1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


16 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 522/18977/17

провадження № 61-47785св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

суб`єкти оскарження - державний виконавець Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Саламаха Вадим Володимирович, державний виконавець Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Джміль Олександр Олександрович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, на постанову апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,


ВСТАНОВИВ:


ІСТОРІЯ СПРАВИ:


Короткий зміст позовних вимог:


У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії Першого Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Перший Приморський ВДВС ГТУЮ в Одеській області), в якій, крім іншого, просив поновити йому строк на оскарження постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на належне йому нерухоме майно.


Свої вимоги заявник, з урахуванням уточнень, обґрунтовував тим, що рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 26 січня 2016 року у цивільній справі № 522/20426/14-ц стягнуто солідарно з нього та ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальності "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") заборгованість у розмірі 2 420 573,44 грн та 22 червня 2016 року видано виконавчий лист на виконання вказаного рішення.


31 серпня 2016 року старшим державним виконавцем Саламахою В.В. відкрито виконавче провадження № 52047708 про стягнення з нього 2 420 573,44 грн. та у той же день винесено постанову про накладення арешту на все його майно.


21 серпня 2017 року державним виконавцем Джмілем О.О. винесені постанови про стягнення з нього виконавчого збору та арешту його майна.


На підставі договору факторингу від 12 вересня 2017 року право вимоги щодо заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1501/1007/71-210 від 29 жовтня 2007 року, що належало ТОВ "Кредитні ініціативи", було відступлене на користь товариства з обмеженою відповідальності "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія").


12 вересня 2017 року він добровільно виконав рішення суду шляхом погашення заборгованості перед ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія".


13 жовтня 2017 року старшим державним виконавцем Саламахою В.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з подачею письмової заяви ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" про повернення виконавчого документа. При цьому, арешт з майна боржника не був знятий у зв`язку з несплатою виконавчого збору.


Посилаючись на те, що йому до початку жовтня 2017 року взагалі не було відомо про рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 січня 2016 року щодо стягнення з нього 2 420 573,44 грн., та про його примусове виконання, а також про наявність оскаржуваних ним постанов державних виконавців, заявник просив:


визнати протиправними дії старшого державного Саламахи В.В. щодо винесення постанови про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження від 31 серпня 2016 року в рамках виконавчого провадження ВП № 52047708, по виконанню виконавчого листа № 522/20426/14-ц, виданого Приморським районним судом м. Одеси від 22 червня 2016 року, та скасувати зазначені постанови;


визнати протиправними дії державного виконавця Джміля О.О. щодо винесення постанови від 21 серпня 2017 року про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 242 422,74 грн та постанови від 21 серпня 2017 року про арешт майна боржника ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження ВП № 52047708 по виконанню виконавчого листа № 522/20426/14-ц, виданого Приморським районним судом м. Одеси від 22 червня 2016 року, та скасувати зазначені постанови.


Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:


Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 06 липня 2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.


Визнано протиправними дії старшого державного виконавця Саламахи В.В. щодо винесення постанови про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження від 31 серпня 2016 року в рамках виконавчого провадження ВП № 52047708, по виконанню виконавчого листа № 522/20426/14-ц, виданого Приморським районним судом м. Одеси від 22 червня 2016 року, та скасовано зазначену постанови.


Визнано протиправними дії державного виконавця Першого Приморського ВДВС ГТУЮ в Одеській області Джміля О.О. щодо винесення постанови від 21 серпня 2017 року про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 242 422,74 грн та постанови від 21 серпня 2017 року про арешт майна боржника ОСОБА_1, та скасовано зазначені постанови.


Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 у повному обсязі, місцевий суд виходив із того, що після ухвалення постанови про відкриття виконавчого провадження від 31 серпня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 2 420 573,44 грн., старший державний виконавець Саламаха В.В. не переконався чи боржник дійсно отримав зазначену постанову, чи мав він можливість виконати рішення суду добровільно, а тому подальші дії державних виконавців щодо ухвалення постанов про арешт майна боржника та стягнення виконавчого збору є протиправними та підлягають скасуванню.


Постановою апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2018 року апеляційну скаргу начальника Першого Приморського ВДВС міста Одеси ГТУЮ в Одеській області Гусєва О. О. задоволено частково.


Ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 06 липня 2018 року в частині задоволення скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Саламахи В. Д. щодо винесення ним постанови про арешт його майна та оголошення заборони на його відчуження від 31 серпня 2016 року та її скасування - скасовано.


Поновлено ОСОБА_1 строк на подачу скарги в частині оскарження дій старшого державного Саламахи В. В.


У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Саламахи В. В. щодо винесення ним постанови про арешт його майна та оголошення заборони на його відчуження від 31 серпня 2016 року та її скасування - відмовлено.


Ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 06 липня 2018 року в частині задоволення скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Джміля О. О. щодо винесення ним постанов про стягнення виконавчого збору та про арешт його майна від 21 серпня 2017 року - скасовано, провадження у справі в цій частині закрито.


Скасовуючи ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 06 липня 2018 року в частині задоволення скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Саламахи В. Д. щодо винесення ним постанови про арешт його майна та оголошення заборони на його відчуження від 31 серпня 2016 року та її скасування, апеляційний суд виходив з того, що державний виконавець Саламаха В.В., ухвалюючи 31 серпня 2016 року постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, жодних норм Закону України "Про виконавче провадження" не порушив, а тому висновки суду першої інстанції в цій частині є помилковими.


Щодо скасування ухвали суду першої інстанції в частині задоволення скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Джміля О. О. щодо винесення ним постанов про стягнення виконавчого збору та про арешт його майна від 21 серпня 2017 року та закриття провадження у справі в цій частині апеляційний суд виходив з того, що відповідно до частини другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" скарга в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.


Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:


29 листопада 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (з урахуванням виправлених недоліків) через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2018 року в частині відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Саламахи В. Д. щодо винесення ним постанови про арешт його майна та оголошення заборони на його відчуження від 31 серпня 2016 року, та залишити в цій частині ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 06 липня 2018 року без змін. Зупинити дію постанови апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2018 року.


Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги порушення старшим державним виконавцем Саламахою В. В. вимог Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на час винесення оскаржуваної постанови), та відсутність будь яких доказів отримання ОСОБА_1 оскаржуваних постанов, а також судом не спростовано доводи заявника в цій частині під час винесення оскаржуваного рішення.


Крім того, в своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає на порушення старшим державним виконавцем Саламахою В. Д. процесуальних строків винесення оскаржуваних постанов передбачених частиною 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження (який діяв на відповідну дату).


Аргументи касаційної скарги представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зводяться до незгоди з постановою апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2018 року щодо скасування Ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 06 липня 2018 року в частині відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Саламахи В. Д. щодо винесення ним постанови про арешт його майна та оголошення заборони на його відчуження від 31 серпня 2016 року.


В іншій частині постанова апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2018 року не оскаржується, а тому судом касаційної інстанції відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України, предметом касаційного перегляду не є.


................
Перейти до повного тексту