Постанова
Іменем України
16 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 367/1184/18
провадження № 61-11581св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 14 січня 2019 року у складі судді Оладько С. І., та постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2019 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Панченка М. М.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У лютому 2018 року Київське квартирно-експлуатаційне управління звернулася до Ірпінського міського суду Київської області із скаргою на дії державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Лемберської О. І. та просило визнати неправомірними дії державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Лемберської О. І. в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 26 квітня 2017 року ВП № 51846449, а також визнати недійсною постанову про закінчення виконавчого провадження від 26 квітня 2017 року ВП № 51846449.
Скарга мотивована тим, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2016 року у справі № 367/1448/15-ц було скасоване заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 квітня 2015 року та ухвалене нове рішення, яким зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самовільно захоплену земельну ділянку площею 133,00 кв.м. біля приміщення гуртожитку АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільно збудованої споруди за власний рахунок.
З метою фактичного виконання даного рішення суду, 20 липня 2016 року Ірпінським міським судом Київської області видано виконавчий документ № 367/1448/15-ц, який був пред`явлений для примусового виконання до Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Постановою державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Лемберської О. І. (далі - державний виконавець) від 26 квітня 2017 року закінчено виконавче провадження ВП № 51846449 у зв`язку із неможливістю виконання рішення суду без участі боржника, відповідно до пункту 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Однак, заявник, посилаючись на порушення державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження", оскільки останнім не було вжито всіх належних заходів щодо примусового виконання даного рішення суду, вважав подану ним скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2019 року скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління (далі - ККНЕУ) на дії державного виконавця задоволено частково, визнано неправомірними дії державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Лемберської О.І. в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 26 квітня 2017 року ВП № 51846449; в іншій частині скарги відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державним виконавцем постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена передчасно, оскільки нею не були вчинені всі дії, передбачені статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" з метою примусового виконання рішення суду, зокрема, державним виконавцем не було вчинено дій щодо звернення до суду із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, або із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 травня 2019 року апеляційну скаргу ККНЕУ задоволено частково, ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 14 січня 2019 року змінено, шляхом доповнення резолютивної частини судового рішення наступним змістом: зобов`язано державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області вчинити дії з виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2016 року у справі № 367/1448/15-ц; в іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив неправомірність дій державного виконавця в частині винесення постанови від 26 квітня 2017 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 51846449, однак не дотримався вимог частини другої статті 451 ЦПК України . А тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність доповнення резолютивної частини ухвали висновком про зобов`язання державного виконавця поновити порушене право скаржника та вчинити дії з виконання рішення суду. При цьому, суд апеляційної інстанції погодився із мотивами суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні скарги про визнання недійсною постанови про закінчення виконавчого провадження, остільки такі вимоги не узгоджуються з відповідними положеннями Цивільного процесуального кодексу України, якими не передбачено у разі задоволення скарги, визнання постанови державного виконавця недійсною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ККЕУ, не погодившись з ухвалою Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2019 року та постановою Київського апеляційного суду від 15 травня 2019 року, в частині відмови у задоволенні вимог скарги про визнання недійсною постанови від 26 квітня 2017 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 51846449, надіслало до Верховного Суду (далі - ВС) касаційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просило скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у цій частині та винести нове рішення, яким визнати недійсною постанову від 26 квітня 2017 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 51846449.
В іншій частині постанова Київського апеляційного суду від 15 травня 2019 року в апеляційному порядку не оскаржується.
Рух справи в суді касаційної інстанції
ВС ухвалою від 03 липня 2019 року відкрив провадження за касаційною скаргою ККНЕУ на увалу Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2019 року та надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 05 серпня 2019 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, зокрема, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що наслідком визнання дій органу державної виконавчої служби незаконними (протиправними) є визнання недійсною (скасування) постанови про закінчення виконавчого провадження, що в свою чергу, має наслідком виникнення обов`язку державного виконавця вчинити дії з відновлення виконавчого провадження у порядку, встановленому ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження". На думку заявника, суди першої та апеляційної інстанцій фактично створили несприятливі наслідки для належного виконання судового рішення, чим порушили безумовне право стягувача в частині повного виконання судового рішення, яке є обов`язковим до виконання на всій території України, що фактично позбавляє скаржника його права на володіння та користування належним йому майном. Також заявник посилається на пункт 9.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", у якому зазначено, що за результатами розгляду скарг виноситься ухвала, в якій суд визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Окрім цього заявник також посилається на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 березня 2018 року в справі № 367/1448/15-ц, відповідно до якого скаргу ККНЕУ задоволено, дії суб`єкта оскарження визнано неправомірними та визнано недійсною постанову про закінчення виконавчого провадження (справа № 367/1187/18).
Позиції інших учасників
Інші учасники справи своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу на скористалися та жодних заяв і клопотань до суду не надіслали.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.