1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


11 грудня 2019 року

м. Київ


справа № 569/9912/18

провадження № 61-15596св19


Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,


учасники справи:


позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" виконавчого комітету Рівненської міської ради,



розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу на ОСОБА_1 постанову Рівненського апеляційного суду від 16 липня 2019 року у складі суддів: Ковальчук Н.М., Гордійчук С.О., Хилевича С.В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина


Короткий зміст позовних вимог


У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - КП "РМБТІ") про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.


На обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 17 липня 2005 року працювала у відповідача на посаді інженера ІІ категорії у виробничому відділі, з 02 квітня 2012 року переведена на посаду інженера І категорії, назву якої з 01 лютого 2016 року змінено на - інженера з інвентаризації нерухомого майна І категорії.


26 лютого 2018 року її повідомлено про наступне звільнення з посади інженера з інвентаризації нерухомого майна І категорії на підставі пункту 1 частин першої статті 40 КЗпП України та надано копію наказу КП "РМБТІ" від 26 лютого 2018 року № 17-к і згоду трудового колективу на її звільнення.


Згідно наказу від 30 квітня 2018 року № 48-к її звільнено з займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.


Посилаючись на те, що попередження про майбутнє звільнення не надавалося усім працівникам підприємства, а лише тим, хто зазначений в наказі від 26 лютого 2018 року № 17-к, у якому зазначено конкретні посади і прізвища працівників, які підлягають звільненню; питання щодо скорочення працівників не обговорювалося трудовим колективом; на засідання ради трудового колективу, яка дала згоду за звільнення, не було запрошено жодного із працівників, які підлягали звільненню; наявність у неї права на першочергове залишення на роботі відповідачем не перевірялося, хоча вона є працівником з більш високою кваліфікацією праці та одинокою особою, у сім`ї якої не має працівників із самостійним заробітком, що свідчить про наявність такого права; вакантні посади не пропонувалися; крім того у КП "РМБТІ" не було необхідності у проведенні скорочення чисельності штату, що свідчить про порушення відповідачем вимог трудового законодавства при її звільненні, ОСОБА_1 просила визнати незаконним та скасувати наказ КП "РМБТІ" від 30 квітня 2018 року № 48-к про її звільнення у зв`язку із скороченням штату, поновити її на посаді інженера з інвентаризації нерухомого майна І категорії та стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 травня 2018 року по дату ухвалення судового рішення.





Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2019 року у складі головуючого судді Тимощука О. Я. позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ КП "РМБТІ" від 30 квітня 2018 року за № 48-к про звільнення ОСОБА_1 з посади інженера з інвентаризації нерухомого майна І категорії на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.


Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера з інвентаризації нерухомого майна І категорії КП "РМБТІ" з 02 травня 2018 року.


Стягнуто з КП "РМБТІ" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 травня 2018 року по 10 квітня 2019 року в сумі 44 488,80 грн.


Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення з КП "РМБТІ" на користь ОСОБА_1 заробітної плати в межах місячного платежу в розмірі 3 723 грн.


Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у КП "РМБТІ" не було економічного обґрунтування скорочення чисельності штату працівників. При звільненні позивача, КП "РМБТІ" не дотримано вимог трудового законодавства, зокрема згоду на звільнення позивача з роботи надано не профспілковим представником первинної профспілкової організації, як це передбачено пунктом 9 статті 43 КЗпП України, а радою трудового колективу, рішення якої у порушення вимог реалізовано відповідачем із порушенням строків визначених пунктом 8 статті 43 КЗпП України. КП "РМБТІ" не проведено об`єктивний порівняльний аналіз роботи працівників на аналогічних посадах, які підлягали звільненню, з метою з`ясування у кого з них є перевага на залишення на роботі, унаслідок чого не враховано таких переваг позивача і не запропоновано їй вільних посад при звільненні, що свідчить про незаконність наказу від 30 квітня 2018 року № 48-к про звільнення ОСОБА_1 з посади інженера з інвентаризації нерухомого майна І категорії КП "РМБТІ", та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.


Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції


Постановою Рівненського апеляційного суду від 16 липня 2019 року апеляційну скаргу КП "РМБТІ" задоволено. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2019 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до КП "РМБТІ" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.


Постанова апеляційного суду мотивована тим, що звільнення ОСОБА_1 проведено із дотриманням вимог трудового законодавства, тому оспорюваний наказ є законним і скасуванню не підлягає, оскільки у відповідача мало місце скорочення штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, внаслідок чого було скорочено посаду, яку обіймала позивач. Про наступне звільнення ОСОБА_1 в установленому законом порядку попереджено за два місяці, при цьому відповідачем отримано згоду уповноваженого представника трудового колективу на звільнення позивача та встановлено відсутність її переважного права на залишення на роботі.,


Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів


У серпні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке було помилково скасоване.


Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано, що у відповідача не було ніякої фінансової необхідності для скорочення штату працівників, а позивача звільнено з роботи із порушенням трудового законодавства. Так, згоду на звільнення позивача надано радою трудового колективу, що не входить до повноважень останньої, на виконання необґрунтованого звернення начальника КП "РМБТІ", у якому відсутні обґрунтування змін в організації виробництва та необхідності проведення скорочення працівників, штатний розпис та порівняльний аналіз роботи працівників підприємства для визначення переважного права на залишення на роботі. Рада трудового колективу надала згоду на скорочення працівників, однак без згоди на скорочення посади інженера з інвентаризації нерухомого майна І категорії, працівників, які підлягали звільненню на засідання ради запрошено не було. На безпідставну вимогу апеляційного суду, 10 липня 2019 року позивача було запрошено на загальні збори трудового колективу, на якому було зачитано подання адміністрації КП "РМБТІ" принизливого і наклепницького змісту, після чого загальні збори надали згоду на звільнення, яка судом апеляційної інстанції безпідставно визнана законною. Усупереч вимогам пункту 8 статті 43 КЗпП України позивача звільнено з посади більш як через два місяці після отримання згоди ради трудового колективу, що також залишено поза увагою апеляційного суду. Крім того, при звільненні позивача їй не було запропоновано вільні посади на підприємстві й не враховано наявність у неї переважного права на залишення на роботі. Таким чином, скасовуючи законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд неправильно застосував положення статей 42, 43 КЗпП України в частині дотримання порядку звільнення працівників за ініціативою власника та порушив норми процесуального права в частині оцінки доказів і принципу змагальності сторін.


Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.


Узагальнений виклад позиції інших учасників справи


У жовтні 2019 року КП "РМБТІ" подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду, яка є законною і обґрунтованою - без змін.


Відзив мотивовано тим, що при звільнені позивача не було допущено порушень діючого трудового законодавства, доводи ОСОБА_1 наведені в обґрунтування касаційної скарги не відповідають дійсності і суперечать обставинам справи.


Мотивувальна частина


Позиція Верховного Суду.


Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.


Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.


Фактичні обставини справи, встановлені судами


Встановлено, що ОСОБА_1 працювала у КП "РМБТІ" з 17 липня 2005 року на посаді інженера ІІ категорії у виробничому відділі, з 02 квітня 2012 року переведена на посаду інженера І категорії, назву якої з 01 лютого 2016 року змінено на - інженера з інвентаризації нерухомого майна І категорії.


31 січня 2018 року КП "РМБТІ" прийнято наказ № 5-ос "Про встановлення неповного робочого часу", відповідно до якого для працівників підприємства, за їх згодою, встановлювався неповний робочий тиждень відповідно до встановленого графіку роботи, підставою для чого став нестабільний обсяг робіт.


20 лютого 2018 року проведено порівняльний аналіз працівників на аналогічних посадах (інженерів), які підлягають скороченню, яким визначено ОСОБА_1 працівником, що підлягає звільненню на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. Вказаний аналіз погоджено уповноваженим представником трудового колективу 26 лютого 2018 року.


У КП "РМБТІ" профспілкової організації не утворено.


Згідно пункту 4.4 колективного договору між адміністрацією та уповноваженим представником трудового колективу КП "РМБТІ" на 2018-2021 роки згоду на звільнення працівника за ініціативою адміністрації надає уповноважений представник трудового колективу, після використання всіх можливостей збереження трудових відносин.


23 лютого 2018 року начальником КП "РМБТІ" направлено до ради трудового колективу подання № 60 про надання згоди на скорочення посад і одночасно на звільнення конкретних працівників, у тому числі ОСОБА_1


26 лютого 2018 року рада трудового колективу, розглянувши подання адміністрації підприємства про скорочення штату, у зв`язку з відсутністю вакантних посад надала згоду на скорочення посади начальника технічного відділу та дві посади інженера з інвентаризації нерухомого майна І категорії, одну з яких обіймала ОСОБА_1


26 лютого 2018 року КП "РМБТІ" прийнято наказ № 17-к про скорочення начальника технічного відділу та дві посади інженера з інвентаризації нерухомого майна І категорії. Через відсутність вакантних посад на підприємстві та неможливістю запропоновувати роботу вивільнюваним працівникам, попередити начальника технічного відділу ОСОБА_2, інженерів з інвентаризації нерухомого майна І категорії ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про наступне звільнення 30 квітня 2018 року.


Згідно повідомлення від 26 лютого 2018 року № 2, у зв`язку зі скороченням штату працівників КП "РМБТІ" та неможливістю надати іншу роботу ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення з посади інженера з інвентаризації нерухомого майна І категорії на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України з 30 квітня 2018 року, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку. До повідомлення додана копія наказу від 26 лютого 2018 року № 17-к та згода трудового колективу.


Наказом від 30 квітня 2018 року № 48-к ОСОБА_1 звільнено з посади інженера з інвентаризації нерухомого майна І категорії у зв`язку з скороченням штату на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.


На вимогу апеляційного суду уповноваженим представником трудового колективу КП "РМБТІ" на зборах ради трудового колективу 10 липня 2019 року було розглянуто подання начальника КП "РМБТІ" про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України та прийнято рішення про надання такої згоди.


Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права


Відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва й праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.


................
Перейти до повного тексту