Постанова
Іменем України
12 грудня 2019 року
м. Київ
Провадження № 51-4876км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Ємця О.П., Остапука В.І.,
при секретарі Матушевській Л.О.,
за участю прокурора Сингаївської А.О.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Волинської області на ухвалу судді Волинського апеляційного суду від 9 липня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської від 01 липня 2019 року, якою задоволено скаргу адвоката Антонюка О.С. в інтересах ТОВ "ВПМК-Трейд" та зобов`язано уповноважену особу СУ ГУНП у Волинській області та прокуратури Волинської області прийняти рішення щодо винесення постанови про закриття кримінального провадження №12018030000000178 від 31.05.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України у зв`язку із спливом строків досудового розслідування.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської від 01 липня 2019 року задоволено скаргу адвоката Антонюка О.С. в інтересах ТОВ "ВПМК-Трейд" та зобов`язано уповноважену особу СУ ГУНП у Волинській області та прокуратури Волинської області прийняти рішення щодо винесення постанови про закриття кримінального провадження №12018030000000178 від 31.05.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України у зв`язку із спливом строків досудового розслідування.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, прокурор оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою судді Волинського апеляційного суду від 9 липня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора з тих підстав, що оскаржена ухвала слідчого судді апеляційному оскарженню не підлягає.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Як вбачається зі змісту касаційної скарги прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції, посилаючись на її незаконність. Зазначає, що відмова у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України суперечить загальним засадам кримінального провадження, закріплених у статті 129 Конституції України та статтях 7, 9, 17, 24 КПК України, зокрема, щодо забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, в даному випадку ухвали слідчого судді, яка не передбачена кримінальним процесуальним законом.В доповнення до касаційної скарги прокурор надіслав копію ухвали слідчого судді про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018030000000178 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав доводи, викладені у касаційній скарзі.
В надісланих письмових запереченнях адвокат Антонюк О.С. ухвалу судді апеляційного суду вважає законною і обґрунтованою і просить залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до положень ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 глави 26 КПК України.
Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах першій та другій статті 309 КПК України. Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній. І цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає.
Постановлена у цьому провадженні ухвала слідчого судді, якою задоволено скаргу адвоката та зобов`язано уповноважену особу СУ ГУНП у Волинській області та прокуратури Волинської області прийняти рішення щодо винесення постанови про закриття кримінального провадження у зв`язку із спливом строків досудового розслідування, до вказаного переліку не входить.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження.
Отже, суддя апеляційного суду, дотримуючись вимог ч. 3 ст. 307, ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК України, правильно встановив, що оспорювана ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в порядку апеляційної процедури, та обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження, належним чином умотивувавши своє рішення.
Посилання прокурора на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 12.10.2017 року у справі № 5-142 кс17 безпідставні виходячи з наступного.
Так, в указаному висновку Верховного Суду України від 12.10.2017 року йдеться про те, що в разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК України, які його гарантують, з огляду на положення ч. 6 ст. 9 КПК України, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.