Постанова
Іменем України
16 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 333/2114/17
провадження № 61-48907св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 18 вересня 2018 року у складі судді Круглікової А. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 листопада 2018 року у складі колегії суддів Бєлки В. Ю., Воробйової І. А., Онищенка Е. А.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_2 про поділ майна та визнання права власності на 1/2 частку квартири.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 19 листопада 2010 року між сторонами був укладений шлюб, в період якого ними за спільні кошти,
16 липня 2013 року було придбано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Договір купівлі-продажу зазначеної квартири посвідчений на відповідача.
Відповідач в добровільному порядку відмовляється поділити спільне майно.
ОСОБА_1 просила поділити спільне майно подружжя та визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати покласти на відповідача.
У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на 56/100 частин квартири.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовані тим, що 17 серпня
2009 року він набув права власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 31,9 кв.м, на підставі договору обміну, про що зазначається в пункту 2 договору купівлі-продажу від 11 червня 2013 року.
19 листопада 2010 року між ним та відповідачем був укладений шлюб.
11 червня 2013 року він на підставі договору купівлі-продажу за
173 733 молдовських лей продав належну йому на праві особистої приватної власності квартиру у місті Кишинів Республіки Молдова.
Квартира у місті Кишинів, що набута ним до шлюбу, та грошові кошти, отримані після її продажу, не входило до складу спільної сумісної власності подружжя, а належала йому на праві особистої приватної власності.
Сума, яка була отримана ним від продажу квартири у місті Кишинів, становить в гривневому еквіваленті 111 268,61 грн.
16 липня 2013 року, більш ніж через місяць після продажу власної квартири він придбав за договором купівлі-продажу квартиру АДРЕСА_1, заплативши за неї продавцю
199 825,00 грн.
Таким чином частка особистих коштів, сплачених ним за придбану квартину, становить 56 % від її загальної вартості.
Приймаючи до уваги, те, що у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власність того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Враховуючи, що 56 % грошових коштів, за які була придбана квартира у місті Запоріжжя, належали йому особисто, оскільки були виручені від продажу власної квартири у місті Кишинів, набутої до шлюбу з відповідачем, йому на праві особистої приватної власності належить і відповідна частина спірної квартири, а саме: 56/100 частин.
ОСОБА_2 просив визнати з ним право особистої приватної власності на 56/100 частини квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 07 лютого
2018 року прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 18 вересня
2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Поділено спільне майно подружжя - квартиру АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 156,47 грн судового збору.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до доказів, наявних в матеріалах справи та не спростованих ОСОБА_2, спірна квартира була придбана відповідачем під час шлюбу з позивачем, а отже є спільною сумісною власністю подружжя, частки якого є рівними, оскільки іншого не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем за зустрічним позовом своїх вимог, а саме того факту, що 56 % вартості, визначеної договором купівлі-продажу спірної квартири, сплачено за рахунок коштів, що належали йому на праві особистої приватної власності.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 21 листопада 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката
Шахматова Ю. Ю. залишено без задоволення.
Рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 18 вересня
2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу представника
ОСОБА_2 - адвоката Шахматова Ю. Ю., апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
19 грудня 2018 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить змінити рішення Комунарського районного суду мста Запоріжжя від 18 вересня 2018 року, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 частково, визнавши за нею право власності на спірну квартиру в розмірі 22/100 часток, у задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити; зустрічний позов
ОСОБА_2 задовольнити та визнати за ним право особистої приватної власності на частку в розмірі 56/100 частин спірної квартири, та скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 21 листопада 2018 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно не взято до уваги єдиний доказ джерела походження коштів (договір купівлі-продажу квартири в Республіці Молдова) з тих підстав, що ним не надано доказів конвертування одержаних коштів від продажу вказаної квартири у валюті молдавських леї. 56 % вартості спірної квартири, становлять особисті кошти ОСОБА_2 від продаж квартири в Республіці Молдова, яка належала йому на праві власності.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги: