ПОСТАНОВА
Іменем України
18 грудня 2019 року
Київ
справа №806/413/17
адміністративне провадження №К/9901/23472/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року (суддя Липа В.А.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року (судді Майор Г.І., Бучик А.Ю., Шевчук С.М.) у справі № 806/413/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного слідчого управління Національної поліції України про визнання неналежною діяльність та зобов`язання розглянути звернення,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У лютому 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного слідчого управління Національної поліції України (далі - ГСУ Національної поліції, відповідач), в якому просив:
- визнати неналежною діяльність відповідача щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 11 січня 2017 року;
- зобов`язати ГСУ Національної поліції розглянути звернення ОСОБА_1 від 11 січня 2017 року в установленому законом порядку.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що відповідач, усупереч положенням статті 19 Закону України "Про звернення громадян", об`єктивно, всебічно та вчасно його звернення від 11 січня 2017 року не розглянув, невідкладних заходів до припинення неправомірних дій не вжив. Натомість, безпідставно перенаправив звернення позивача для розгляду до Головного управління Національної поліції у Житомирській області.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 15 травня року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року, в задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що перенаправляючи розгляд звернення ОСОБА_1 від 11 січня 2017 року, ГСУ Національної поліції діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, так як саме до компетенції Головного управління Національної поліції у Житомирській області належить вирішення питань, порушених у вказаному зверненні.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
На зазначені судові рішення позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи скаржника полягають у тому, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки тому факту, що начальник ГУНП у Житомирській області не має повноважень накладати дисциплінарні стягнення на заступника начальника СУ ГУНП у Житомирській області Резніченка Ю.М. і начальника слідчого відділу Коростишівського ВП ГУНП у Житомирській області, як і права призначати службове розслідування відносно вказаних осіб.
Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою норму пункту 3.1 розділу ІІІ Інструкції, якою визначено порядок призначення службового розслідування. Зокрема, у частині повноважень Міністра внутрішніх справ України призначати службові розслідування за всіма підставами та відносно всіх осіб рядового і начальницького складу.
Скаржник зазначає, що всупереч положенням статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суди першої та апеляційної інстанцій не з`ясували всіх обставин у справі, зокрема, що відповідачем неправомірно направлено звернення позивача на розгляд до ГУНП у Житомирській області.
Позиція інших учасників справи
Відповідач направив до суду касаційної інстанції лист від 23 серпня 2017 року № 24/Х-4473, в якому повідомив, що заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 викладено в листі ГСУ Національної поліції від 28 квітня 2017 року № 8460/3/2-2017, що був направлений до суду першої інстанції та міститься у матеріалах справи.
Рух касаційної скарги
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 21 липня 2017 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Шарапа В.М. (суддя-доповідач), Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.
30 травня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 30 травня 2019 року № 527/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
11 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ГСУ Національної поліції зі зверненням про проведення службового розслідування за фактом неналежного виконання службових обов`язків начальником слідчого відділу Коростишівського ВП ГУНП у Житомирській області майором поліції Рудницьким С.В., неналежного контролю за діяльністю слідчого відділу та начальника слідчого відділу Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області заступником начальника СУ ГУНП у Житомирській області полковником міліції Резніченком Ю.М.
25 січня 2017 року ГСУ Національної поліції листом № 24/X-174 повідомило позивача, що керівництвом Національної поліції розгляд у межах компетенції вказаного звернення, проведення відомчої перевірки та вжиття заходів реагування доручено ГУНП у Житомирській області та зазначено, що позивача буде поінформовано про прийняте за результатами розгляду звернення рішення.
Листом Слідчого управління ГУНП у Житомирській області від 07 лютого 2017 року №142-X/02/24-2017 ОСОБА_1 повідомлено, що за результатами здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015060190000245, яке розпочато 27 квітня 2015 року з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, 07 квітня 2016 року слідчим СВ Коростишівського ВП ГУНП у Житомирській області Левківською Л.М. винесено постанову про його закриття на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. Вказане рішення слідчого оскаржене ОСОБА_1 до Коростишівського районного суду Житомирської області. Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 05 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 08 серпня 2016 року, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Крім того, вказаним листом позивача повідомлено, що заступника начальника СУ ГУНП у Житомирській області Резніченка Ю.М. наказом начальника ГУНП у Житомирській області від 29 квітня 2016 року № 70о/с звільнено з Національної поліції.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.