ПОСТАНОВА
Іменем України
18 грудня 2019 року
Київ
справа №826/10951/18
адміністративне провадження №К/9901/17312/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КВАНТУМ""
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року (судді: Василенко Я.М. (головуючий), Кузьменко В.В., Шурко О.І.)
у справі № 826/10951/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КВАНТУМ""
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КВАНТУМ"" (далі - ТОВ "ТД "КВАНТУМ"") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 травня 2018 року № 00004851402, № 00004861402.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків контролюючого органу щодо порушення податкового законодавства ТОВ "ТД "КВАНТУМ"", оскільки угоди, укладені позивачем, мали реальний характер, повністю виконані та відображені в податковому обліку позивача. Вказані обставини підтверджені належним чином оформленою первинною документацією.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 лютого 2019 року адміністративний позов ТОВ "ТД "КВАНТУМ"" задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 03 травня 2018 року № 00004851402, №00004861402.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість та сформував валові витрати за результатами господарських операцій із ПП "Торговий дім "МАКС" та ТОВ "ПРОМКАПІТАЛТРЕЙД", які фактично виконані, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Наданий контролюючим органом вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 травня 2017 року у справі № 331/2945/17 жодним чином не спростовує правомірності формування ТОВ "ТД "КВАНТУМ"" своїх податкових зобов`язань.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 травня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "ТД "КВАНТУМ"", суд апеляційної інстанції з огляду на обставини, встановлені вироком Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 30 травня 2017 року у справі № 331/2945/17, дійшов висновку про фіктивність господарських операцій між позивачем та ПП "Торговий дім "МАКС", ТОВ "ПРОМКАПІТАЛТРЕЙД" та водночас правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також неправильну оцінку наявних у матеріалах справи доказів, просив скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2019 року. Зокрема, скаржник зазначив, що укладення договорів поставки товару та самі поставки з контрагентами (ПП "Торговий дім "МАКС", ТОВ "ПРОМКАПІТАЛТРЕЙД") мали місце після дослідженого у вироку періоду незаконної діяльності певних осіб. Директори ПП "Торговий дім "МАКС" та ТОВ "ПРОМКАПІТАЛТРЕЙД, які укладали відповідні угоди з позивачем та підписували первинні документи, згідно з даним вироком до кримінальної відповідальності не притягалися, ніякі угоди про визнання винуватості не укладали, винними у скоєнні кримінальних правопорушень не визнавалися. Таким чином, на думку позивача, суд апеляційної інстанції неправильно оцінив зміст вироку Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 30 травня 2017 року у справі № 331/2945/17.
ГУ ДФС у м. Києві подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу без задоволення. Відповідач зазначив, що надані до перевірки документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, оскільки господарські операції позивача з контрагентами-постачальниками є фіктивними з огляду на встановлені вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 травня 2017 року у справі № 331/2945/17 обставини.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу ТОВ "ТД "КВАНТУМ"" слід задовольнити.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП "Торговий Дім "МАКС" за квітень 2016 року та ТОВ "ПРОМКАПІТАЛТРЕЙД" за червень 2016 року, за результатами якої складено акт від 10 квітня 2018 року №218/26-15-14-02-04/39061888.
Відповідно до висновків акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 504 900 грн; пунктів 44.1, 44.2, статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 561 000 грн, зокрема за квітень 2016 року - 306 000 грн та за червень 2016 року - 255 000 грн.
На підставі акта перевірки 03 травня 2018 року ГУ ДФС у м. Києві прийняло податкові повідомлення-рішення:
- № 00004851402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 631 125,00 грн, зокрема за основним платежем - 504 900 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 126 225 грн;
- № 00004861402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 701 250 грн, зокрема за основним платежем - 561 000 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 140 250 грн.
За результатами адміністративного оскарження ДФС України прийняла рішення від 02 липня 2018 року № 22159/6/99-11-01-01-25, яким податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
У статтях 138-140 Податкового кодексу України визначено перелік різниць, на які коригується фінансовий результат до оподаткування. Зазначений перелік не містить різниць, що б передбачали коригування фінансового результату до оподаткування на витрати за операціями, які не пов`язані з господарською діяльністю платника податків або операціями, які мають ознаки нереальності.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.