1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду





Постанова

іменем України



11 грудня 2019 року

м. Київ


справа № 569/12302/14-к

провадження № 51-2459км18

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:


головуючого Ковтуновича М.І.,

суддів Луганського Ю.М., Фоміна С.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Лагоди І.О.,

прокурора Кулаківського К.О.,

захисника Якубця М.К.,



розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 31 травня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

12014180010000820, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя

АДРЕСА_1 ),

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 1 липня 2015 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК,і призначено йому покарання у виді позбавлення волі:

- за ч. 2 ст. 190 КК - на строк 1 рік;

- за ч. 2 ст. 186 КК - на строк 4 роки;

- за ч. 3 ст. 152 КК - на строк 7 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеного за вироком Рівненського міського суду від 3 квітня

2015 року та вироком Апеляційного суду Рівненської області від 4 червня 2015 року, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено обчислювати строк відбуття покарання з 4 червня 2015 року.

Прийнято рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.

За цим вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за кримінальні правопорушення, вчинені у м. Рівному за таких обставин.

12 лютого 2014 року о 12:00 ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні інтернет-кафе "Драйв" на вул. Бандери, 60, діючи повторно умисно з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою ОСОБА_2 заволодів його мобільним телефоном марки "Samsung" вартістю 1845,60 грн, чим заподіяв потерпілому майнову шкоду

на вказану суму.

13 лютого 2014 року приблизно о 13:30 ОСОБА_1, перебуваючи поблизу

ЗОШ № 24 на вул. Струтинській, 15,діючи повторно умисно з корисливих мотивів, висловлюючи погрозу про застосування фізичного насильства до ОСОБА_3, яку остання сприйняла як реальну, відкрито заволодів її золотим перстнем вартістю 600 грн, який самостійно зняв з її пальця, чим заподіяв потерпілій майнову шкоду на вказану суму.

13 лютого 2014 року приблизно о 20:15 ОСОБА_1, перебуваючи поблизу

будинку № 44 на вул. Київській, діючи повторно умисно з корисливих мотивів, висловлюючи погрозу про застосування фізичного насильства до ОСОБА_3, яку остання сприйняла як реальну, відкрито заволодів, забравши з рук, її мобільним телефоном марки "Samsung" вартістю 700 грн із сім-картою мобільного оператора "Київстар" вартістю 10 грн, чим заподіяв потерпілій майнову шкоду назагальну суму 710 грн.

13 лютого 2014 року приблизно о 22:00 ОСОБА_1,перебуваючи в підвальному приміщенні зазначеного вище будинку, діючи умисно з метою задоволення статевої пристрасті, всупереч волі неповнолітньої ОСОБА_3, усвідомлюючи, що остання є неповнолітньою, висловив їй словесну погрозу про позбавлення життя, яку вона сприйняла як реальну, та вступив з нею у статеві зносини природнім шляхом.

6 травня 2014 року о 15:00 ОСОБА_1, перебуваючи в квартирі

АДРЕСА_2 , діючи повторно умисно з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою неповнолітнього ОСОБА_4 заволодів мобільним телефоном марки "Nokia" вартістю 765,37 грн, чим завдав ОСОБА_5 майнової шкоди на вказану суму.

Рівненський апеляційний суд ухвалою від 31 травня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника задовольнив частково, вирок місцевого суду

від 1 липня 2015 року змінив, перекваліфікував дії засудженого щодо заволодіння майном ОСОБА_3 з ч. 2 ст. 186 на ч. 2 ст. 190 КК, визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК, та призначив йому покарання у виді позбавленні волі на строк 2 роки. Виключив посилання на застосування положень ч. 1 ст. 70 КК.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним за вироком Апеляційного суду Рівненської області

від 4 червня 2015 року, призначив ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 49 КК звільнив його від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Скасував вирок місцевого суду в частині засудження ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 152 КК, а кримінальне провадження в цій частині закрив за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

У решті вирок місцевого суду залишено без змін.

Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність,просить змінити ухвалу апеляційного суду від 31 травня 2019 року, на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання за ч. 2 ст. 190 КК у зв`язку із закінченням строків давності та виключити посилання на ч. 4 ст. 70 КК. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що на момент постановлення ухвали апеляційного суду від 31 травня

2019 року минули строки притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, оскільки останній епізод інкримінованих йому злочинів за ч. 2

ст. 190 КК датовано 6 травня 2014 року. Проте апеляційний суд неправильно звільнив ОСОБА_1 від покарання, призначеного за сукупністю злочинів відповідно до ч. 4 ст. 70 КК, оскільки строки давності обчислюються окремо за кожний злочин, а положення ст. 49 КК не застосовуються до покарання, призначеного за сукупністю злочинів чи вироків відповідно


................
Перейти до повного тексту