Постанова
Іменем України
12 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 335/7689/16-ц
провадження № 61-32св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк",
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Трофимової Д. А.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 28 липня 2008 року між нею та Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк"), було укладено кредитний договір № 0711/0708/45-035.
30 березня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. В. було вчинено виконавчий напис № 7846, згідно з яким прийнято рішення про стягнення з неї на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість в розмірі 45 272,28 доларів США, та звернення стягнення на належне їй майно.
Вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено із порушенням вимог діючого законодавства, а саме Закону України "Про іпотеку", статей 87, 88, 89 Закону України "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та інших вимог законодавства.
Крім того, їй не було надіслано письмову вимогу про усунення порушень кредитного договору та були відсутні відомості про безспірність вимоги.
Разом з тим, вказала, що вона не визнає борг у повному обсязі, оскільки не є боржником та не має будь-яких боргових зобов`язань перед ПАТ "Альфа-Банк", у зв`язку з чим звернулася до суду з позовом про визнання кредитного договору недійсним.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати виконавчий напис від 30 березня 2016 року № 7846, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 01 серпня 2017 року у складі судді Бойка О. Ю. позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 30 березня 2016 року № 7846, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що та обставина, що як до вчинення так і на час вчинення виконавчого напису вже існував спір не тільки щодо розміру заборгованості, а взагалі до її існування та існування зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 28 липня 2008 року № 0711/0708/45-035 у розрізі сплати тіла кредиту, сплати відсотків та інших платежів свідчить про те, що виконавчим написом встановлено заборгованість, яка не є безспірною.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Альфа-Банк" задоволено, рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 01 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що спір між сторонами на час вчинення виконавчого напису в суді не перебував, вимога ОСОБА_1 була направлена на суму більшу на розмір пені ніж та, на яку вчинено напис, оскільки на суму пені банк не просив нотаріуса вчинити напис. Всі необхідні документи за зазначеним переліком банк надав нотаріусу. У справі відсутні належні докази того, що ОСОБА_1 зверталася письмово до банку із заявою про непогодження із наявною заборгованістю. Оригінали таких документів позивач суду не надала. Також позивачем не надано доказів того, що на час вчинення виконавчого сума заборгованості була іншою ніж та, яка вказана нотаріусом. Висновок приватного судового експерта - фізичної особи-підприємця у іншій цивільній справі наданий вже після вчинення виконавчого напису не встановлює розмір заборгованості, який існував на час вчинення виконавчого напису.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2018 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 29 листопада 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України. Сума, зазначена у виконавчому написі не є безспірною, розрахунок заборгованості за кредитним договором не надавався. За відсутності виписок за рахунком, оформлених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" безспірність вимог відповідача не могла бути доведена. Висновок апеляційного суду про направлення вимоги про усунення порушень за кредитним договором є помилковим, оскільки у матеріалах справи відсутні належним чином завірені такі вимоги. Також поза увагою апеляційного суду залишилося те, що у матеріалах справи відсутній опис вкладення у лист, який нібито надсилався на її адресу. Крім того, суд не дав оцінки висновку судово-економічної експертизи № 2/01-17, яка була проведена у іншій цивільній справі та вказує на відсутність безспірності заборгованості.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 24 листопада 2017 року у справі № 335/5897/16-ц, в рамках якої було проведено судово-економічну експертизу, судом встановлено, що кредитний договір від 28 липня 2008 року № 0711/0708/45-035 є неукладеним, документально не підтверджено надання кредиту в сумі 45 000 доларів США за цим договором, видача кредиту не відображається на рахунках банку, розрахунок заборгованості наданий банком станом на 02 лютого 2016 року не підтверджується первинними бухгалтерськими документами, дійсною відсотковою ставкою за цим договором є 26,75 %, що є більшою ніж у 2,25 рази від ставки, яка зазначена у договорі - 11,9 %.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У квітні 2018 року ПАТ "Альфа-Банк" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, посилаючись на те, що заява про вчинення виконавчого напису нотаріусом була оформлена відповідно до діючого законодавства України і містила всі обов`язкові відомості про боржника та стягувача, а також розмірів заборгованості і строків, за які проводиться стягнення. Нотаріус не звертався до стягувача за наданням додаткової інформації, оскільки йому було надано всі необхідні і достатні документи для вчинення виконавчого напису, перевірив належне повідомлення боржника про наявну заборгованість та відповідність документів, поданих на обґрунтування стягнення, перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, виконавчий напис вчинено в межах загальної позовної давності з додержанням тридцятиденного строку з часу повідомлення боржника про заборгованість.
Позивач вводить суд оману, зазначаючи, що рішення у справі № 335/5897/16-ц набрало законної сили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28 липня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0711/0708/45-035, згідно з яким банк надав позичальнику грошові кошти в розмірі 45 000 доларів США під 11,9 % річних.
Право вимоги за зазначеним кредитним ВАТ "Сведбанк" відступило Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк", яке в подальшому відступило право вимоги ПАТ "Альфа-Банк".
30 березня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. було вчинено виконавчий напис про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28 липня 2008 року № 0711/0708/45-035 за період з 10 липня 2015 року до 02 лютого 2016 року, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 43 228,23 доларів США; заборгованості за відсотками за користування кредитом - 2 044,05 доларів США; загальна сума заборгованості становить 45 272,28 доларів США.
Постановою державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 26 травня 2016 року за вказаним виконавчим написом відкрито виконавче провадження № 51220732.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 15 березня 2018 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя.
28 березня 2018 року справа № 335/7689/16-ц надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України "Про нотаріат"). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава14 Закону України "Про нотаріат" та Глава16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.