Постанова
Іменем України
12 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 263/10219/19
провадження № 61-18591св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення майнової шкоди у вигляді недоотримання пенсії та компенсації за несвоєчасну виплату недоотриманої пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 липня 2019 року у складі судді Шевченко О. А. та постанову Донецького апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Баркова В. М., Мироненко І. П., Пономарьової О. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом, посилаючись на те, що до листопада 2014 року вона перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Донецької області м. Старобешеве. У зв`язку із набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів України № 595 від 07 листопада 2014 року, з листопада 2016 року її було поставлено на облік до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яке до жовтня 2017 року перераховувало їй пенсійне забезпечення. В жовтні 2017 року відповідач протиправно зупинив виплату пенсії. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року у адміністративній справі № 805/2617/18-а бездіяльність Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати їй пенсії визнано протиправною, зобов`язано відповідача поновити нарахування та виплату їй пенсії та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з дня припинення. Проте рішення суду виконано частково, відповідач поновив виплату пенсії з березня 2019 року, а заборгованість з пенсії не виплатив.
Просила суд стягнути збитки, завдані Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області у розмірі недоотриманої суми пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 28 лютого 2019 року в сумі 26235, 27 грн та збитки у вигляді компенсації втрати частини доходів за період з 01 жовтня 2017 року по 28 лютого 2019 року у зв`язку із порушенням відповідачем строків виплати за період з 01 листопада 2017 року по 01 липня 2019 року в розмірі 2463,79 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 липня 2019 року у відкритті провадження у справі відмовлено.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний позов відноситься до компетенції адміністративного суду та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Постановою Донецького апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 липня 2019 року залишено без змін.
Залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що суд першої інстанції постановив законну і обґрунтовану ухвалу. При цьому зазначив, що спори пов`язані з незгодою позивача зі здійсненим відповідачем, як суб`єктом владних повноважень нарахуванням та відмовою у перерахунку пенсії та відшкодування шкоди, що є соціальними виплатами, підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки є публічно-правовими відносинами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
15 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 липня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій порушили правила предметної юрисдикції, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Суди не врахували правові висновки Верховного Суду України, викладені в аналогічних справах. Наслідком порушення судами попередніх інстанцій принципів ЦПК, Конституції України та правових висновків Верховного Суду, є порушенням права позивача на справедливий судовий розгляд, як це передбачає ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначає, що суди довільно не врахували доводи, щодо його права розглядати спір у порядку цивільного судочинства, чим затягнули відновлення законних прав позивача на отримання відшкодування шкоди особою, яка винна у її нанесенні.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У листопаді 2019 року Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області подало відзив на касаційну скаргу у якому просило залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 липня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року без змін.
Зазначало, що суди дійшли правильного висновку про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки у постанові Великої Палати у справі № 757/20801/17 від 13 лютого 2019 року відступлено від висновків Верховного Суду та зазначено, що спори пов`язані з незгодою позивача зі здійсненням відповідачем як суб`єктом владних повноважень нарахування та відмовою у перерахунку пенсії та відшкодування шкоди, що є соціальними виплатами, підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки є публічно-правовими.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно змісту ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 липня 2019 року та постанови Донецького апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій заявила вимоги до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яке є суб`єктом, що здійснює владні управлінські функції.
ОСОБА_1 посилалася на те, що Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року у адміністративній справі № 805/2617/18-а публічно-правовий спір вирішено, бездіяльність Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати їй пенсії визнано протиправною, зобов`язано відповідача поновити нарахування та виплату їй пенсії та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з дня припинення. Проте рішення суду виконано частково, відповідач поновив виплату пенсії з березня 2019 року, а заборгованість з пенсії не виплатив.
За період з 01 жовтня 2017 року по 28 лютого 2019 року збитки у вигляді компенсації втрати частини доходів становлять - 26235, 27 грн за період з 01 листопада 2017 року по 01 липня 2019 року у зв`язку з із порушенням відповідачем строків виплати - 2463,79 грн.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області.
13 листопада 2019 року справа № 263/10219/19 надійшла до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.