Постанова
Іменем України
11 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 207/4524/18
провадження № 61-12963св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В.С., Ігнатенка В.М., Стрільчука В. А., Тітова М.Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Приватне підприємство "Світлана-2000",
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка-97",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-97" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2019 року, у складі суддів: Куценко Т.Р., Демченко Е.Л., Макарова М.О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Приватного підприємства "Світлана-2000" (далі - ПП "Світлана-2000") про стягнення заборгованості за договором позики.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що за договором позики від 26 січня 2017 року вона передала ОСОБА_2 в борг грошові кошти в сумі 780 000,00 грн, які остання зобов`язалася повернути до 30 листопада 2018 року. У забезпечення договору позики, між нею та ПП "Світлана-2000" було укладено 26 січня 2017 року договір поруки.
Посилаючись на невиконання позичальником зобов`язань щодо повернення суми позики, ОСОБА_1 просила стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ПП "Світлана-2000" суму боргу в розмірі 780 000,00 грн.
Одночасно з позовом, ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, яку ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 грудня 2018 року задоволено. Накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано за ПП "Світлана-2000", а саме на будівлю кафе загальною площею 148,60 кв.м, що розташована по АДРЕСА_1, та заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчинення будь-яких дій щодо цього майна, у тому числі його відчуження та реалізацію.
Ухвалами Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 січня 2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка-97" (далі - ТОВ "Ніка-97"), та в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3, прийнято до провадження її позовну заяву до ОСОБА_1, ПП "Світлана-2000", третя особа ОСОБА_2, про визнання договору поруки недійсним й об`єднано в одне провадження з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПП "Світлана-2000" про стягнення заборгованості за договором позики.
29 січня 2019 року ОСОБА_3 подала до суду заяву про заміну заходу забезпечення позову, у якій просила замінити захід забезпечення позову, встановлений ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 грудня 2018 року, посилаючись на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не можуть бути задоволені за рахунок майна, на яке накладено арешт у виконавчому провадженні і за рахунок якого мають бути задоволені її вимоги у виконавчому провадженні, оскільки вона є кредитором ПП "Світлана-2000" на суму 4 343 500 грн, згідно рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 лютого 2017 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 січня 2019 року у складі головуючого судді Юрченко І.М. заяву ОСОБА_3 задоволено.
Замінено захід забезпечення позову, встановлений ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 грудня 2018 року, іншим заходом забезпечення позову, шляхом заборони ПП "Світлана-2000" здійснювати будь-які дії щодо реалізації та відчуження у будь-якій спосіб об`єкта нерухомості - автостоянки, що розташована по АДРЕСА_2 та об`єкта нерухомості - приміщення кафе, як розташоване по АДРЕСА_3.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вжитими заходами забезпечення позову порушуються інтереси третьої особи ОСОБА_3, що може призвести до безпідставної заборони користування майном та передачу його іншим особам, що є обмеженням права власності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 січня 2019 року скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_3 про заміну заходів забезпечення позову відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відсутні підстави для заміни способу забезпечення позову за заявою ОСОБА_3, оскільки вона не є учасником даної справи. Крім того, на сьогоднішній день ОСОБА_3 є власником нерухомого майна, на яке в порядку забезпечення позову накладено арешт, а саме будівлі кафе загальною площею 148,60 кв.м, розташованого по АДРЕСА_1, яке передано стягувачу ОСОБА_3 через те, що не відбулися торги, й 04 лютого 2019 року їй видано свідоцтво про право власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У липні 2019 року ОСОБА_3 та ТОВ "Ніка-97" подали до Верховного Суду касаційні скарги, у яких, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційні скарги мотивовані тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_3 була залучена до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги й відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України є учасником даної справи, й може скористатися передбаченим частиною першою статті 156 ЦПК України правом на подання клопотання про заміну способу забезпечення позову, яким порушуються її права щодо спірного нерухомого майна, за рахунок якого задоволені її вимоги кредитора.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
У поданих 27 серпня 2019 року та 24 вересня 2019 року відзивах, ОСОБА_1 просить залишити касаційні скарги ОСОБА_3 та ТОВ "Ніка-97" без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін, посилаючись на те, що оскаржувана постанова суду відповідає вимогам закону, а викладені у касаційних скаргах доводи безпідставні.
Крім того, у діях ОСОБА_3 та ПП "Світлана-2000" наявна змова спрямована на позбавлення позивача реальної можливості виконання позитивно прийнятого за результатами розгляду судового рішення.
Вжиті заходи забезпечення позову за заявою позивача відповідають природі та умовам договору поруки, й забезпечують виконання відповідачами зобов`язань щодо повернення суми позики. Оскаржуване рішення суду не впливає на права і обов`язки та не зачіпає інтереси ТОВ "Ніка-97", яке не є учасником справи про заміну заходу забезпечення позову, а відтак касаційна скарга товариства фактично подана в інтересах ОСОБА_3, при цьому жодного документу, який би надавав повноваження ТОВ "Ніка-97" представляти інтереси ОСОБА_3 не надано.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_3, а ухвалою від 22 серпня 2019 року - за касаційною скаргою ТОВ "Ніка-97", матеріали цієї справи витребувано із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частинами першою, другою та третьою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.