Постанова
Іменем України
17 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 760/19227/15-ц
провадження № 61-33142св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2017 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Невідомої Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку (далі - ПАТ КБ) "ПриватБанк" про стягнення грошових коштів за договорами банківських вкладів.
Позовна заява мотивована тим, що 12 липня 2010 року між нею та ПАТ КБ "ПриватБанк" на території Автономної Республіки Крим укладено договір депозитного вкладу № SAMDN1000711169348 "Депозит VIP" на суму 900 000 доларів США під 10 % річних з періодом нарахування - 1 місяць, на строк 366 днів з можливістю поповнення вкладу, за яким вона внесла на депозитний рахунок банку грошові кошти в розмірі 900 000 доларів США, а потім 02 серпня 2011 року - 100 000 доларів США, 22 вересня 2011 року - 100 000 доларів США, 26 липня 2012 року - 100 000 доларів США, 22 серпня 2012 року - 200 000 доларів США, 30 серпня 2012 року - 200 000 доларів США, 01 жовтня 2012 року - 200 000 доларів США, а всього 1 800 000 доларів США.
01 липня 2011 року між нею та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено договір депозитного вкладу № SAMDN1000717735387 на суму 1 140 000 доларів США під 8 % річних, а з 12 жовтня 2012 року відповідно до додаткової угоди № 2 до договору - під 10 % річних, з періодом нарахування - 1 місяць, на строк 12 місяців з можливістю поповнення вкладу.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2015 року було стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на її користь суму вкладів та проценти за користування вкладами. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог про покладення на ПАТ КБ "ПриватБанк" обов`язку видати кошти одноразовою операцією й у цій частині ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні таких позовних вимог. У решті - рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Проте зазначене рішення суду відповідачем не виконано та банк продовжує користуватися її грошовими коштами.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" на її користь проценти за користування вкладами за період з 17 грудня 2014 року до 08 жовтня 2015 року за договором від 12 липня 2010 року у розмірі 148 599,71 доларів США та 3 517,74 доларів США три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та суму не нарахованих та не виплачених процентів на вклад за цей же період за договором від 01 липня 2011 року у розмірі 177 322,4 долари США та 4 299,46 доларів США три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського вкладу від 12 липня 2010 року у розмірі 148 599,71 доларів США, що складається з: ненарахованих процентів у розмірі 145 081,97 доларів США; трьох процентів річних у розмірі 3 517,74 доларів США. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського вкладу від 01 липня 2011 року у розмірі 181 621,86 доларів США, що складається з: ненарахованих процентів у розмірі 177 322,4 доларів США; трьох процентів річних у розмірі 4 299,46 доларів США.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання судового рішення щодо повернення грошових коштів, нарахування і виплати процентів за депозитними договорами, тому стягнув з відповідача нараховані проценти за укладеними депозитними договорами. Також відповідно до положень частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 проценти за користування грошовими коштами після закінчення строку за договором вкладу від 12 липня 2010 року у розмірі 14 547,95 доларів 95 центів США, та проценти за користування грошовими коштами після закінчення строку за договором вкладу від 01 липня 2011 року у розмірі 17 780 доларів США, що разом складає 32 328,82 доларів США.
У решті позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1, подану її представником - ОСОБА_4, та касаційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Рішення Апеляційного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 14 547,95 доларів США відсотків за користування грошовими коштами після закінчення строку за договором вкладу від 12 липня 2010 року та 3 % річних у розмірі 4 196,01 грн та 17 780,82 доларів США відсотків за користування грошовими коштами після закінчення строку за договором вкладу від 01 липня 2011 року та 3 % річних у розмірі 5 105,08 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що у зв`язку з вимогою про повернення вкладу строк дії договорів закінчився, тому проценти за користування вкладами на умовах, встановлених договорами, стягненню не підлягають, а позивач має право на отримання процентів за користування її коштами у розмірі, що сплачується банком за вкладом на вимогу у розмірі 1 % річних.
Крім того, у зв`язку із невиконанням банком грошового зобов`язання з повернення процентів за вказаною ставкою, позивач має право на отримання 3 % річних за період затримання, передбачених положенням статті 625 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду є передчасним, оскільки суд повинен був зупинити розгляд цієї справи до вирішення справи № 759/332/15ц за участю цих самих сторін про стягнення коштів за депозитними вкладами, відсотки по яким є предметом розгляду у справі, яка переглядається.
Вказує, що у разі, якщо у вказаній справі № 759/332/15ц суд вирішить, що спірні депозитні договори не укладалися, то не буде підстав для задоволення позову ОСОБА_1 і про стягнення відсотків за несвоєчасне повернення коштів.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У листопаді 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4, подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує, що доводи скарги банку є безпідставними, оскільки рішення у справі, на яке посилається заявник, набрало законної сили та ним встановлено факт існування договірних правовідносин між сторонами. Крім того, такий факт встановлено й в іншій цивільній справі № 752/10111/14-ц.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 жовтня 2017 року зупинено виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.