ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/2512/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Озерчук М.М.
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду (головуючий - Л.А. Коваль, судді: Т.А. Верхогляд, О.В. Чус) від 15.10.2019
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль"
про визнання банкрутом.
Учасники справи:
представник кредитора- не з`явився,
представник боржника - Єльчанінова І.О., адвокат.
1. Короткий зміст вимог
1.1 22.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнеспромстиль" (далі - Боржник) звернулось із заявою про порушення провадження санації Боржника його керівником в порядку норм статті 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
1.2 18.12.2018 Господарський суд Запорізької області ухвалив відкрити провадження у справі про банкрутство Боржника в порядку норм статті 94 Закону про банкрутство, ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, відкрити процедуру санації з призначенням керуючим санацією директора Боржника - Кузьменка О.О. та розпорядником майна Боржника - арбітражного керуючого Овсієнко А.В.
1.3 15.04.2019 голова комітету кредиторів Боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжкомбуд" (далі - Кредитор) подало клопотання про припинення процедури санації Боржника, повноважень керуючого санацією та розпорядника майна; визнання Боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
1.4 Клопотання мотивоване вирішенням 11.04.2019 на засіданні комітету кредиторів Боржника у складі Кредитора, на якому заслухано звіт розпорядника майна, відхилити план санації і звернутися до суду з клопотанням про визнання Боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатором арбітражного керуючого Овсієнко А.В., яка виконувала повноваження розпорядника майна Боржника.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1 02.05.2019 Господарський суд Запорізької області ухвалив постанову про задоволення клопотання голови комітету кредиторів, припинення процедури санації Боржника, повноважень керуючого санацією та розпорядника майна, визнання Боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатором арбітражного керуючого Овсієнко А.В.
2.2 Рішення суду мотивоване відсутністю погодженого з комітетом кредиторів плану санації Боржника, неукладенням мирової угоди у справі, відсутністю у Боржника активів, за рахунок яких можливо погасити кредиторську заборгованість, внаслідок чого Боржник неспроможний відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. В частині призначення ліквідатора рішення мотивоване клопотанням комітету кредиторів щодо призначення ліквідатором арбітражного керуючого Реверука П.К.
3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
3.1 15.10.2019 Центральний апеляційний господарський суд постановив: задовольнити апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 02.05.2019, а провадження у справі про банкрутство Боржника закрити.
3.2 Рішення суду мотивовано безпідставністю відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника з огляду на відсутність у нього майна для покриття судових витрат, оскільки Боржником не надані докази на підтвердження наявності у нього активів, достатніх для покриття судових витрат, пов`язаних зі здійсненням провадження у цій справі, не відображенням у фінансовому звіті Боржника грошових коштів, за рахунок яких було сплачено судовий збір за подання заяви про порушення провадження у цій справі. Висновки в частині безпідставності відкриття ліквідаційної процедури у справі мотивовані порушенням встановленого законом порядку проведення інвентаризації майна боржника - одноособово розпорядником майна, без участі матеріально відповідальної особи. При цьому суд, відхиливши аргументи заявника апеляційної скарги, визнав відповідність запропонованого плану санації Боржника вимогам закону з огляду на те, що план містить строк відновлення платоспроможності Боржника, графік погашення заборгованості, відомості про внутрішні та зовнішні джерела погашення заборгованості.
4. Встановлені судами обставини
4.1 На запит Центрального апеляційного господарського суду скаржник повідомив суд про те, що згідно інформаційних баз ГУ ДПС у м. Києві, ТОВ "Бізнеспромстиль" до 31.01.2017 перебував на обліку у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДПС у м. Києві.
4.2 11.04.2019. відбулися збори комітету кредиторів Боржника, на яких прийнято рішення клопотатись перед господарським судом про припинення процедури санації боржника, визнання Боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Овсієнко А.В. Це рішення оформлено протоколом № 2512/3 від 11.04.2019.
4.3 Погоджений комітетом кредиторів план санації на дату проведення підсумкового судового засідання не наданий, мирова угода не укладалась.
4.4 Боржник не має активів за рахунок яких можливо погасити кредиторську заборгованість.
4.5 Боржник не надав доказів на підтвердження наявності активів, достатніх для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство.
В фінансовому звіті не відображено існування у Боржника грошових коштів, за рахунок яких було оплачено судовий збір (за подання заяви про порушення провадження у цій справі) в сумі 17 620 грн. 00 коп. (квитанція від 04.12.2018 № 5).
4.6 Інвентаризація майна Боржника була проведена одноособово -розпорядником майна, без участі матеріально відповідальної особи.
5. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5.1 04.11.2019 Боржник подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2019, відхилити апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві, а постанову Господарського суду Запорізької області від 02.05.2019 про визнання Боржника банкрутом залишити без змін.
6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6.1 Апеляційний суд незаконно здійснив апеляційне провадження у справі за скаргою - Головного управління ДФС у м. Києві, оскільки ця особа подала апеляційну скаргу з недоліками (не вказано посадове становище особи, що підписала скаргу, відсутній вихідний реєстраційний номер скарги та дата її складення, в додатках не зазначено документа щодо повноважень підписанта, відсутні докази направлення сторонам).
6.2 Головне управління ДФС у м. Києві не є учасником провадження у цій справі, так як заявник апеляційної скарги не заявляв кредиторські вимоги до Боржника у цій справі, не є контролюючим органом стосовно Боржника, яким є Головне управління ДФС у Запорізькій області - за місцем державної реєстрації Боржника, за результатами проведеної контролюючим органом перевірки у Боржника відсутня заборгованість перед бюджетом, а про порушення справи про банкрутство контролюючий орган був повідомлений вчасно.
7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо прав контролюючого органу у справі про банкрутство
7.1 Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України).
Отже, Держава гарантує право на апеляційний перегляд справи, який здійснюється після її розгляду в суді першої інстанції, а касаційне оскарження допускається у визначених законом випадках.
7.2 Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
7.3 Відповідно частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується; зокрема, державні органи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 254 цього кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Частинами першої та четвертою статті 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
7.4 Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до учасників у справі про банкрутство належать у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.