Постанова
Іменем України
16 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 522/17668/18
провадження № 61-11327св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
| позивач | - | ОСОБА_1 , |
| відповідач | - | Одеська державна академія будівництва та архітектури, |
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 20 травня 2019 року у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Гірняк Л. А., Середи С. М.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати наказ ректора Одеської державної академії будівництва та архітектури від 03 вересня 2018 року № 572/вх, про звільнення ОСОБА_1, кандидата технічних наук, доцента кафедри опору матеріалів (спецфонд), у зв`язку із закінченням строку контракту, відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу Законів про Працю України (далі - КЗпП України); зобов`язати ректора Одеської державної академії будівництва та архітектури поновити ОСОБА_1 на займаній ним посаді, відповідно до контракту від 30 серпня 2013 року; зобов`язати ректора Одеської державної академії будівництва та архітектури пролонгувати з ОСОБА_1 контракт від 30 серпня 2013 року на тих самих умовах та на той самий строк.
Позов обґрунтовано тим, що відповідно до контракту від 30 серпня 2013 року та наказу № 445 ОСОБА_1 був прийнятий на посаду доцента кафедри опору матеріалів Одеської державної академії будівництва та архітектури.
04 вересня 2017 року між позивачем було підписано контракт про проходження військової служби в Збройний Силах України (далі - ЗСУ) на посадах осіб офіцерського складу, за умовами якого він проходив військову службу протягом одного року, тобто до 04 вересня 2018 року.
Відповідно до наказу від 03 вересня 2018 року № 572/вх ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади доцента кафедри опору матеріалів Одеської державної академії будівництва та архітектури у зв`язку із закінченням контракту, відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
У зв`язку із тим, що згідно законодавства України, під час проходження служби в ЗСУ за ним мало зберігатися його робоче місце та середній заробіток, а його звільнення відбулося на час проходження ним військової служби, а тому позивач вважав своє звільнення незаконним та просив задовольнити заявлені позові вимоги.
Короткий зміст судових рішень
РішеннямПриморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 до Одеської державної академії будівництва та архітектури про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та зобов`язання вчинити дії задоволено, визнано незаконним та скасовано наказ ректора Одеської державної академії будівництва та архітектури від 03 вересня 2018 року № 572/вх, про звільнення ОСОБА_1, кандидата технічних наук (далі - к.т.н.), доцента кафедри опору матеріалів (спецфонд), у зв`язку із закінченням строку контракту, на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України; зобов`язано ректора Одеської державної академії будівництва та архітектури Коврова А. В. поновити ОСОБА_1, к.т.н., доцента кафедри опору матеріалів (спецфонд) на посаді займаній ним, відповідно до контракту від 30 серпня 2013 року; зобов`язано ректора Одеської державної академії будівництва та архітектури ОСОБА_2 пролонгувати з ОСОБА_1, к.т.н., доцентом кафедри опору матеріалів (спецфонд) контракт від 30 серпня 2013 року на тих самих умовах та на той самий строк.
Рішення районного суду мотивовано тим, що позивач уклав контракт під час дії ситуації, що загрожує національній безпеці України, тобто в особливий період. Отже, як військовослужбовець, позивач користується пільгами, передбаченими статтею 39 Закону України "Про військовий обовʼязок і військову службу" та статтею 119 КЗпП України, тобто на час проходження служби в ЗСУ за ним мало зберігатися його робоче місце, посада та середньомісячний заробіток, а тому його звільнення є незаконним, та у зв`язку із цим наказ про звільнення позивача є незаконним і має бути скасований, а позивача необхідно поновити на роботі та пролонгувати з ним контракт від 30 серпня 2013 року на тих самих умовах та на той самий строк., шляхом зобов`язання відповідної посадової особи відповідача (ректора) вчинити відповідні дії.
