Постанова
Іменем України
12 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 552/886/19
провадження № 61-10803св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,
Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
заявник - лікар-психіатр 5-А відділення Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О. Ф. Мальцева" ОСОБА_1,
заінтересована особа - ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О. Ф. Мальцева" на постанову Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Панченка О. О., Одринської Т. В., Пікуля В. П.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У лютому 2019 року лікар-психіатр 5-А відділення Комунального підприємства "Полтавська обласної клінічна психіатрична лікарня ім. О. Ф. Мальцева" (далі - КП "ПО КПЛ ім. О. Ф. Мальцева") ОСОБА_1 . звернулася до суду із заявою про примусову госпіталізацію до психіатричного закладу ОСОБА_3 .
Заява мотивована тим, що на стаціонарне лікування у 5-А відділення указаної лікарні в порядку примусової госпіталізації 15 лютого 2019 року об 11 год 00 хв за направленням лікаря-психіатра Лубенської центральної районної лікарні Сікач Л. М. була госпіталізована ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Пацієнтка раніше на диспансерному обліку у психіатра не перебувала, в Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні не лікувалася.
На підставі статті 16 Закону України "Про психіатричну допомогу" 15 лютого 2019 року о 13 год 15 хв ОСОБА_3 була оглянута комісією лікарів-психіатрів Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні та їй встановлено діагноз: "Гострий, переважно маячний психотичний розлад. F 23.3".
Зважаючи на наявність у хворої тяжкого психічного розладу, відмову від добровільного лікування, внаслідок чого вона виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих (агресія по відношенню до батька та матері), на підставі статей 14, 16 Закону України "Про психіатричну допомогу", комісія лікарів-психіатрів дійшла висновку про доцільність госпіталізації ОСОБА_3 до психіатричного стаціонару в примусовому порядку.
На даний час, стан хворої нестабільний, заявник вважає, що стан пацієнтки являє собою суспільну небезпеку та просила винести рішення про примусову госпіталізацію ОСОБА_3 до психіатричного стаціонару.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2019 року заяву задоволено; госпіталізовано в примусовому порядку до психіатричного стаціонару ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що висновки комісії лікарів від 15 лютого 2019 року, від 18 лютого 2019 року та від 19 лютого 2019 рокупро психічний стан ОСОБА_3 є підставою для її госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, передбаченому статтею 14 Закону України "Про психіатричну допомогу", оскільки психічний розлад ОСОБА_3 є такого виду та ступеня, що слугує підставою для примусового тримання у психіатричній лікарні, оскільки без лікування в стаціонарних умовах є ризик того, що ОСОБА_3 може вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку як для себе, так і для оточуючих.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні заяви про примусову госпіталізацію.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що стаття 14 Закону України "Про психіатричну допомогу" передбачає примусову госпіталізацію особи лише у виняткових випадках, а заявник не надав достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 вчиняє чи має намір вчинити дії, небезпечні для неї чи оточуючих, або доказів того, що вона не може задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність. Посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини від 24 жовтня 1979 року у справі Winterwerp v. the Netherlands, суд апеляційної інстанції мотивував свій висновок презумпцією психічного здоров`я людини та незаконності втручання держави в її особисту свободу на підставі припущення щодо наявності психічного захворювання. Апеляційний суд також врахував, що на даний час ОСОБА_3 рішенням суду обмежено дієздатною чи недієздатною не визнавалася, експертиза стану її психічного здоров`я належним чином не проводилась, також раніше на обліку та лікуванні у психіатричних закладах не перебувала.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду КП "ПО КПЛ ім. О. Ф. Мальцева" посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу
У червні 2019 року ОСОБА_3 подала відзив, у якому просить касаційну скаргу КП "ПО КПЛ ім. О. Ф. Мальцева" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки вона постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У липні 2019 року КП "ПО КПЛ ім. О. Ф. Мальцева" надіслало відповідь на відзив ОСОБА_3 у якому просив касаційну скаргу задовольнити, а відзив заінтересованої особи відхилити.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що в КП "ПО КПЛ ім. О. Ф. Мальцева" 15 лютого 2019 року об 11 год 00 хв за направленням лікаря-психіатра Лубенської ЦРЛ ОСОБА_8 була госпіталізована ОСОБА_3, 24 вересня 1987 року, з діагнозом: гострий, переважно маячний психотичний розлад. F 23.3.
У приймальному відділенні КП "ПО КПЛ ім. О. Ф. Мальцева" під час огляду черговим лікарем ОСОБА_9, ОСОБА_3, активно чинила опір при огляді, кричала, нецензурно лаялася, була агресивна по відношенню до персоналу, у зв`язку з чим проводилася м`яка фіксація на 30 хв. Від госпіталізації ОСОБА_2 - ОСОБА_3 категорично відмовилася.
Згідно висновку комісії лікарів-психіатрів КП "ПО КПЛ ім. О. Ф. Мальцева" від 15 лютого 2019 року № 12 госпіталізація ОСОБА_3, до психіатричного стаціонару у примусовому порядку визнана доцільною, зважаючи на наявність у неї тяжкого психічного розладу - гострого, переважно маячного психотичного розладу і відмову від добровільного лікування, внаслідок чого вона виявляла реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих (агресивна поведінка по відношенню до батька та матері).
Зі змісту заяви лікаря-психіатра 5-А відділення КП "ПО КПЛ ім. О. Ф. Мальцева" ОСОБА_1 про примусову госпіталізацію особи до психіатричного відділення вбачається, що підставою для звернення з даною заявою стало те, що ОСОБА_3 згідно заяв її батьків та колишнього чоловіка, останні 3 місяці поводить себе роздратовано, часто, без поважних причин ламає меблі, б`є тарілки, палить постільну білизну, кухонною сокирою розбила телевізор, неодноразово била матір та батька, робила безпідставні зауваження колишньому чоловіку, постановою Лубенського міськрайонного суду від 31 жовтня 2018 року притягнута до адміністративної відповідальності.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.