року (головуючий суддя - Кишинський М.І., судді - Григорук О.Б., Кафарський В.В.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року (головуючий суддя - Коваль Р.Й., судді - Гудим Л.Я., Судова-Хомюк Н.М.)
у справі № 809/1055/16
за позовом ОСОБА_1
до Міністра оборони України Полторака Степана Тимофійовича, Івано-Франківського обласного військового комісаріату, Коломийського міського об`єднаного військового комісаріату Івано-Франківської області, третя особа: ОСОБА_3,
про визнання дій протиправними, скасування наказів і зобов`язання вчинити дії.
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у серпні 2016 року звернувся з адміністративним позовом до Міністра оборони України Полторака Степана Тимофійовича (далі - "Міністр оборони", "відповідач-1"), Івано-Франківського обласного військового комісаріату ("Івано-Франківський ОВК"), Коломийського міського об`єднаного військового комісаріату Івано-Франківської області (далі - "Коломийський МОВК"), в якому просив:
- визнати протиправними дії стосовно ухвалення наказу Міністра оборони від 7 липня 2016 року № 142КП в частині позбавлення позивача військового звання "підполковник" і скасувати вказаний наказ;
- визнати протиправними дії стосовно ухвалення наказу Міністра оборони від 7 липня 2016 року № 627 в частині звільнення ОСОБА_1 з військової служби у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку та його виключення зі списків особового складу Збройних Сил України і скасувати вказаний наказ;
- зобов`язати Міністерство оборони України в особі Міністра оборони поновити позивача у військовому званні "підполковник" і на посаді військового комісара Коломийського МОВК.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що його незаконно позбавлено військового звання та звільнено з військової служби, оскільки станом на момент прийняття оскаржуваних наказів вина позивача за інкримінований йому злочин, передбачений частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - "КК України"), не була встановлена судом. Вважає, що такі дії порушують принцип презумпції невинуватості. Також позивач вказував, що на момент позбавлення військового звання він перебував на лікуванні, що не дало йому змоги оскаржити накази Міністра оборони № 142КП, № 627 у дисциплінарному порядку, а також надати свої пояснення в межах службового розслідування.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 16 лютого 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, у задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції у своїй постанові зазначив, що позивач дійшов помилкового висновку про порушення презумпції невинуватості на час прийняття оскаржуваних наказів, оскільки притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і притягнення до кримінальної відповідальності за скоєння злочину підпадають під регулювання різних правових інститутів, які є незалежні один від одного. Так, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності в цьому випадку є не факт вчинення злочину, а факт отримання неправомірної вигоди позивачем від громадянина, що й було предметом службового розслідування.
Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що йому не було забезпечено можливості надати усні чи письмові пояснення, суд зазначив, що відповідно до акту службового розслідування зі сторони посадових осіб, стосовно яких проводилось службове розслідування, заяв не надходило. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції і додатково зазначив, що в ході судового розгляду встановлено, що позивач відмовився від надання пояснень за фактом вчиненого порушення.
Стосовно доводів позивача про прийняття оскаржуваних наказів під час його лікування, апеляційний суд вказав, що оскільки наказ про звільнення з військової служби та виключення зі списків особового складу був виданий в період тимчасової непрацездатності ОСОБА_1, то позивача було виключено зі списків особового складу після його видужання.
Також суд першої інстанції встановив, що факт отримання неправомірної вигоди позивач визнав, що встановлено вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2016 року і підтверджує правомірність висновків службового розслідування щодо нього.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзивів (заперечень)
У касаційних скаргах, які є ідентичними за змістом, скаржники просять скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду. Оскаржувані судові рішення вважають незаконними і необґрунтованими.
Зокрема, наводять такі аргументи:
- службове розслідування щодо обставин вчинення ОСОБА_1 корупційного правопорушення Міністром оборони не проводилось, а тому накладення на позивача дисциплінарного стягнення відбулось з порушенням порядку, передбаченого Дисциплінарним статутом Збройних Сил України;
- притягнення особи до кримінальної відповідальності є самостійною підставою для звільнення особи із займаної посади, а тому під час розгляду судом кримінального провадження така особа має бути відсторонена від посади. Лише у випадку незастосування судом покарання або незастосування санкції у виді позбавлення права обіймати певні посади особу може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зокрема у виді звільнення з посади чи позбавлення військового звання;
- належним доказом вчинення корупційного правопорушення може бути лише відповідний вирок суду, якого на час прийняття оскаржуваних наказів не було;
- суди обох інстанцій при розгляді справи не вирішили питання про поновлення позивачу строку звернення до суду, який він пропустив.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 зазначає, що вона не містить жодних належних обґрунтувань та доказів наявності підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, передбачених частинами другою, третьою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"). Також вказує, що:
- встановлені судом першої інстанції обставини спростовують доводи позивача про те, що всупереч вимог статті 84 Дисциплінарного статуту накладенню дисциплінарного стягнення не передувало службове розслідування, оскільки таке розслідування було проведене командиром, який прийняв рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і реалізував це рішення через старшого командира в порядку статей 86, 92 Дисциплінарного статуту. Одночасно відповідач-1 вказує, що позивач не зазначає аргументів в обґрунтування того, чому службове розслідування не могло проводитись військовим комісаром і з яких підстав його мав проводити Міністр оборони;
- у відповідь на аргумент позивача про те, що до нього мало бути застосоване відсторонення від посади, відповідач-1 зазначає, що накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду відноситься до дискреційних повноважень Міністра оборони;
- приписи Дисциплінарного статуту не ставлять можливість притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності в залежність від стадії існуючого кримінального провадження і в залежність від того чи відсторонена особа від посади.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в межах кримінального провадження №42015090780000118 від 26 листопада 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, під час досудового розслідування встановлено, що військовий комісар Коломийського МОВК ОСОБА_1 приблизно о 09:30 4 березня 2016 року й приблизно о 12:30 29 червня 2016 року одержав неправомірну вигоду матеріального характеру в сумі 1200 доларів США.
Після отримання частини неправомірної вигоди 29 червня 2016 року позивач був затриманий службовими особами військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону та оперативними працівниками Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області й у нього було вилучено предмет неправомірної вигоди - кошти в сумі 400 доларів США.
Наказом військового комісара Івано-Франківського ОВК № 267 від 29 червня 2016 року "Про призначення службового розслідування щодо причин і передумов затримання за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення підполковника ОСОБА_1 " було призначено відповідне службове розслідування, результати якого оформлено актом проведеного службового розслідування, що затверджений військовим комісаром 5 липня 2016 року (а.с. 46-48, том 1).
Також 30 червня 2016 року позивачу повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 368 КК України (а.с. 9-12, том 1).
За наслідками службового розслідування, результати якого висвітлені в акті від 5 липня 2016 року, прийнято пропозицію клопотати перед вищим командуванням про притягнення військового комісара Коломийського об`єднаного міського військового комісаріату Івано-Франківської області підполковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності - "позбавлення військового звання" за порушення вимог статті 11, 16, абзацу 1 статті 49, статті 58, 59, Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 1, 5 статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, що вимагають від військовослужбовців свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, не допускати самому та стримувати своїх товаришів від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому, а також за особисту недисциплінованість, низькі морально-ділові якості, що привели до порушення законодавства та свідомого отримання неправомірної вигоди від цивільної особи.
На підставі цього акту військовим комісаром Івано-Франківського ОВК 5 липня 2016 року направлено Командувачу військ оперативного командування "Захід" клопотання про накладення дисциплінарного стягнення "позбавлення військового звання" на підполковника ОСОБА_1 (а.с.67-68, том 1).
Так, наказом Міністра оборони від 7 липня 2016 № 142 КП за неналежне виконання службових обов`язків, визначених статтями 14, 15 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, порушення військової дисципліни військового комісара Коломийського МОВК оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України підполковника ОСОБА_1 позбавлено військового звання (а.с.13, том 1).
Також наказом Міністра оборони від 7 липня 2016 року № 627 позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом "ж" (у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку) та виключено зі списків особового складу Збройних Сил України з 7 липня 2016 року (а.с.14, том 1).
Вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 28 та частиною другою статті 369-2 КК України. Вирок набрав законної сили 20 жовтня 2016 року, факт отримання неправомірної вигоди позивач повністю визнав.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII, Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 № 551-XIV (далі - "Дисциплінарний статут"), Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року № 548-XIV.