Постановою Одеського апеляційного суду від 20 травня 2019 року апеляційну скаргу Одеської державної академії будівництва та архітектури задоволено частково, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Одеської державної академії будівництва та архітектури про визнання наказу незаконним та скасування, поновлення на роботі та зобов`язання вчинити певні дії; судові витрати, понесені Одеською державною академією будівництва та архітектури у розмірі 3 171,60 грн компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що на час проходження служби за контрактом у ЗСУ, тобто до 03 вересня 2018 року за позивачем зберігалося його робоче місце із збереженням середньомісячної заробітної плати. Таким чином, відповідачем було забезпечено позивачу гарантії, визначені в частині третій статті 119 КЗпП України. Разом із цим, після закінчення дії контракту 03 вересня 2018 року ОСОБА_1 був звільнений у запас із лав ЗСУ. І оскільки його контракт із відповідачем також закінчився 03 вересня 2018 року, позивача наказом від 03 вересня 2018 року № 572/вк було звільнено із займаної посади у зв`язку із закінченням строку дії контракту. Крім того, продовження дії контракту на тих же умовах і на такий же строк не передбачено нормами КЗпП України та самим контрактом.
Разом із цим, апеляційний суд зазначив, що відповідно до вимог частини першої статті 55 Закону України "Про вищу освіту" під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою закладу вищої освіти, а тому, зокрема, позивач міг взяти участь в новому конкурсі на заміщення займаної ним посади, після закінчення його контракту з відповідачем.
Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини у справі, відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог позивача
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_1, не погодившись з постановою Одеського апеляційного суду від 20 травня 2019 року, надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду (далі - ВС) касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
ВС ухвалою від 08 липня 2019 року відкрив провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 20 травня 2019 року, та надав строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 08 серпня 2019 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що судом апеляційної інстанції не було враховано, що позивач, перебуваючи на службі в ЗСУ мав право на пільги, передбачені, зокрема, статтею 39 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" та статтею 119 КЗпП України, і він не міг бути звільнений з основного місця роботи, перебуваючи на службі в ЗСУ. Також заявник зазначає, що не мав змоги прийняти участь у новому конкурсу на заміщення займаної ним посади та подати всі необхідні документи, оскільки у відповідний період часу, зокрема у квітні 2018 року, він перебував на військовій службі.
Позиції інших учасників
У серпні 2019 року Одеська державна академія будівництва та архітектури через представника Криворучко В. О. надіслала засобами поштового зв`язку до ВС заперечення на касаційну скаргу, в яких просила касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду залишити без змін.
Заперечення відповідача мотивовані тим, що позивач проходив військову службу у відповідний період часу за контрактом на посаді інженера у військовій частині А 4674, яка розташована за адресою: місто Одеса, бульвар Французький, 1, а тому він мав змогу подати необхідні документи на участь у конкурсі на заміщення вакантної посади, яка вивільнялася після закінчення строку дії його контракту за основним місцем роботи у відповідача. Окрім цього, відповідач зазначив, що подання необхідних документів для участі в конкурсі встановлено в період з 02 квітня 2018 року до 30 квітня 2018 року, а згідно наявної інформації, ОСОБА_1, під час проходження військової служби в ЗСУ, перебував на післяопераційному відновленні з 15 травня 2018 року, що також додатково свідчить про його змогу подати заяву та інші документи на участь в даному конкурсі. Разом із цим, жодних прав позивача, в тому числі, передбачених у статті 39 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" та статті 119 КЗпП України відповідачем при звільненні позивача не порушено, оскільки строк його контракту щодо служби в ЗСУ закінчився 03 вересня 2018 року та відповідно 03 вересня 2018 року позивач був звільнений із займаної ним посади і за основним місцем роботи у відповідача у зв`язку із закінченням трудового контракту. Окремо також зазначено, що вимоги позивача продовжити строк дії контракту із відповідачем не ґрунтуються на вимогах закону, а тому не могли бути задоволені.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Фактичні обставини, встановлені судом
14 лютого 2013 року у газеті "Кадри будовам" розміщено повідомлення про оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади доцента кафедри опору матеріалів Одеської державної академії будівництва та архітектури (далі - ОДАБА).
У зв`язку із цим ОСОБА_1 26 лютого 2013 року подав заяву та інші документи на участь у конкурсі на заміщення вакантної посади доцента кафедри опору матеріалів ОДАБА.