ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 922/932/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Кушнір І.В., Міщенко І.С.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
позивача: Литвин П.В. (довіреність № 14-166 від 26.04.2019),
відповідача: Цвіркун М.В. (довіреність № 896 від 10.06.2019),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2019
та рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2019
у справі № 922/932/19
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області
про стягнення 2 175 997, 66 грн.,
(у судовому засіданні 26.11.2019 оголошувалась перерва до 17.12.2019),
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2019 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області про стягнення 2 175 997, 66 грн., а саме: 184 728, 52 грн. пені, 452 116, 79 грн. 3% річних та 1 539 152, 36 грн. інфляційних втрат за договором купівлі-продажу природного газу № 2389/1617-ТЕ-32 від 12.09.2016, у зв`язку з несвоєчасним здійсненням оплати за переданий газ відповідачем.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.06.2019 (суддя Кухар Н.М.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 (колегія суддів у складі: Геза Т.Д. - головуючий, Мартюхіна Н.О., Плахов О.В.), у задоволенні позову відмовлено.
Судами обох інстанцій встановлено, що між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальником) та Комунальним підприємством "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області (споживачем) 12.09.2016 укладено договір купівлі-продажу природного газу № 2389/1617-ТЕ-32, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач - оплатити його на умовах договору.
Відповідно до п. 2.1 договору № 2389/1617-ТЕ-32 постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) газ обсягом до 18798,227 тис.куб.м.
На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 100 099 292, 78 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.
Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата планових обсягів газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 25-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.
Згідно з п. 6.2 договору споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на споживача поширюється дія ст. 191 Закону України "Про теплопостачання".
Пунктом 7.2 договору визначено, що у разі невиконання відповідачем п. 6.1 договору відповідач сплачує позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.
Відповідно до п. 12.1 договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє в частині реалізації газу до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.
В подальшому, з метою узгодження вартості природного газу, обсягів переданого газу та інших умов до договору було укладено ряд додаткових угод, якими врегульовано обсяг природного газу для покриття потреб відповідача у природному газі та порядок проведення розрахунків між сторонами.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" від 11.01.2005 № 20 (далі - Постанова № 20), між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківської області, Департаментом фінансів Харківської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Лозівської міської ради Харківської області, Управлінням праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області, комунальним підприємством "Теплоенерго" Лозівської міської ради Харківської області та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" було підписано Спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України та проведені відповідні оплати, а саме:
- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ № 2755 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 16.11.2016, платіжне доручення № 7 від 18.11.2016;
- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ № 3153 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 15.12.2016, платіжне доручення № 8 від 16.12.2016;
- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ № 122 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 16.01.2017, платіжне доручення № 1 від 17.01.2017;
- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ № 847 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 13.02.2017, платіжне доручення № 3 від 15.02.2017;
- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ № 3265 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 19.04.2017, платіжне доручення № 4 від 18.08.2017;
- спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ № 3654 за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету від 17.10.2017, платіжне доручення № 6 від 18.12.2017.
Відповідно до розділу 1 вищевказаних протокольних рішень, предметом спільного протокольного рішення є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до Постанови № 20.
Згідно з п. 2.7 розділу 2 протокольних рішень, визначено порядок проведення взаєморозрахунків, а саме: Сторона 5 (КП "Теплоенерго") перераховує Стороні останній (Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України") кошти за природний газ за 2017 рік згідно з Договором від 12.09.2016 № 2389/1617-ТЕ-32 із записом у графі "призначення платежу" "Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20", за природний газ за 2016-2017 рік, Договір від 12.09.2016 № 2389/1617-ТЕ-32".
Розділом 3 протокольних рішень передбачено, що з метою реалізації цього спільного протокольного рішення сторони зобов`язуються: забезпечити подання до органів Державної казначейської служби України належним чином оформлених спільних протокольних рішень та платіжних доручень згідно з Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 № 493/688; перерахувати кошти наступній Стороні, а Сторона остання - до загального фонду Державного бюджету України не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок; оперативно обмінюватись наявною інформацією, виходячи з принципів задоволення взаємних інтересів у процесі реалізації цього спільного протокольного рішення; забезпечити проведення розрахунків відповідно до цього спільного протокольного рішення та з урахуванням укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою цим спільним протокольним рішенням.
Сторони, що підписали спільні протокольні рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог Постанови №20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов`язань за спільними протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України (п. 4 спільних протокольних рішень).
За умовами вищевказаних спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків передбачалося надання державою коштів на погашення заборгованості, а також змінювалися строки виконання боржником грошових зобов`язань перед кредитором, які виникли на підставі Договору постачання природного газу від 12.09.2016 № 2389/1617-ТЕ-32.
Так, за змістом пункту 3 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків, сторони зобов`язалися перерахувати кошти наступній стороні не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок; забезпечити проведення розрахунків відповідно до спільного протокольного рішення та з урахуванням укладених договорів на рахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою спільним протокольним рішенням.
