ПОСТАНОВА
Іменем України
18 грудня 2019 року
Київ
справа №813/3279/17
адміністративне провадження №К/9901/12424/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року (суддя Гулкевич І.З.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року (судді Кузьмич С.М., Улицький В.З., Шавель Р.М.) у справі №813/3279/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У вересні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУНП у Львівській області; відповідач), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив:
- визнати незаконним та скасувати пункт 2 наказу ГУНП у Львівській області від 08 вересня 2017 року № 2994 "Про накладення дисциплінарного стягнення на працівників окремих підрозділів ГУНП у Львівській області", в частині щодо накладення дисциплінарного стягнення на старшого слідчого слідчого відділу Залізничного відділення поліції (по тексту - СВ Залізничного ВП) ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 - звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП у Львівській області від 21 вересня 2017 року № 719 о/с у частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (006720) слідчого СВ Залізничного ВП ГУНП у Львівській області з 21 вересня 2017 року;
- поновити позивача на посаді слідчого СВ Залізничного ВП Головного управління національної поліції у Львівській області;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що наказом ГУНП у Львівській області від 08 вересня 2017 року № 2994, який у подальшому був реалізований наказом від 21 вересня 2017 року № 719 о/с, на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Позивач вважає, що відповідач належним чином не перевірив обставини справи та не встановив наявність підстав притягнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а посилання на порушення останнім правил етичної поведінки поліцейського та Закону України "Про Національну поліцію" має суто формальний характер. ОСОБА_1 стверджував, що при обставинах, які мали місце 19 серпня 2017 року ним жодних порушень Конституції України, інших законів та нормативно правових актів допущено не було. На думку позивача, накладене на нього дисциплінарне стягнення є занадто суворим та безпідставним. Також позивач посилався на те, що до проведення службового розслідування не було залучено його безпосереднього начальника, що суперечить вимогам Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 14 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року, в задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що хоча застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Відтак, сумлінна служба позивача та позитивний висновок атестації, на які посилається позивач, не можуть слугувати підставою для залишення позивача на службі з огляду на встановлені в ході службового розслідування обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками Львівського окружного адміністративного суду та зазначив, що своїми діями ОСОБА_1 учинив проступки, що є несумісними з подальшим проходженням служби в поліції, а скоєння позивачем дисциплінарних проступків стало можливим унаслідок відвертого ігнорування та недотримання ними вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Законів України "Про Національну поліцію", ";Про дорожній рух", а також повного нехтування установлених правил етичної поведінки поліцейського.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
На рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Аргументи скаржника полягають у тому, що судами першої та апеляційної інстанцій не прийнято до уваги грубе порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, зокрема щодо незалучення безпосереднього керівника позивача до службового розслідування. Скаржник зазначає, що в ході розгляду справи відповідачем не зазначено, яка шкода була заподіяна ОСОБА_2 або іншим особам унаслідок допущених, на думку відповідача, порушень з боку позивача. Відповідачем також не наведено аргументів, що саме характеризує проступок ОСОБА_1 з найтяжчої сторони. Вказані обставини є істотними при визначенні виду дисциплінарного стягнення, тому їх неврахування вказує на порушення встановленої процедури накладення стягнення. Позивач наголошує, що судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги порушення відповідачем порядку видання наказу щодо звільнення ОСОБА_1 з поліції, а саме, вказаний наказ прийнятий ГУНП у Львівській області за відсутності відповідних подань начальника слідчого управління ГУНП у Львівській області згідно з вимогами Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України.
Крім того, скаржник зазначив, що за змістом спірного наказу ОСОБА_1 звільнено за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" - у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Разом з тим, на час видання спірного наказу про звільнення позивача, Дисциплінарний статут Національної поліції України прийнятий не був.
Позиція інших учасників справи
Відповідач - ГУНП у Львівській області не скористався правом подання відзиву на касаційну скаргу.
Рух касаційної скарги
Ухвалою від 07 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Желтобрюх І.Л., Білоуса О.В., Стрелець Т.Г. відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
21 червня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 20 червня 2019 року № 798/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Наказом ГУНП у Львівській області від 08 вересня 2017 року № 2994 "Про накладення дисциплінарного стягнення на працівників окремих підрозділів ГУНП у Львівській області" за грубе порушення службової дисципліни, основних обов`язків поліцейського, передбачених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, вимог пункту 5 розділу І, пунктів 2, 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, на старшого слідчого СВ Залізничного ВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 21.09.2017 року №719 о/с "По особовому складу" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0062720) слідчого СВ Залізничного відділу поліції ГУ НП звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
Підставою прийняття зазначеного наказу стали обставини, встановлені службовим розслідуванням за фактом порушення службової дисципліни працівниками поліції органів та підрозділів ГУНП у Львівській області. Зокрема, 22 серпня 2017 року під час моніторингу засобів масової інформації на веб-сайті соціальної мережі "Варта-1" уповноваженими особами ГУНП у Львівській області виявлено публікацію критичного змісту про дорожньо-транспортну пригоду та конфліктну ситуацію, яка мала місце 19 серпня 2017 року в м. Львові на перехресті вулиць Городоцька та Сяйво, за участю працівників поліції підрозділів ГУНП у Львівській області. Оскільки вказана подія сталася за участю осіб рядового і начальницького складу, 22 серпня 2017 року наказом ГУНП у Львівській області № 2745, за даним фактом призначено службове розслідування відповідно до вимог статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
За результатами службового розслідування установлено, що слідчий СВ Залізничного ВП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 своїми діями, які мали місце 19- 20 серпня 2017 року, допустив грубе порушення службової дисципліни.
На підставі висновку службового розслідування відповідачем було прийнято спірний наказ про накладення дисциплінарного стягнення на старшого слідчого СВ Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції.
У подальшому, наказом ГУНП у Львівській області від 21 вересня 2017 року № 719 о/с "По особовому складу" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0062720) слідчого СВ Залізничного ВП ГУНП у Львівській області звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Вважаючи накази відповідача протиправними, а своє звільнення незаконним, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 березня 2013 року № 230 (далі - Інструкція № 230) та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з частиною другою зазначеної статті визначено, що поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
За Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
На підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Частинами першою, другою статті 19 Закону № 580-VIII передбачено, що в разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.