1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду






Постанова

Іменем України

17 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 598/289/17

провадження № 61-6733св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-2002",

відповідач: - ОСОБА_1,

третя особа ? товариство з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-агро",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-2002" на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2018 року в складі судді Гудими І. В. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року в складі колегії суддів: Костіва О. З., Сташківа Б. І., Щавурської Н. Б.

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У березні 2017 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Калина-2002" (далі - СТОВ "Калина-2002") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-агро" (далі - ТОВ "Волочиськ-агро") про визнання поновленим договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що 09 червня 2006 року сторони уклали договір оренди земельної ділянки площею 2,11 га, кадастровий номер 6122484800:01:002:0347 (далі - земельна ділянка), строком на 10 років, відповідно до умов якого орендар після закінчення дії договору має право на його поновлення на новий строк і повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

11 квітня 2016 року орендар направляв відповідачу лист-повідомлення про продовження договору оренди з проектом додаткової угоди, проте відповіді від ОСОБА_1 не отримав.

Також позивачу стало відомо про укладення відповідачем нового договору оренди належної йому земельної ділянки з ТОВ "Волочиськ-агро", державна реєстрація права оренди, якої здійснена на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 грудня 2016 року № 32981778, прийнятого державним реєстратором Вишнівецької селищної ради Миколайчуком О. М.

За таких обставин позивач вважав, що він скористався своїм переважним правом на продовження договору оренди землі, а дії відповідача порушують його законне право, тому просив суд визнати договір оренди від 09 червня 2006 року поновленим.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог СТОВ "Калина-2002".

Рішення суду першої інстанції мотивоване відсутністю доказів належного повідомлення орендодавця щодо бажання орендаря продовжити спірний договір оренди землі.

Крім того, суд, при винесенні рішення встановив відсутність підстави для поновлення договору оренди спірної земельної ділянки від 09 червня 2006 року, оскільки на даний час діє договір оренди спірної земельної ділянки № 19 від 01 січня 2016 року, укладений між відповідачкою та ТОВ "Волочиськ-агро", який є чинним, а з вимогами про визнання даного договору недійсним позивач до суду не звертався.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року апеляційну скаргу СТОВ "Калина-2002" залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі:

28 березня 2019 року СТОВ "Калина-2002" звернувся через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем було дотримано вимоги статті 33 Закону України "Про оренду землі", та надіслано відповідачу лист-повідомлення про продовження договору оренди з проектом додаткової угоди, а відповідачем не було надіслано заперечень щодо поновлення вказаного договору оренди земельної ділянки, тому висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог є необґрунтованими.

Також заявник зазначає, що судами не враховано те, що відповідач після закінчення строку дії договору оренди продовжує користуватися земельною ділянкою, що підтверджується матеріалами справи.

Доводи інших учасників справи:

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи

598/289/17 з Збаразького районного суду Тернопільської області.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Короткий зміст обставин справи:

09 червня 2006 року між ОСОБА_1 та СТОВ "Калина-2002" було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,11 га строком на 10 років.

Відповідно до пункту 8 вказаного договору, після його закінчення орендар має право поновлення договору на новий строк, але повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

20 квітня 2016 року СТОВ "Калина-2002" на адресу відповідача направлено лист-повідомлення щодо поновлення договору оренди землі на новий строк та проект додаткової угоди.

01 січня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Волочиськ-агро" було укладено договір оренди спірної земельної ділянки, строком на 10 років. Державну реєстрацію вказаного речового права здійснено 09 грудня 2016 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 грудня 2016 року № 32981778, прийнятого державним реєстратором Вишнівецької селищної ради Тернопільської області.

На підставі вказаного договору оренди землі ТОВ "Волочиськ-агро" передано у користування спірну земельну ділянку, якою товариство користується з квітня 2017 року і по даний час.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд:

Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.


Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.


Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).


Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗУ "Про оренду землі".


Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України "Про оренду землі".



................
Перейти до повного тексту