1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


11 грудня 2019 року

м. Київ


справа № 595/223/17

провадження № 61-30517св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром",


розглянув у судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Тернопільської області від 22 червня 2017 рокуу складі колегії суддів: Сташківа Б. І., Хома М. В., Костів О. З.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром" (далі - ТОВ "Бучачагрохлібпром") про стягнення індексації по непроіндексованій заробітній платі, поновлення на роботі та стягнення санкцій за несвоєчасно виплачені доходи.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 20 березня 2013 до 13 травня 2016 року він працював на посаді радника з економічних питань ТОВ "Бучачагрохлібпром". Наказом ТОВ "Бучачагрохлібпром" № 300 від 11 травня 2016 року його переведено на посаду бухгалтера на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника, однак він відмовився від переведення. Після цього, наказом відповідача № 315 від 16 травня 2016 року його було звільнено у зв`язку з скороченням штату. Своє звільнення вважає незаконним та безпідставним, оскільки, ніякого скорочення витрат на утримання апарату управління не було. На його думку, при звільненні він мав переважне право на залишення на роботі з урахуванням його рівня кваліфікації.

Крім того, на думку позивача, з ним не було проведено остаточного розрахунку під час звільнення відповідно до статті 116 КЗпП України, а тому до спірних правовідносин повинні застосовуватись положення статті 117 КЗпП України.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд: 1) зобов`язати відповідача провести індексацію його доходів за період з березня 2013 року по травень 2016 року та нарахувати йому 1 141,30 грн суми індексації, 502,43 грн втрат доходу через несвоєчасну її виплату (після утримання податків - 1 323,20 грн) та 105 656,25 грн санкцій, пов`язаних з невиплатою сум індексації станом на 01 лютого 2017 року, всього у сумі 106 979,45 грн та виплатити її у терміни передбачені законодавством; 2) зобов`язати ТОВ "Бучачагрохлібпром" поновити його на посаді економічного радника з 17 травня 2016 року як незаконно звільненого; 3) зобов`язати відповідача провести йому компенсацію за вимушений прогулу в сумі 36 256,77 грн (зменшено на утримані податки); 4) зобов`язати відповідача провести індексацію невиплаченого доходу із за вимушеного прогулу і нарахування штрафних санкцій, пов`язаних з цим в сумі 34 800,73 грн.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 12 квітня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необгрунтованими, а позивачем не доведено наявність підстав для їх задоволення.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 22 червня 2017 року рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 12 квітня 2017 року в частині стягнення індексації по непроіндексованій заробітній платі скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення.

Стягнуто з ТОВ "Бучачагрохлібпром" на користь ОСОБА_1 індексацію заробітної плати у розмірі 1 643,73 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанцій в частині стягнення індексації по непроіндексованій заробітній платі та ухвалюючи в цій частині нове рішення, дійшов висновку, що позивач обґрунтовано звернувся з позовом про порушення його права на індексацію при нарахуванні заробітної плати. При цьому, апеляційний суд вказав, що оскільки відповідно до статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь яким строком, а індексація є складовою заробітної плати, то строк звернення щодо її стягнення не застосовується. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на користь ОСОБА_1 з ТОВ "Бучачагрохлібпром" належить стягнути 1 643,73 грн індексації заробітної плати.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано цивільну справу № 595/223/17 з Бучацького районного суду Тернопільської області.

На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України 29 травня 2018 року справа передана до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду. Крім того вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання заявника про розгляд касаційної скарги за його участі.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що порушення допущені відповідачем щодо не проведення індексації заробітної плати є триваючим правопорушенням, що, фактично, визнав апеляційний суд, задовольнивши вимогу про виплату частини доходу у зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації, а тому щодо таких дій повинні застосовуватись санкції визначені статтею 117 КЗпП України.


На думку заявника, суди попередніх інстанцій не дослідили обставин щодо правомірності його звільнення з ТОВ "Бучачагрохлібпром", протиправно відмовили йому у поновленні на роботі.


Рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення 1 643,73 грн індексації заробітної плати не оскаржується, а тому в цій частині відповідно до вимог статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядається.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 з таких мотивів.

Суди попередніх інстанцій встановили, що наказом ТОВ "Бучачагрохлібпром" № 130 від 03 березня 2016 року "Про внесення змін до штатного розпису та скорочення штату працівників" скорочено одну штатну одиницю, а саме посаду економічного радника і виведено її із штатного розпису підприємства.

03 березня 2016 року ОСОБА_1 ознайомлено з наказом №130 від 03 березня 2016 року та попереджено про звільнення із займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Крім того, 03 березня 2016 року повідомлено Бучацький районний центр зайнятості про можливе вивільнення працівників та подано інформацію про заплановане звільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, а саме скорочення посади економічного радника.


................
Перейти до повного тексту