Постанова
Іменем України
16 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 442/330/17
провадження № 61-6058св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватне акціонерне товариство "Дрогобицьке АТП-24655", генеральний директор приватного акціонерного товариства "Дрогобицьке АТП-24655" Павець Ярослав Миколайович,
треті особи: Територіальне управління Держнаглядохоронпраці у Львівській області, Територіальна Державна інспекція з питань праці у Львівській області, Виконавча дирекція Фонду соціального страхування у Львівській області, Моторне (транспортне) страхове бюро України, приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 серпня 2018 року у складі судді Хомика А. П. та постанову Львівського апеляційного суду від 31 січня
2019 року у складі колегії суддів Приколоти Т. І. Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Дрогобицьке АТП-24655" (далі - ПрАТ "Дрогобицьке АТП-24655"), генерального директора ПрАТ "Дрогобицьке АТП-24655" Павця Я. М., треті особи: Територіальне управління Держнаглядохоронпраці у Львівській області, Територіальна Державна інспекція з питань праці у Львівській області, Виконавча дирекція Фонду соціального страхування у Львівській області, Моторне (транспортне) страхове бюро України, приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія", про відшкодування шкоди та збитків, заподіяних внаслідок бездіяльності роботодавця щодо страхування працівника, яке є обов`язковим для водіїв транспортних засобів та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 з 14 листопада 2005 року по 10 жовтня 2006 року працював водієм у відповідача (ВАТ "Дрогобицьке АТП-24655").
24 січня 2006 року позивача на вантажному автомобілі марки "Мерседес-Бенс 1843", реєстраційний номер НОМЕР_1, направлено в рейс за маршрутом: Україна (Дрогобич) - Бельгія - Україна (Запоріжжя-Дрогобич). 24 січня
2006 року він отримав відрядну посвідку та відбув у службове відрядження вказаним маршрутом.
08 лютого 2006 року у місті Запоріжжя з ним стався нещасний випадок під час виконання виробничого завдання, внаслідок чого його було госпіталізовано до Запорізької міської лікарні, де він перебував на стаціонарному лікуванні з
08 лютого 2006 року по 10 квітня 2006 року. Після виписки із лікарні з
14 квітня 2006 року по 22 травня 2015 року перебував на лікуванні в Дрогобицькій міській поліклініці. У зв`язку з тим, що відповідач-роботодавець відмовлявся визнати отримані ним під час службового відрядження тілесні ушкодження нещасним випадком на виробництві, позивач змушений був звернутися до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом про зобов`язання ВАТ "Дрогобицьке АПТ-24655" скласти Акт про нещасний випадок на виробництві, який стався з ним 08 лютого 2006 року під час відрядження. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 04 січня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2011 року, згаданий випадок було визнано нещасним випадком на виробництві та зобов`язано відповідача скласти Акт за формою Н-1 про нещасний випадок, що пов`язаний з виробництвом.
Проте, 10 жовтня 2006 року директор ВАТ "Дрогобицьке АТП-24655" підписав наказ № 17 про його звільнення з роботи за прогул, хоча ним на підприємстві надано попередній листок непрацездатності серії ААЗ № 612458, із відміткою "продовжує хворіти". У цьому ж листку непрацездатності зазначено, що
07 червня 2006 року його було оглянуто ОСОБА_3, якою було надано висновок - продовжено лікування.
09 квітня 2014 року Міжрайонною спеціалізованою травматологічною МСЕК Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи йому було встановлено ступінь стійкості втрати професійної працездатності у зв`язку з виробничою травмою, отриманою 08 лютого 2006 року в розмірі 20 % безтерміново.
Відповідачами грубо порушено вимоги чинного законодавства щодо обов`язкового страхування позивача, як водія, який працював на транспортному підприємстві та займався вантажними перевезеннями. Адже на його звернення не було надано інформації, документального підтвердження того факту, що на день отримання виробничої травми, його було застраховано. Про відсутність страхового полісу позивач зміг довідатися лише з відповіді ПрАТ "УТСК" провідної компанії в галузі страхування автовласників, логістичних та транспортних компаній, а також міжнародних перевізників.
Відповідач відмовлявся визнати, що травми, отримані позивачем під час перебування у службовому відряджені, є пов`язаними з виробництвом. Підприємство - працедавець не виконав наступного за обов`язком застрахувати його - обов`язок скласти акт про нещасний випадок, що його зобов?язано було рішенням суду. Позивач втратив можливість звернутися до страхової компанії за отриманням страхової суми, тому своєю бездіяльністю відповідачі завдали йому майнову шкоду.
Так як підприємство-відповідач не застрахувало його, відповідно йому не було виплачено страхову суму з урахуванням рівня неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Неправомірними діями відповідачів ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, зокрема відсутністю реагування на його неодноразові звернення з проханням поновити його на роботі в добровільному порядку щоразу посилювала його душевні страждання, а ігнорування законних вимог щоразу заставляло його з новою силою відчувати той фізичний біль і переживання, що він переніс внаслідок отриманої виробничої травми, спричиненою бездіяльністю відповідача. Відсутність стабільного джерела доходу позбавило його можливості пройти якісне лікування, яке могло б значною мірою покращити його післяопераційний стан, і на сьогоднішній день він міг би бути повноцінним членом суспільства. Такі страждання тривають 10 років.
