Постанова
Іменем України
12 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 757/25368/16-ц
провадження № 61-21669 св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "СТВ Берегиня",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду міста Києва у складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Соколової В. В., від 02 березня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "СТВ Берегиня" (далі - ТОВ "СТВ Берегиня"), про стягнення грошових коштів.
Позовна заява мотивована тим, що відповідач в рахунок орендної плати за останній місяць оренди приміщення площею 306 кв. м, відповідно до попереднього договору оренди, безпідставно отримала від неї кошти у розмірі 75 500,00 грн, на підтвердження чого надала розписку.
Посилаючись на те, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору оренди вказаного приміщення і такий договір про оплатне користування майном не було укладено ні з ТОВ "СТВ Берегиня", ні з ОСОБА_2,просила стягнути вказану суму з відповідача з підстав, передбачених статтею 1212 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва у складі судді Остапчук Т. В. від 04 листопада 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірні кошти передані ОСОБА_2, як генеральному директору ТОВ "СТВ Берегиня", в рахунок орендної плати за останній місяць оренди відповідно до попереднього договору оренди приміщення, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання цих коштів як безпідставно отриманих в силу статті 1212 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду міста Києва 02 березня 2017 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено з інших правових підстав.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що між сторонами виникли договірні правовідносини щодо оренди нежитлових приміщень будівлі, однак договору оренду приміщень укладено не було, що є підставою для застосування положень статті 1212 ЦК України. Крім того, оспорювані позивачем кошти були отримані ОСОБА_2 в інтересах ТОВ "СТВ Берегиня", яке є власником приміщень та залучене до участі у справі в якості третьої особи, внаслідок чого не може відповідати за позовом, що свідчить про неналежний суб`єктний склад цивільних процесуальних правовідносин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати положення статті 1212 ЦК України, оскільки між сторонами виникли правовідносини щодо оренди нежитлових приміщень, що підтверджується попереднім договором та розпискою від 07 березня 2016 року.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу
У травні 2017 року від ОСОБА_1 надійшло заперечення (відзив) на касаційну скаргу, в якому вона посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухваленого у справі рішення суду апеляційної інстанції. Зазначає, що відповідачем, як генеральним директором ТОВ "СТВ-Берегиня", визнано факт отримання від позивача грошових коштів у розмірі 76 500,00 грн, однак договір між ними не укладався.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 березня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі № 757/25368/16-ц (провадження № 61-21669св18) призначено повторний автоматизований розподіл.
07 червня 2019 року справу розподілено судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
07 березня 2016 року ОСОБА_2, як генеральний директор ТОВ "СТВ-Берегиня", отримала від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 76 500,00 грн в рахунок орендної плати відповідно до попереднього договору оренди приміщення площею 306 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується розпискою (а. с.6).
Станом на 15 квітня 2016 року між сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору оренди приміщення, тому ні з ОСОБА_2 , ні з ТОВ "СТВ-Берегиня", позивач не уклала жодного договору про оплатне користування будь-яким майном ТОВ "СТВ-Берегиня" чи безпосередньо майном відповідача (а. с. 7-8).
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.