Постанова
Іменем України
06 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 766/9852/16-ц
провадження № 61-22012св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Міське комунальне підприємство "Херсонелектротранс",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міського комунального підприємства "Херсонелектротранс" на рішення апеляційного суду Херсонської області
від 05 квітня 2017 року в складі колегії суддів: Ігнатенко П. Я., Воронцової Л. П., Полікарпової О. М.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міського комунального підприємства "Херсонелектротранс" (далі -
МКП "Херсонелектротранс") про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що вона перебувала у трудових відносинах
з МКП "Херсонелектротранс" на посаді начальника служби організації руху та збору доходів з 07 листопада 2013 року та була звільнена з посади 08 серпня 2016 року відповідно до пункту першого статті 40 КЗпП України у зв`язку
з скороченням чисельності штату працівників з виплатою вихідної допомоги
у розмірі середньомісячного заробітку.
Оскільки звільнення проведено без урахування її переважного права на залишення на роботі, так як вона є "Ветераном праці" підприємства, інвалідом другої групи загального захворювання та ніяка інша робота їй не була запропонована, тому просить позов задовольнити та поновити її на роботі. Крім того, позивач просить визнати її звільнення з посади начальника служби організації руху та збору доходів МКП "Херсонелектротранс" згідно з пунктом першим статті 40 КЗпП України незаконним; скасувати наказ від 08 серпня
2016 року про її звільнення, поновивши її на роботі в МКП "Херсонелектротранс" та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 09 серпня 2016 року по день прийняття рішення по справі, стягнути на її користь з МКП "Херсонелектротранс" моральну шкоду у розмірі
20 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 08 лютого
2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 було звільнено
з посади відповідно до чинного законодавства, оскільки у зв`язку зі змінами
в організації виробництва і праці МКП "Херсонелектротранс" мало місце скорочення штату працівників, була скорочена посада, яку займала ОСОБА_1 . Про наступне вивільнення вона була повідомлена за два місяці. У зв`язку
з відсутністю роботи за спеціальністю та кваліфікацією позивача, їй не було запропоновано іншу робота та звільнено з посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 05 квітня 2017 року рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 лютого
2017 року скасовано. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника служби організації руху та збору доходів МКП "Херсонелектротранс". Стягнуто
з МКП "Херсонелектротранс" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 34 375,68 грн та моральну шкоду у розмірі 1 000,00 грн.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що на момент звільнення на підприємстві були вакантними 35 посад кондуктора громадського транспорту, проте у порушення вимог статті 492 КЗпП України їх не було запропоновано ОСОБА_1
Аргументи учасників справи
У травні 2017 року МКП "Херсонелектротранс" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не повно з`ясував обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним
у матеріалах справи доказам. Зокрема, не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, їйрекомендована праця в спеціально створених умовах без фізичних навантажень, нічних змін, відряджень. Виконання обов`язків на посаді кондуктора громадського транспорту супроводжується великим фізичним навантаженням, оскільки робоча зміна триває 11 годин на день та полягає у постійному перебуванні на ногах.
Крім того, судом першої інстанції правильно встановлено, що у МКП "Херсонелектротранс" можливості запропонувати позивачу будь-яку іншу посаду не було, оскільки кваліфікаційною вимогою для начальника служби
є вища освіта, якої у позивача немає.
У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що доводи МКП "Херсонелектротранс" не містять жодних обґрунтованих тверджень, які б вказували на хибність висновків суду апеляційної інстанції. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 10 липня 2017 року відкрито касаційне провадження
в цій справі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.