ОСОБА_1 , з урахуванням уточнень, просив стягнути з ПрАТ "Дрогобицьке АПТ-24655" в його користь відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок бездіяльності роботодавця - ПрАТ "Дрогобицьке АТП-24655", яке ухилилося від обов`язку застрахувати його, як водія під час роботи на підприємстві, що надалі спричинило неможливість отримання ним страхового відшкодування за ушкодження здоров`я внаслідок настання страхового випадку в сумі 51 000,00 грн; стягнути з ПрАТ "Дрогобицьке АПТ-24655" на його користь відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок бездіяльності роботодавця - ПрАТ "Дрогобицьке АТП-24655", яке ухилилося від обов`язку своєчасно скласти Акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1, що унеможливило отримати за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України одноразову допомогу, як застрахованою особою, потерпілою від стійкої втрати працездатності, в справедливому розмірі
32 075,80 грн; стягнути з ПрАТ "Дрогобицьке АПТ-24655" в його користь збитки, пов`язані з втратою купівельної спроможності грошей внаслідок інфляції в сумі 87 286,25 грн; 100 000,00 грн моральної шкоди та судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від
02 серпня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив із відсутності підстав для відшкодування шкоди та збитків, заподіяних внаслідок бездіяльності роботодавця щодо страхування працівника, яке є обов`язковим для водіїв транспортних засобів, та відшкодування моральної шкоди з приводу такої бездіяльності.
Постановою Львівського апеляційного суду від 31 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 серпня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
16 березня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 серпня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 31 січня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачами грубо порушено вимоги чинного законодавства України щодо обов?язковго страхування позивача, як водія, що працював на транспортному підприємства та займався вантажними перевезеннями. Відсутність страхування водіїв, які працюють на транспортних засобах - джерелах підвищеної небезпеки - є грубим порушенням вимог з охорони праці та техніки безпеки при роботі на транспортних засобах.
Зменшення виплати, за наявності встановленої вини підприємства-відповідача у порушенні правил з охорони праці, які, в тому числі, призвели до настання нещасного випадку з позивачем, та, як наслідок, потягнули за собою стійку втрату його працездатності, є незаконним та безпідставним.
Судами не застосовано норми матеріального права. які підлягають застосуванню. Не взято до уваги Положення про обов`язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затверджене постановою Кабінету міністрів України від 14 серпня 1996 року № 959, ЦК України та КЗпП України.
Доводи інших учасників справи:
22 травня 2019 року ПрАТ "Дрогобицьке АТП-24655" через засоби поштового зв?язку подало до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 серпня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 31 січня 2019 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 серпня 2018 року та постанови Львівського апеляційного суду від 31 січня 2019 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Короткий зміст фактичних обставин справи:
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПрАТ "Дрогобицьке АТП-24655" (раніше ВАТ "Дрогобицьке АТП-24655") з 14 листопада 2005 року по 10 жовтня
2006 року. Основним видом діяльності підприємства є діяльність автомобільного вантажного транспорту КВЕД 60.24.0.
Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від
04 квітня 2006 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17,00 грн, у зв`язку з тим, що
08 лютого 2006 року о 21 год. 10 хв. в місті Запоріжжі на вулиці Куйбишева він залишив свій автомобіль, не вживши всіх заходів, щоб не допустити самовільного руху автомобіля, внаслідок чого той скотився та скоїв наїзд на автомобіль ГАЗ-322132, який від удару покотився та наїхав на автомобіль
ЗАЗ-1102.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 січня 2011 року у цивільній справі № 2-100/11, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2011 року, зобов`язано ВАТ "Дрогобицький автотранспортне підприємство 24655" скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок, що пов`язаний з виробництвом, який стався з ОСОБА_1 08 лютого 2006 року під час відрядження в місто Запоріжжя.
29 березня 2012 року ПрАТ "Дрогобицьке АТП-24655" був складений акт розслідування нещасного випадку, що стався 08 лютого 2006 року о 21 год.
15 хв. на ВАТ "Дрогобицьке АТП-246552" з ОСОБА_1 як водієм автомобіля пов?язаний з виробництвом за формою Н-1. Технічні причини нещасного випадку відсутні, однак наявні порушення ОСОБА_1 пункту 15.12. "Правил дорожнього руху", пункту 3.9. " Інструкції з охорони праці № 1 для водіїв автомобілів", затверджену наказом директора ВАТ "Дрогобицьке АТП-24655" від 15 березня 2005 року № 15 та пункту 16.1, 24. "Правил охорони праці на автомобільному транспорті". Даний акт позивачем не оспорювався.
Згідно відповіді від 03 липня 2016 року вих. № 1526-У ПрАТ "Української-транспортної страхової компанії" адресованої ОСОБА_1, його повідомлено, що ВАТ "Дрогобицьке АТП-24655" будь-яких договорів страхування з ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" не укладалось зі страхування транспортного засобу Мерседес, реєстраційний номер НОМЕР_2, та зі страхування життя і здоров`я водіїв. За період з
2006 - 2016 років до ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" не надходило від ВАТ "Дрогобицького АТП-24655" будь-яких повідомлень та заяв про настання події, яка мала місце 08 лютого 2006 року.
Згідно з страховим свідоцтвом від 24 квітня 2001 року ПрАТ "Дрогобицьке АТП-24655" зареєстрований страхувальником у Дрогобицькому відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України під реєстраційним номером № 1302000459.
Страховий тариф позивачу за державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання встановлено на рівні 1,56 % до фактичних виплат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню податків з доходів фізичних осіб, що вбачається з повідомлення Фонду від 01 січня 2016 року.