Наявні в матеріалах справи спільні протокольні рішення містять посилання на договір купівлі-продажу природного газу № 2389/1617-ТЕ-32 від 12.09.2016.
На виконання зазначених спільних протокольних рішень, позивачу перераховано кошти за спожитий природний газ, що підтверджується платіжними документами та не заперечується позивачем.
З матеріалів справи вбачається, що основний борг був повністю погашений відповідачем до звернення до суду з позовом.
Посилаючись на прострочення відповідачем сплати основного боргу за договором, позивач здійснив нарахування 184 728, 52 грн. пені, 1 539 152, 36 грн. інфляційних втрат та 452 116, 79 грн. 3% річних, за стягненням яких і звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, сторони узгодили порядок проведення розрахунків, змінивши строки виконання боржником зобов`язань перед кредитором, які виникли на підставі договору. При цьому судом першої інстанції відхилені як необґрунтовані посилання позивача на п.п. 6.1., 8.З., ч. 4 п. 11.3 договору, у зв`язку з тим, що прострочення виконання зобов`язань за договором по сумам наведеним позивачем у розрахунку до позову не відбулося, оскільки оплата проведена у відповідності до порядку та у строки, встановлені Постановою № 20, яка має більшу юридичну силу, ніж зобов`язання за договором.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судами обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Доводи скаржника зводяться до того, що відповідно до спільних протокольних рішень сторонами проведено взаєморозрахунки на суму 97 538 732, 70 грн., борг у сумі 2 560 560, 08 грн. оплачено відповідачем власними коштами, тобто його оплата не була врегульована спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, тому наявні підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. Крім цього, відповідно до п. 6.1 договору сторони погодили, що з урахуванням п. 11.5 договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не змінює строків та умов розрахунків за цим договором. До того ж сторони прямо передбачили в договорі обов`язок відповідача за відсутності або несвоєчасності надходження грошей через рахунок зі спеціальним режимом використання відповідача, сплачувати власними коштами, в строки, передбачені п.п. 3 абз. 2 п. 6.2 договору.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.11.2019 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 08.11.2019.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходило відзиву на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі від 21.10.2019 строк.
Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників сторін, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В свою чергу, як встановлено судами обох інстанцій, між сторонами у справі та Головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківської області, Департаментом фінансів Харківської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Лозівської міської ради Харківської області, Управлінням праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області, підписано ряд Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, укладаючи які вони керувались, зокрема, Постановою № 20, наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 № 493/688, яким затверджено Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання електроенергію. За вказаними протокольними рішеннями проведені відповідні оплати.
Відповідно до пунктів 1.1-1.3 зазначеного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), він визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, департаментами фінансів обласних державних адміністрацій, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідні департаменти фінансів), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок" та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20. Розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (далі - акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) (далі - договори), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку. Схеми розрахунків узгоджують відповідні департаменти фінансів спільно з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг). Відповідні органи Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) контролюють проведення розрахунків від початку розрахунків до зарахування податків до Державного бюджету України або на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Згідно з п.п. 2.1-2.3 вищевказаного Порядку, постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку, складають щомісяця до 10 числа з розпорядниками коштів акти звіряння, а в разі проведення відповідних розрахунків з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг) на строк не більше одного місяця постачальники та/або транспортувальники ресурсів (товарів, послуг) визначають договірну величину споживання ресурсів (товарів, послуг), про що укладають відповідний договір з розпорядниками коштів. Один примірник акту звіряння або договору надається місцевому фінансовому органу для складання зведеного реєстру актів звіряння або договорів. Зведені реєстри актів звіряння або договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг) та надаються відповідним департаментам фінансів. Відповідні департаменти фінансів узагальнюють отримані дані та подають їх щомісяця до 20 числа Державній казначейській службі України (далі - Казначейство України) та відповідним головним управлінням Державної казначейської служби України в областях, місті Києві (далі - головні управління Казначейства) у формі узгоджених з постачальниками та/або транспортувальниками ресурсів (товарів, послуг) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків разом з відповідними зведеними реєстрами актів звіряння або реєстрами договорів за підписами керівників відповідних департаментів фінансів, постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг).
Пунктом 2.7 зазначеного Порядку встановлено, що розпорядники коштів за рахунок отриманих субвенцій із загального фонду Державного бюджету України здійснюють розрахунки за природний газ, теплопостачання та електроенергію шляхом перерахування коштів на рахунки постачальників та/або транспортувальників ресурсів (товарів, послуг), відкриті в органах Казначейства, в разі проведення розрахунків за електроенергію - на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальників, відкриті в уповноваженому банку.
Водночас відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №705 "Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій, компенсацій", у пункті 7 в абзаці 4 слова "за згодою учасників" виключено, а також, доповнено пункт абзацами такого змісту: "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз", державне підприємство "Енергоринок", виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п`яти робочих днів. До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг). Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання спільного протокольного рішення виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до цього Порядку. Так, спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду державного бюджету є частиною законодавства, оскільки укладені на виконання постанови Кабінету Міністрів України, а тому є обов`язковими для виконання всіма сторонами.