Постанова
Іменем України
09 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 302/761/16-ц
провадження № 61-28806св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Присліпська сільська рада Міжгірського району Закарпатської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03 листопада 2016 року у складі судді Гайдура А. Ю. та рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 28 вересня 2017 року у склад колегії суддів: Собослоя Г. Г., Готра Т. Ю., Куштана Б. П., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Присліпська сільська рада Міжгірського району Закарпатської області, про усунення перешкод у користуванні дорогою та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Присліпська сільська рада Міжгірського району Закарпатської області, про усунення перешкод у користуванні дорогою та відшкодування моральної шкоди.
Уточнена позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником житлових будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, а також земельних ділянок, на яких розташовані ці будинки. Від будинку АДРЕСА_1 до будинку АДРЕСА_2 проходить дорога загального користування (під`їзна дорога) і ОСОБА_2 тривалий час чинить їй перешкоди у користуванні цією дорогою, зокрема, встановив поперек дороги дерев`яну огорожу, чим унеможливив проїзд по ній.
Рішенням Присліпської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 03 липня 2016 року закріплено право ОСОБА_1 на користування під`їзною дорогою шириною 4 м через дорогу загального користування від житлового будинку АДРЕСА_1 до житлового будинку АДРЕСА_2.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкоди у користуванні під`їзною дорогою від житлового будинку АДРЕСА_1 до житлового будинку АДРЕСА_2 , стягнути з ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні під`їзною дорогою (у будь-якому вигляді) від житлового будинку АДРЕСА_1 до житлового будинку АДРЕСА_2 , яка визначена на плані ділянки в проекті забудови земельною ділянкою індивідуального житлового будинку будівельного паспорту ОСОБА_2, виданого у жовтні 2007 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 7 395 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до вимог частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. ОСОБА_1 було доведено факт самовільного встановлення ОСОБА_2 дерев`яної огорожі на дорозі загального користування (під`їзній дорозі до будинків ОСОБА_1 ), у зв`язку з чим порушив права власника домоволодіння та земельних ділянок і завдав їй моральну шкоду.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 28 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03 листопада 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 7 395 грн скасовано, у цій частині відмовлено у задоволенні позову.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції постановив, що суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні під`їзною дорогою від житлового будинку АДРЕСА_1 до житлового будинку АДРЕСА_2 і відшкодувати завдану їй моральну шкоду є доведеними.
Щодо скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу необхідно зазначити, що в матеріалах справи відсутні документально підтверджені витрати на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просив скасувати рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 28 вересня 2017 року і закрити провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають критеріям законності та обґрунтованості. При ухваленні рішення суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що рішенням Присліпської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 03 липня 2016 року було визначено під`їзну дорогу через дорогу загального користування ОСОБА_1 до її житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_2 шириною 4 м, яка пролягає від її земельної ділянки, що знаходиться в її приватній власності за адресою: АДРЕСА_1, однак ОСОБА_2 невідомо, через яку саме дорогу загального користування чи через яку саме частину цих доріг пролягає під`їзна дорога, і яким чином під`їзна дорога пролягає через земельну ділянку (резерви сільської ради) до житлового будинку АДРЕСА_2. Рішення про виділення дороги із земельної ділянки резерву сільської ради для з`єднання із дорогою загального користування земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_2, немає. Також відсутній акт відведення під`їзної дороги в натурі.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначила, що мотиви касаційної скарги є безпідставними, надуманими та необґрунтованими, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені у відповідності до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи..
У відзиві на касаційну скаргу Присліпська сільська рада Міжгірського району Закарпатської області зазначила, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними та надуманими, у зв`язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 28 вересня 2017 року і витребувано із Міжгірського районного суду Закарпатської області цивільну справу № 302/761/16-ц.
У травні 2018 року цивільну справу № 302/761/16-ц передано до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Черняк Ю. В.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.