Постанова
Іменем України
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 761/22015/18
провадження № 61-10636ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,
Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Альфа-Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Таргоній Д. О., Журби С. О.,
В С Т А Н О В И В:
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", назву якого змінено на акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") про зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є споживачем банківських послуг, що надаються відповідачем на підставі наступних угод: акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування платіжних карток від 09 червня 2016 року, згідно з якою позивачу відкрито рахунок № НОМЕР_1 ; акцепт пропозиції на укладання угоди обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 18 серпня 2017 року, згідно з якою позивачу відкрито рахунок № НОМЕР_4; акцепт пропозиції на укладання угоди обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 22 березня 2017 року згідно з якою позивачу відкрито рахунок № НОМЕР_2 ; акцепт на укладання угоди на розміщення вкладу № ТБКМ000260391 від 17 жовтня 2017 року згідно з якою позивачу відкрито рахунок № НОМЕР_3, на якому розміщено депозитні кошти позивача у розмірі 18 815,00 грн.
У вересні-жовтні 2017 року ОСОБА_1 дізнався про те, що належні йому вищенаведені рахунки заблоковані, у зв`язку з чим він позбавлений можливості розпоряджатися власними коштами.
Після декілька невдалих спроб зняття готівки з власного рахунку за допомогою терміналу АТ "Альфа-Банк", позивач неодноразово звертався до відповідача, в тому числі письмово, з вимогою роз`яснити причини блокування рахунків.
14 вересня 2017 року АТ "Альфа-Банк" надав відповідь про відсутність блокування його рахунків, а після чергового звернення позивача у листопаді 2017 року останній отримав від відповідача лист, в якому АТ "Альфа-Банк" повідомив про ухвалення рішення про відмову у підтриманні ділових стосунків з позивачем та про припинення в односторонньому порядку договорів між позивачем та відповідачем і закриття всіх його рахунків.
Дії відповідача вважає неправомірними, оскільки АТ "Альфа-Банк" в порушення норм чинного законодавства, обмежило його права, як споживча банківських послуг щодо користування його картковими рахунками та безпідставно розірвав в односторонньому порядку всі укладені угоди. У зв`язку з чим просив суд зобов`язати відповідача усунути недоліки, зобов`язавши не перешкоджати в користуванні рахунками, які відкриті на його ім`я.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач, заблокувавши карткові рахунки позивача, діяв правомірно з метою протидії легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, чим права позивача не було порушено.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2019 року скасовано та прийнято постанову, якою позов задоволено; зобов`язано АТ "Альфа-Банк" не перешкоджати (шляхом розблокування) в користуванні рахунками, відкритими на ім`я ОСОБА_1 : № НОМЕР_1, відкритого згідно з акцептом пропозиції на укладання угоди про обслуговування платіжних карток від 09 червня 2016 року; № НОМЕР_4, відкритого згідно з акцептом пропозиції на укладання угоди обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 18 серпня 2017 року; № НОМЕР_2, відкритого згідно з акцептом пропозиції на укладання угоди обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 22 березня 2017 року; № НОМЕР_3, відкритого згідно акцепту на укладання угоди на розміщення вкладу № TDRM000260391 від 17 жовтня 2017 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору не ґрунтуються на матеріалах справи, а також не узгоджуються з вимогами чинного законодавства. У матеріалах справи відсутні докази дотримання банком вимог, визначених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", а також документи, що підтверджують здійснення позивачем незаконних операцій, на підставі чого було заблоковано його карткові рахунки.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У травні 2019 року АТ "Альфа-Банк" подало касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що обов`язок АТ "Альфа-Банк" повідомити спеціально уповноважений органу про відмову від підтримання відносин з клієнтом був виконаний повною мірою. Докази щодо правомірності дій відповідача надавались до місцевого суду для ознайомлення без долучення до матеріалів справи. Крім того, Київський апеляційний суд не дослідив та залишення поза увагою важливі докази, що призвело до незаконного вирішення справи.
Заперечення (відзив) на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Шевченківського районного суду м. Києва.
21 червня 2019 року справа № 761/22015/18 надійшла до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Установлено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ "Альфа-Банк" та користується послугами банку.
Підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, позивач тим самим уклав з відповідачем договір, який є договором-приєднання.
Згідно з анкетою-заявою, підписаною позивачем останній погодився на укладення договору з відповідачем та з умовами і правилами надання банківських послуг ПАТ "Альфа-Банк", які розміщені на офіційному сайті банку.
Відповідачем надаються банківські послуги на підставі наступних угод: акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування платіжних карток від 09 червня 2016 року, згідно з якою позивачу відкрито рахунок № НОМЕР_1 ; акцепт пропозиції на укладення угоди обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 18 серпня 2017 року, згідно з якою позивачу відкрито рахунок № НОМЕР_4 ; акцепт пропозиції на укладення угоди обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 22 березня 2017 року, згідно з якою позивачу відкрито рахунок № НОМЕР_2 ; акцепт на укладання угоди на розміщення вкладу № ТБКМ000260391 від 17 жовтня 2017 року, згідно з якою позивачу відкрито рахунок № НОМЕР_3, на якому розміщено депозитні кошти позивача у розмірі 18815,00 грн.
Протягом вересня-жовтня 2017 року вказані рахунки були заблоковані відповідачем, після чого позивач неодноразово звертався до АТ "Альфа-Банк", як в усній формі, так і письмово, з метою з`ясування причин блокування рахунків та просив відповідача розблокувати рахунки.
Позивач звернувся із заявою до відповідача про розблокування його платіжних карток, оскільки працівники банку в телефонному режимі повідомили йому, що через здійснення з його картки сумнівних операцій, належні йому картки тимчасово заблокують.
11 вересня 2017 року на адресу відповідача позивачем направлено відповідного листа, що зареєстрований відповідачем за номером 63788.
14 вересня 2017 року, відповідач надав відповідь, якою заперечив факт блокування рахунків позивача.
25 жовтня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про договірне списання коштів з рахунку позивача № 26254004002678, яка була проігнорована.
У листопаді 2017 року відповідачем надано лист, в якому АТ "Альфа-Банк" повідомило про ухвалення рішення про відмову у підтриманні ділових стосунків з позивачем та про припинення в односторонньому порядку договорів між позивачем та відповідачем і закриття всіх його рахунків.
Згідно з частинами першою-третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.