Постанова
Іменем України
Мазуренко С. С.9 року
м. Київ
справа № 756/15932/17
провадження № 61-10780св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за об`єднаним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом (позивач за об`єднаним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником - адвокатом Мазуренком Сергієм Сергійовичем, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 листопада 2018 року у складі судді Майбоженко А. М. та постанову Київського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року у складі колегії суддів Таргоній Д. О., Жерби С. О., Приходька К. П.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Позов мотивований тим, що з 08 листопада 2008 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого було придбано квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Дана квартира на праві власності оформлена на відповідача на підставі договору міни (з відкладувальною умовою) від 01 квітня 2011 року. Згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка №101388632) вартість квартири становить 372 953 грн.
Посилаючись на те, що квартира була придбана під час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та підлягає розподілу між ними, ОСОБА_1 просила визнати вказану квартиру об`єктом спільної сумісної власності подружжя в рівних частинах та визнати право власності за позивачем на 1/2 частку квартири.
У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя, посилаючись на те, що під час шлюбу з ОСОБА_1 він за власні кошти у розмірі 372 953 грн придбав спірну квартиру, а тому вона є його приватною власністю.
Крім цього, сторонами під час шлюбу було придбано кондиціонер вартістю 3000 грн, кухонні меблі італійського виробництва з вбудованою технікою вартістю 150 000 грн, телевізор "Sony" вартістю 10 000 грн, пральну машину "Bosch" вартістю 10 000 грн, які є об`єктом права спільної сумісної власності майно.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 просив визнати квартиру його особистою приватною власністю, а інше вказане майно визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя та виділити йому у власність 1/2 частку цього майна.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02 березня 2018 року цивільну справу за унікальним № 756/16731/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя, а також цивільну справу за унікальним № 756/15932/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, об`єднано в одне провадження та присвоєно єдиний унікальний номер № 756/15932/17.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 . Проведено поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у наступний спосіб: визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 ; визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не доведено факт придбання цінних паперів, на які згодом здійснено обмін та набуто у власність спірну квартиру, за особисті кошти чи не в період шлюбу. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 щодо поділу іншого майна, а саме кондиціонера, кухонних меблів італійського виробництва з вбудованою технікою вартістю, телевізора "Sony", пральної машини "Bosch", суд першої інстанції виходив з того, що останнім не надано доказів, які б вказували на придбання цього майна в період шлюбу або за спільні кошти сторін.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 09 квітня 2019 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Оболонського районного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У червні 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 став володільцем корпоративних прав ТОВ "ОБІО", а отже його частка є особистою власністю, оскільки з моменту внесення грошових коштів до статутного капіталу господарського товариства, вони є власністю самого товариства, зазначені спільні кошти (майна) подружжя втрачають ознаки об`єкта права спільної сумісної власності подружжя. Суди відступили від вимог чинного законодавства і почали збирати докази по справі, чим порушили пункт 7 статті 81 ЦПК України. Позивачем були долучені нові докази з відзивом на апеляційну скаргу в апеляційному суді, проте апеляційний суд не надав оцінки цьому, та прийняв їх, ґрунтуючи на цьому свою постанову. Розгляд апеляційної скарги проводився без участі відповідача та його представника, при наявності поважної причини неявки та клопотання про відкладення розгляду справи. Відмова суду перенести засідання за клопотанням адвоката, що брав участь в іншому процесі, та розгляд справи без представника є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відзив до суду касаційної інстанції не надходив
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 756/15932/17 з Оболонського районного суду м. Києва. Зупинено дію рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року, до закінчення касаційного провадження.
У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди установили, що сторони перебували у шлюбі з 08 листопада 2008 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, виданого Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї.
Згідно договору міни (з відкладувальною умовою) від 01 квітня 2011 року ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_2 .
Зі змісту даного договору вбачається, що він укладений між ТОВ "ОБІО" (Сторона-1) та ТОВ "Традекс-Трейд", як повіреного ОСОБА_2 (Сторона-2).
Згідно умов договору Сторона-1 передає у власність Сторони-2 вищевказану квартиру, а Сторона-2 передає у власність Стороні-1 облігації підприємства ТОВ "Гранд Інвест", іменні цільові, у бездокументарній формі, код ISIN 4000046528, реєстраційний номер випуску 792/2/08 від 02 жовтня 2008 року, серії НОМЕР_2 кількістю 2 801 шт.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог частини третьої статті 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.