Постанова
Іменем України
16 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 569/16595/15-ц
провадження № 61-16178св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Рівненської області від 19 травня 2016 року в складі колегії суддів: Бондаренко Н. В., Малько О. С., Хилевича С. В.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі.
Позовна заява мотивована тим, що він був прийнятий на роботу машиністом екструдера згідно трудового договору від 07 серпня 2012 року між працівником
і фізичною особою, яка використовує найману працю. Відповідно до пункту
3 фізична особа зобов`язується оплатити працю працівника у розмірі 105 % мінімальної заробітної плати на місяць. 29 травня 2015 року його звільнено
з роботи за власним бажанням за статтею 38 КЗпП України.
Вказує на те, що при звільненні з роботи та проведенні розрахунку йому не було нараховано і виплачено суму компенсації за невикористану відпустку, у зв`язку
з чим утворилась заборгованість, яку просить стягнути з відповідача, а також стягнути середній заробіток за період з 29 травня 2015 року по день проведення повного розрахунку.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 02 березня
2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за недоведеністю.
Суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 в день звільнення було надано письмове повідомлення про розмір коштів належних йому до виплати
у зв`язку зі звільненням та роз`яснено, що компенсація за невикористану ним відпустку у сумі 756,46 грн. буде виплачена 01 червня 2015 року. Тому суд дійшов висновку, що вина фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у невиплаті компенсації за невикористану відпустку у день звільнення відсутня.
Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 19 травня 2016 рокурішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 березня 2016 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати розрахунку при звільненні за період з 30 травня
2015 року по 21 січня 2016 року в розмірі 10 322 грн 79 коп. Вирішено питання про стягнення судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Апеляційний суд виходив з того, що закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок - виплатити всі суми, що належать йому. У разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП Українивідповідальність.
Аргументи учасників справи
У червні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення районного суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що вина фізичної особи-підприємця
ОСОБА_2 у невиплаті компенсації за невикористану позивачем відпустку
в день звільнення відсутня, оскільки при звільненні 29 травня 2015 року ОСОБА_1 було надано письмове повідомлення про розмір коштів належних йому до виплати у зв`язку зі звільненням та роз`яснено, що компенсація за невикористану ним відпустку у розмірі 756 грн 46 коп. буде виплачена 01 червня 2015 року.
Рішення суду апеляційної інстанцій оскаржується в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні за період з 30 травня 2015 року по 21 січня 2016 року в розмірі 10 322 грн 79 коп., тому в іншій частині справа в касаційному порядку не переглядається.
Відзив (заперечень) позивачем на касаційну скаргу не подано.
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 13 червня 2016 року відкрито касаційне провадження