Постанова
Іменем України
12 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 757/22490/16-ц
провадження № 61-29297св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо", партнерство з обмеженою відповідальністю "Інланд Транзіт",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду міста Києва у складі колегії суддів: Білич І. М., Вербової І. М., Поліщук Н. В., від 05 жовтня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (далі - ПАТ "Банк "Камбіо", банк), партнерства з обмеженою відповідальністю "Інланд Транзіт" (далі - ПОВ "Інланд Транзіт") про визнання договору про відступлення прав за договором іпотеки недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що на забезпечення зобов`язань перед ПАТ "Банк Камбіо" за кредитним договором від 22 січня 2007 року між нею та банком 22 січня 2007 року укладено договір іпотеки належного їй на праві власності будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,12 га, що розташована за цією ж адресою. На підставі договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 12 вересня 2014 року права вимоги за вказаними кредитним та іпотечним договорами банк передав ПОВ "Інланд Транзіт", а останній 10 грудня 2014 року ці права передав ОСОБА_2 .
Посилаючись на недотримання сторонами правочину від 12 вересня 2014 року вимог частини третьої статті 24 Закону України "Про іпотеку" щодо нотаріального оформлення договору та відсутність її письмової згоди на укладення цього правочину, вказувала на відсутність наслідків у вигляді переходу прав іпотекодержателя від ПАТ "Банк Камбіо" до ПОВ "Інланд Транзіт" та просила суд визнати недійсним правочин від 10 грудня 2014 року на підставі статей 203, 215 ЦК України.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Печерського районного суду міста Києва у складі судді Москаленко К. О. від 07 березня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не є стороною оспорюваного правочину, яким при цьому не порушено її права, а тому не відноситься до кола осіб, що наділені правом його оскаржувати в порядку статті 215 ЦК України. Законом та оскаржуваним договором не передбачена її згода як боржника на заміну кредитора у зобовʼязанні.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1, скасовано рішення Печерського районного суду міста Києва від 07 березня 2017 року та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 з інших правових підстав.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що вказані договори відступлення прав вимоги вчинено відносно майна, яке на праві власності належить ОСОБА_1 та було передано в іпотеку, а тому висновок суду першої інстанції щодо відмови позивачу у задоволенні заявлених вимог з тих підстав, що цими угодами не порушуються її права, є помилковим. Матеріалами справи підтверджена наявність у ПОВ "Інланд Транзіт" необхідного обсягу цивільної дієздатності. На дату укладення договору застави майнових прав та відступлення право-вимоги банком було вже звернуто стягнення на предмет іпотеки, відтак пункт 6.6 договору іпотеки щодо зміни умов договору за письмовою нотаріально оформленою згодою сторін, втратив чинність.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, з касаційною скаргою, в якій просила скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована недотриманням сторонами правочину від 12 вересня 2014 року вимог частини третьої статті 24 Закону України "Про іпотеку" щодо нотаріального оформлення договору та відсутність її письмової згоди на укладення цього правочину, наслідком чого є нікчемність цього правочину.
Відзив на касаційну скаргу
У липні 2018 року ПАТ "Банк Камбіо" та ПОВ "Інланд Транзіт" подали до суду відзив на касаційну скаргу, мотивований законністю й обґрунтованістю ухвалених у справі судових рішень та безпідставністю вимог скарги.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями призначена судді-доповідачеві.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22 січня 2007 між ПАТ "Банк Камбіо" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 88ф-2007/840, відповідно до умов якого банк відкрив відзивну кредитну лінію і надав позичальнику кредит на поточні потреби, купівлю земельних ділянок та погашення заборгованості по кредиту у відкритому акціонерному товариству "Банк "БІГ Енергія" зі сплатою 15 % річних в сумі 350 000 доларів США.
На забезпечення зобов`язань перед ПАТ "Банк Камбіо" за кредитним договором від 22 січня 2007 року, між ОСОБА_1 та банком 22 січня 2007 року укладено договір іпотеки належного їй на праві власності будинку за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки площею 0,12 га, що розташована за цією ж адресою. Цей договір засвідчений нотаріально.
Згідно із пунктом 6.6. договору іпотеки від 22 січня 2007 року доповнення до договору та/або зміна окремих його положень здійснюється за письмово оформленою згодою сторін, що повинна бути засвідчена нотаріально.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Камбіо" 465 906,89 доларів США заборгованості за кредитним договором; звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1, загальною площею 346,5 кв. м, належний ОСОБА_1, та земельну ділянку площею 0,12 га за цією ж адресою.
12 вересня 2014 року між ПАТ "Банк Камбіо" та ПОВ "Інланд Транзіт" було укладено договір застави майнових прав та відступлення права вимоги, за яким в забезпечення вимог банку за кредитним договором №88ф-2007/840 від 22 січня 2007 року ПОВ "Інланд Транзіт" передало в заставу майнові права-право вимоги грошових коштів по договору інвестиційного вкладу від 21 червня 2006 року на суму 372 760,22 євро.
У зв`язку з порушенням умов кредитного договору позичальником 12 вересня 2014 року банк здійснив договірне списання грошових коштів належних ПОВ "Інланд Транзіт" в сумі 372 760,44 Євро, що еквівалентно 481 904,69 доларів США, в рахунок погашення заборгованості позичальника перед банком.